06 липня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/1865/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної виплати про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду 27.02.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому позивач просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії;
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2022), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії (але не менше за відсоткове відношення, яке було встановлене при первинному призначенні пенсії), для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
В ухвалі про відкриття провадження викладений висновок про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Мотивуючи такий висновок суд виходив з того, що предметом цього спору є правовідносини щодо отримання пенсіонером довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому, у силу приписів частини третьої статті 51 названого Закону, на спірні відносини не поширюються строкові обмеження.
Подібний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020.
Разом з цим, 12.04.2023 Верховний Суд у справі №380/14933/22 дійшов протилежного висновку, зазначивши, що: "згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
"…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.".
Верховний Суд, у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, проаналізувавши положення статті 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, дійшов висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосувавши вищенаведені висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, суд врахував, що предметом спору є правовідносини щодо отримання позивачем довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Позовну заяву підписано та направлено до суду 23.02.2023, тож позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Оскільки позовна заява не містила обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд ухвалою від 01.05.2023 визначив позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Копія ухвали суду від 01.05.2023 вручена позивачу 08.06.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач вимоги ухвали суду від 01.05.2023 не виконав, заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не надав.
Із заявами (клопотаннями) про продовження строку для усунення недоліків позивач до суду не звертався.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так само, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
При постановленні цієї ухвали суд врахував висновки Верховного Суду щодо правових наслідків пропуску строку звернення до суду у справі з тотожними позовними вимогами, викладені у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, що є обов'язковими для врахування судом у силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.
Окрім того, суд врахував, що Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 у справі №380/17488/22, відмовляючи громадянину у відкритті касаційного провадження на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023, якою його позов щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 залишено без розгляду, дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Також слід зауважити, що отримання позивачем листа Полтавського обласного ТЦК та СП від 26.01.2023 вих.№9/1/932/фп63561 у відповідь на його заяву від 13.12.2022 не змінює момент, з якого він мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної виплати про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії належить залишити без розгляду.
Ухвалу постановлено після завершення періоду тимчасової непрацездатності судді, що тривав з 02.05.2023 до 30.06.2023.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної виплати про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба