27 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3055/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Маннік М.О.,
представника позивача - Рак А.С.,
представників відповідача - Білько В.В., Сиромятнікова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, а саме просить /з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.05.2023/:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Полтавській області №277 від 20.02.2023 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності",
- поновити позивача на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області,
- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2023 по дату ухвалення судового рішення включно, за виключенням суми виплаченого грошового забезпечення, отриманого позивачем за час перебування на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції,
- стягнути за рахунок відповідача судові витрати у розмірі 8073,60 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , майор поліції, займає посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області з 23.03.2023. З 11.05.2022 по 23.02.2023 займав посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області. Наказом начальника ГУНП в Полтавській області №277 від 20.02.2023 «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано: за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абз. 2, 3 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2026 №1179, та Присяги поліцейського, майора поліції Перелі О.Д. заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області звільнено з посади. Водночас позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3055/23, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
17.04.2023 до суду від ГУНП в Полтавській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом. Зазначено, що відповідно до статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Зазначено, що позивач ознайомився з наказом ГУНП в Полтавській області від 20.02.2023 №277 23.02.2023, а позов підписаний позивачем лише 21.03.2023. Відповідач зазначає, що з дати ознайомлення та до дати підписання минуло 26 днів, що є порушенням строку, визначеного частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту, оскільки останнім днем строку на оскарження наказу в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є 10.03.2023. Таким чином, на переконання відповідача позов слід залишити без розгляду.
17.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в органах Національної поліції. 20.01.2023 до ГУНП надійшов рапорт начальника відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП майора поліції Ярошенка Р.М. про можливе порушення службової дисципліни заступником начальника ВКП Лубенського РУП ГУНП майором поліції Перелі О.Д. Так, під час розгляду матеріалів перевірки (ІП «Єдиний облік» ІКС ІІІЛП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023) щодо законності здійснення полювання на території Великобудищанської ТГ Миргородського району, у ході вивчення документів наданих мисливським господарством ТОВ «Хантерс», а саме журналу інструктажів мисливців від 14.01.2023, виявлено співпадіння записів особистих даних працівника поліції - заступника начальника ВКП Лубенського РУП ГУНП майора поліції Перелі О.Д. Оскільки 14.01.2023 є робочим днем відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 11.08.2022 № 690, з метою своєчасного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, наказом ГУНП від 20.01.2023 № 70 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією. У ході проведення службового розслідування з'ясовано, що 14.01.2023, згідно даних ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023, о 13.07 (введено о 13.00), до чергової частини ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП надійшло повідомлення від старшого інспектора сектору контролю обігу зброї Миргородського РВП ГУНП капітана поліції Пилипенка О.Г. про те, що мисливським господарством ТОВ «Хантерс» на території Великобудищанської ТГ Миргородського району проводиться полювання без погодження. Дане повідомлення розглянуто старшим інспектором СКОЗ Миргородського РВП ГУНП капітаном поліції Пилипенком О.Г. у межах Закону України «Про звернення громадян». Ураховуючи інформацію викладену у рапорті начальника відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП майора поліції Ярошенка Р.М., з метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі Перелі О.Д., до ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП надіслано лист про надання копії матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023. На вказаний запит ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП надано сканкопії матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023. Згідно додатку на 14.01.2023 до плану-графіка проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс», у таблиці зазначено особисті дані учасників заходу у кількості 15 осіб. Згідно запису № 5 вказаного додатку зазначено особисті дані мисливця - ОСОБА_1 , серія та номер посвідчення мисливця - НОМЕР_1 , номер контрольної картки - НОМЕР_2 . У графі підписи «особа, яку інструктують», мається особистий підпис мисливця (візуально ідентичний із підписами майора поліції Перелі О.Д., вивченими дисциплінарною комісією у Книзі нарядів Лубенського РВП ГУНП), у графі підписи «особа, яка інструктує», мається особистий підпис інструктора. Вивченням наданих копії матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНПВП№ 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023 установлено, що у матеріалах перевірки мається план-графік проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс», складений директором ТОВ «Хантерс» ОСОБА_2 та погодженого головою Полтавської районної військової адміністрації Романовим Д.В., згідно якого на 14.01.2023 заплановано відстріл хижих тварин на території Великобудищанської територіальної громади поблизу сіл Веприк, Тепле, Вельбівка, Мартинівка. Учасники - директор ОСОБА_2 , єгері: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інші мисливці. Згідно додатку на 14.01.2023 до плану-графіка проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс», у таблиці зазначено особисті дані учасників заходу у кількості 15 осіб. Згідно запису № 5 вказаного додатку зазначено особисті дані мисливця - ОСОБА_1 , серія та номер посвідчення мисливця - НОМЕР_1 , номер контрольної картки - НОМЕР_2 . У графі підписи «особа, яку інструктують», мається особистий підпис мисливця (візуально ідентичний із підписами майора поліції ОСОБА_1 , вивченими дисциплінарною комісією у Книзі нарядів Лубенського РВП ГУНП), у графі підписи «особа, яка інструктує», мається особистий підпис інструктора. З метою документального підтвердження особистих даних мисливця за даними посвідчення мисливця № НОМЕР_1 , контрольної картки № НОМЕР_2 до Північно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства надіслано запит про надання інформації кому саме з мисливців даною установою видано посвідчення мисливця № НОМЕР_1 та контрольна картка № НОМЕР_2 . На вказаний запит Північно-східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства надано відповідь від 10.02.2023 за вих. № 126-ВС23 про те, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи «Мисливець» на ОСОБА_1 видані посвідчення мисливця серія НОМЕР_3 від 05.11.2013, контрольна картка серії ПЛ № 380394 від 28.11.2022. Дисциплінарною комісією встановлено, що 14.01.2023 майор поліції ОСОБА_1 повідомив своєму безпосередньому керівнику - підполковнику поліції ОСОБА_9 , що їде до УОТЗ ГУНП займатися оперативною роботою, натомість прибув до мисливських угідь мисливського господарства ТОВ «Хантерс», розташованих на території Великобудищанської територіальної громади Миргородського району, з метою участі у відстрілі хижих тварин, організованому працівниками ТОВ «Хантерс». Близько 10.00 вказаний захід було припинено поліцейськими ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП з причин, що не залежали від волі Перелі О.Д. При цьому у ході службового розслідування ОСОБА_1 свою вину не визнав, категорично заперечив свою участь у вказаному заході, у той час як даний факт повністю підтверджується матеріалами службового розслідування. Вказане свідчить про те, що 14.01.2023 ОСОБА_1 ввів в оману безпосереднього керівника та самоусунувся від виконання службових обов'язків, а в ході службового розслідування за даним фактом надав завідомо неправдиві пояснення дисциплінарній комісії, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності за допущене ним грубе порушення службової дисципліни. За твердженням відповідача, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», якими на поліцейських покладено обов'язок професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, а також Присягу в частині, що зобов'язує поліцейського сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Ухвалою суду від 03.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - залишено без руху.
03.05.2023 до суду надано представником позивача відповідь на відзив в якій вказано щодо безпідставності призначення та проведення службового розслідування стосовно позивача. Зазначено, що проведеним службовим розслідуванням не встановлено деталей фіксації присутніх мисливців та записів відомостей до журналу інструктажу. Представник позивача стверджує про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою суду від 14.06.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом та продовжено розгляд справи № 440/3055/23.
Ухвалою суду від 14.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
27.06.2023 до суду відповідач надав пояснення на позов в яких вказано, що пояснення свідків жодним чином не підтверджують пояснення позивача надані в межах судового розслідування.
У судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні 27.06.2023 представники відповідача проти задоволення позову заперечували.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 11.05.2022 № 210 о/с майора поліції Перелі О.Д. призначено на посаду заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції, встановивши відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 №988 посадовий оклад 2950 грн та згідно з наказом МВС України від 06.04.2016 №260 надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 60%, звільнивши його (у порядку переміщення для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) з посади старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції, з 12.05.2022.
20.01.2023 на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області подано начальником ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області рапорт відповідно до якого 20.01.2023 під час розгляду матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, №165 від 14.01.2023, щодо перевірки законності здійснення полювання на території Великобущанської ТГ Миргородського району, а саме: в ході вивчення документів наданих мисливським господарством ТОВ «Хантерс», журналом інструктажів мисливців від 14.01.2023, було виявлено співпадіння прізвища та ім'я з діючим працівником поліції ГУНП в Полтавській області Олександром Перелі.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 20.01.2023 №70 призначено службове розслідування на підставі зазначеного вище рапорту.
17.02.2023 затверджено висновок начальника ГУНП в Полтавській області службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни заступником начальника ВКП Лубенського РУП ГУНП майором поліції Перелі О.Д.
Відповідно до висновку службового розслідування халатним відношенням до несення служби, що виразилось у введенні в оману безпосереднього керівника та самоусунення від виконання службових обов'язків, майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, та абз. 2,3 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Таким чином, за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, абз. 2, 3 п. 1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги поліцейського, заступник начальника відділу кримінальної поліції Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції ПЕРЕЛІ ОСОБА_10 (0102611), заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 20.02.2023 № 277 за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, абз. 2, 3 п. 1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та Присяги поліцейського, майора поліції ПЕРЕЛІ Олександра Дмитровича, (0102611), заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області звільнено з посади.
Позивач не погоджуючи із зазначеним наказом звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону № 580-VІІІ, відповідно до вимог якої останній зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя статті 59 Закону №580-VІІІ).
Проходження служби в поліції регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VІІІ).
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Таким чином, аналіз приведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції, погоджуються на підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
За визначенням частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо безпідставності проведення службового розслідування, оскільки матеріали справи містять рапорт від 20.01.2023 на ім'я начальника ГУНП в Полтавській області подано начальником ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області рапорт відповідно до якого 20.01.2023 під час розгляду матеріалів зареєстрованих в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, №165 від 14.01.2023, щодо перевірки законності здійснення полювання на території Великобущанської ТГ Миргородського району, а саме: в ході вивчення документів наданих мисливським господарством ТОВ «Хантерс», журналом інструктажів мисливців від 14.01.2023, було виявлено співпадання прізвища та ім'я з діючим працівником поліції ГУНП в Полтавській області Олександром Перелі.
Таким чином, суд погоджується, з доводами відповідача щодо правомірності призначення службового розслідування наказом ГУНП в Полтавській області від 20.01.2023 №70 на підставі зазначеного вище рапорту.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з положеннями статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Згідно зі статтею 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами наказу МВС України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06.02.2020 у справі № 826/1916/17.
Як уже зазначалося, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області за недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, абз. 2, 3 п. 1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та Присяги поліцейського, майора поліції ПЕРЕЛІ Олександра Дмитровича, (0102611).
З метою оцінки правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне наголосити, що підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.
Надаючи оцінку складу проступку, вчинення якого поставлено у вину позивача, суд враховує, що за визначенням частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Відповідно до абзаців 1, 10 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Надаючи оцінку об'єктивній стороні дисциплінарного проступку позивача, суд враховує, що під час службового розслідування встановлено та зазначено в висновку службового розслідування наступне:
« 20.01.2023 до ГУНП надійшов рапорт начальника відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_11 про можливе порушення службової дисципліни заступником начальника ВКП Лубенського РУП ГУНП майором поліції Перелі О.Д.
У даному рапорті йдеться про те, що під час розгляду матеріалів перевірки (ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023) щодо законності здійснювання полювання на території Великобущанської ТГ Миргородського району, у ході вивчення документів наданих мисливським господарством ТОВ «Хантерс», а саме журналу інструктажів мисливців від 14.01.2023, виявлено співпадіння записів особистих даних працівника поліції - заступника начальника ВКП Лубенського РУП ГУНП майора поліції Перелі О.Д. Службовим розслідуванням установлено, що 14.01.2023, згідно даних ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023, о 13.07 (введено о 13.00), до чергової частини ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП надійшло повідомлення від старшого інспектора СКОЗ Миргородського РВП ГУНП капітана поліції Пилипенка О.Г. про те, що мисливським господарством ТОВ «Хантерс» на території Великобущанської ТГ Миргородського району проводиться полювання без погодження.
Дане повідомлення розглянуто старшим інспектором СКОЗ Миргородського РВП ГУНП капітаном поліції Пилипенком О.Г. у межах Закону України «Про звернення громадян».
Ураховуючи інформацію викладену у рапорті начальника відділення поліції № 1 Миргородського РВП ГУНП майора поліції Ярошенка Р.М., з метою документального підтвердження вищевказаних подій за участі Перелі О.Д., до ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП направлено листа про надання копії матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023.
На вказаний запит ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП надано сканкопію матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023.
Вивченням наданих копії матеріалів перевірки ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП за № 165 від 14.01.2023 установлено, що у матеріалах перевірки мається план-графік проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс», складений директором ТОВ «Хантерс» ОСОБА_2 та погодженого головою Полтавської районної військової адміністрації Романовим Д.В., згідно якого на 14.01.2023 заплановано відстріл хижих тварин на території Великобудищанської територіальної громади поблизу сіл Веприк, Тепле, Вельбівка, Мартинівка. Учасники - директор ОСОБА_2 , єгері: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інші мисливці.
Згідно додатку на 14.01.2023 до плану-графіка проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс», у таблиці зазначено особисті дані учасників заходу у кількості 15 осіб.
Згідно запису № 5 вказаного додатку зазначено особисті дані мисливця - ОСОБА_1 , серія та номер посвідчення мисливця - НОМЕР_1 , номер контрольної картки - НОМЕР_2 .
У графі підписи «особа, яку інструктують мається особистий підпис мисливця (візуально ідентичний із підписами майора поліції ОСОБА_1 , вивченими дисциплінарною комісією у Книзі нарядів Лубенського РВП ГУНП), у графі підписи «особа, яка інструктується», мається особистий підпис інструктора.
Згідно пояснення єгеря ОСОБА_4 від 18.01.2023, останній являється єгерем ТОВ «Хантерс», наглядає за територією Вельбівського лісництва, що розташоване між селами Вельбівка та Веприк.
14.01.2023, біля 08.00, він та прибулі на запланований відстріл мисливці знаходились на краю лісу біля села Вельбівка. За вказівкою директора ТОВ «Хантерс» ним було проведено інструктаж з техніки безпеки присутнім мисливцям, частину яких він особисто не знав. Особисті дані присутніх мисливців ним було внесено до журналу інструктажів, на місці також було оглянуто їх посвідчення мисливця та контрольні картки. Після інструктажу присутні мисливці особисто поставили свої підписи в журналі інструктажів та поїхали в мисливські угіддя. Здійснивши пару загонів захід було припинено прибулими поліцейськими. Під час полювання звіра здобуто не було.
З метою документального підтвердження особистих даних мисливця за даними посвідчення мисливця № НОМЕР_1 , контрольної картки № НОМЕР_2 до Північно-східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства надіслано запит про надання інформації кому саме з мисливців даною установою видано посвідчення мисливця № НОМЕР_1 та контрольна картка № НОМЕР_2 .
На вказаний запит Північно-східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства надано відповідь (від 10.02.2023, вих. № 126-ВС23) про те, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи «Мисливець» на ОСОБА_1 видані посвідчення мисливця серія НОМЕР_3 від 05.11.2013, контрольна картка серії НОМЕР_4 від 28.11.2022.
Крім того, зазначено, що згідно п. 2.9 посадових інструкцій, затвердженими наказом Лубенського РВП ГУНП від 12.03.2021 № 89дск, з якими ОСОБА_1 ознайомлений 13.06.2022, останній безпосередньо займається оперативною роботою. У відповідності до п. 4.1 несе відповідальність за якість виконання покладених на нього завдань і функцій.
Таким чином, дисциплінарною комісією установлено, що 14.01.2023 майор поліції ОСОБА_1 повідомив своєму безпосередньому керівнику - підполковнику поліції ОСОБА_9 , що їде до УОТЗ ГУНП займатися оперативною роботою, натомість прибув до мисливських угідь мисливського господарства ТОВ «Хантерс», розташованих на території Великобудищанської територіальної громади Миргородського району, з метою участі у відстрілі хижих тварин, організованому працівниками ТОВ «Хантерс».
Близько 10.00 вказаний захід було припинено поліцейськими ВП № 1 Миргородського РВП ГУНП, тобто з причин, що не залежали від волі Перелі О.Д.
При цьому у ході службового розслідування ОСОБА_1 свою вину не визнав, категорично заперечив свою участь у вказаному заході, у той час як даний факт повністю підтверджується матеріалами службового розслідування.
Вказане свідчить про те, що 14.01.2023 ОСОБА_1 ввів в оману безпосереднього керівника та самоусунувся від виконання службових обов'язків, а в ході службового розслідування за даним фактом надав задано неправдиві пояснення дисциплінарній комісії, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності за допущене ним грубе порушення службової дисципліни.
Також згідно висновку службового розслідування позивач грубо порушив вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», якими на поліцейських покладено обов'язок професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, а також Присягу в частині, що зобов'язує поліцейського сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Майор поліції Перелі О.Д., як працівник правоохоронного органу, будучи заступником начальником ВКП Лубенського РВП ГУНП, повинен вимагати від громадян та своїх підлеглих працівників безумовного дотримання вимог чинного законодавства, але своєю поведінкою та вчинками сам допустив їх порушення.
Комісією враховано, що майор поліції Перелі О.Д. не має діючих дисциплінарних стягнень, однак сам характер вчиненого ОСОБА_1 проступку, свідчить про те, що він вчинений умисно, всупереч інтересам служби.
У той же час, невизнання останнім своєї вини та намагання уникнути відповідальності шляхом надання завідомо неправдивих пояснень, свідчить про низькі морально-ділові якості майора поліції ОСОБА_1 , що унеможливлює повноцінне виконання ним обов'язків керівника на займаній посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського РВП ГУНП.
Також зазначено, що халатним відношенням до несення служби, що виразилось у введенні в оману безпосереднього керівника та самоусунення від виконання службових обов'язків, майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, та абз. 2,3 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Таким чином, за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, абз. 2, 3 п. 1 р. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Присяги поліцейського, заступник начальника відділу кримінальної поліції Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції ПЕРЕЛІ ОСОБА_10 (0102611), заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.».
Надаючи оцінку висновкам акту перевірки, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Так, стосовно запису № 5 додатку на 14.01.2023 до плану-графіка проведення відстрілу хижих тварин на території мисливського господарства ТОВ «Хантерс» в якому зазначено особисті дані мисливця - ОСОБА_1 , серія та номер посвідчення мисливця - НОМЕР_1 , номер контрольної картки - НОМЕР_2 .
У графі підписи «особа, яку інструктують мається особистий підпис мисливця, який на переконання відповідача візуально ідентичний із підписами майора поліції ОСОБА_1 , вивченими дисциплінарною комісією у Книзі нарядів Лубенського РВП ГУНП, у графі підписи «особа, яка інструктується», мається особистий підпис інструктора.
Представник позивача у ході розгляду справи зазначив, що йому не відомо обставини виникнення вказаних записів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповіддю (від 10.02.2023, вих. № 126-ВС23) на запит ГУНП підтверджено, що згідно даних автоматизованої інформаційної системи «Мисливець» на ОСОБА_1 видані посвідчення мисливця серія НОМЕР_3 від 05.11.2013, контрольна картка серії НОМЕР_4 від 28.11.2022.
Позивач у ході розгляду справи не заперечує факт того, що посвідчення мисливця серія НОМЕР_3 від 05.11.2013 та контрольна картка серії НОМЕР_4 від 28.11.2022 належать йому.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» документами на право полювання (для громадян України) є, зокрема посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.
Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 21 листопада 2022 року № 499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 р. за № 1592/38928, документами на право полювання є посвідчення мисливця, щорічна контрольна картка з відміткою про сплату державного мита та інші документи, передбачені статтею 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Згідно пункту 9 Розділу ІІ Порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання у випадку втрати, пошкодження чи псування посвідчення мисливця та/або контрольної картки, мисливець подає до Держлісагентства або його територіального органу письмову заяву про видачу дубліката посвідчення мисливця та/або дубліката контрольної картки та пред'являє документ, що засвідчує його особу та підтверджує громадянство України або пред'являє його відображення в електронній формі з використанням мобільного додатку Порталу Дія (Дія).
Суд зазначає, що позивач як працівник правоохоронного органу повинен розуміти, що посвідчення мисливця серія НОМЕР_3 від 05.11.2013, контрольна картка серії НОМЕР_4 від 28.11.2022 є у розумінні Закону України «Про мисливське господарство та полювання» документами, які дають право на полювання з використанням мисливської зброї та не можуть безконтрольно знаходитися у третіх осіб.
Також слід зазначити, що 14.06.2023 судом було задоволено клопотання представника позивача про допит свідків.
У судовому засіданні 21.06.2023 судом допитано в якості свідків ОСОБА_2 (директор ТОВ «ХАНТЕРС», Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Погрібняка, 4 А), ОСОБА_4 (єгер ТОВ «ХАНТЕРС», Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Погрібняка, 4 А), ОСОБА_5 (єгер ТОВ «ХАНТЕРС», Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Погрібняка, 4 А), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ).
У судовому засіданні 21.06.2023 допитаний ОСОБА_2 зазначив, що на інструктажі та полюванні ОСОБА_1 не було.
Суд критично оцінює показання вказаного свідка, оскільки останній не здійснював безпосереднього інструктажу. Крім того, зазначив, що особисто свідок з позивачем не знайомий, оскільки ОСОБА_1 є товаришем його керівника, який є власником мисливського товариства ТОВ «Хантерс». Крім того, зазначив, що позивача бачив один раз у 2022 році.
Також у судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_4 який підтвердив автентичність його підпису у журналі інструктажів.
Надані свідчення ОСОБА_4 не спростовують факт участі ОСОБА_1 у заході з відстрілу диких тварин, організованому ТОВ «Хантерс».
Також допитаний свідок ОСОБА_5 зазначив, що нікого із присутніх взагалі не знав. Вказав, що на заході було багато людей, тому повідомити суд про те чи перебував 14.01.2023 ОСОБА_1 на полюванні свідок не зміг.
Суд зазначає, що в ході проведення службового розслідування відповідачем було відібрано пояснення у позивача стосовно обставин справи.
Так у поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що його робочий день 14.01.2023 розпочався о 06.30 та закінчився біля 19.00. На протязі робочого дня займався виконанням наявних доручень, у тому числі розшуком причетного до вчинення крадіжок підозрюваного та документуванням осіб, які причетні до вчинення злочинів передбачених ст. 309 КК України. Документальне підтвердження проведеної роботи буде відображено лише після закінчення заходів та розсекречення матеріалів у рамках діючого законодавства та долучені до матеріалів кримінального провадження № 1202217050000573.
Майор поліції Перелі О.Д. додав, що 14.01.2023 на території Великобудищанської територіальної громади не був та участі у полюванні не брав.
Суд звертає увагу на те, що допитаний в ході розгляду справи ОСОБА_12 повідомив, що точної години відібрання пояснень у нього ОСОБА_1 не пам'ятає, та чи був це саме ОСОБА_1 зазначити не зміг.
Водночас допитаний у судовому засіданні ОСОБА_13 зазначив, що позивачем було його допитано «десь в районі обіду».
Разом з тим суд звертає увагу на те, що захід з відстрілу диких тварин розпочався о 08:00 14.01.2023 і закінчився о 10:00.
При цьому суд звертає увагу на те, що пояснення які надавалися позивачем під час проведення службового розслідування не містять відомостей про те, що позивачем було здійснено 14.01.2023 допит вказаних свідків.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості надати під час службового розслідування докази на підтвердження вчинення ним 14.01.2023 процесуальних заходів здійснених у рамках кримінального провадження № 1202217050000573.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що свідчення допитаних у судовому засіданні свідків 14.01.2023 не спростовують факту участі ОСОБА_1 у заході з відстрілу диких тварин.
Також допитані свідки не пояснили яким саме чином підпис (який за твердженням відповідача візуально ідентичний із підписами майора поліції ОСОБА_1 ) зв'явився у журналі інструктажів ТОВ «Хантерс».
Крім того, слід зазначити, що у ході проведення службового розслідування відповідачем було відібрано пояснення у ОСОБА_9 який з приводу події зазначив наступне:
« 13.01.2023 у кабінеті підполковника поліції ОСОБА_14 відбулась робоча нарада за його та участі майора поліції Перелі О.Д. під час наради майору поліції ОСОБА_1 було поставлено службові завдання на 14.01.2023. Зранку 14.01.2023 майор поліції Перелі О.Д. доповів, що він їде у м. Полтаву до ГУНП та буде займатися оперативною роботою в УОТЗ ГУНП. Між 12 та 14 годинами 14.01.2023 майор поліції Перелі О.Д. доповів про виконану роботу та вказав, що буде проводити аналіз.»
Відповідач зазначив, що з метою документального підтвердження інформації викладеної у поясненнях підполковника поліції Сергієнка С.М. щодо наданої інформації майором поліції Перелі О.Д. про те, що він 14.01.2023 перебував у приміщенні ГУНП в службових справах, здійснено перегляд та вивчення відео файлів з камери відео нагляду, розташованої у холі на другу поверсі адміністративної будівлі ГУНП (єдиний шлях входу до УОТЗ ГУНП).
Їх комісійним переглядом, а саме інтервалу часу з 08.00 до 14.00, 14.01.2023, установлено, що майор поліції Перелі О.Д. у вказаний період часу до УОТЗ ГУНП, як доповів безпосередньому керівнику - не прибував.
За результатами комісійного перегляду вказаних відео файлів складено акт від 16.02.2023, який долучений до матеріалів службового розслідування.
Суд враховує, що положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію" покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
У Рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 констатовано: "У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26.03.2011), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48). Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".
Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір'я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.
З огляду на вказане, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе Держава.
Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
Суд зазначає, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі "Горовенки та Бугара проти України" зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі "Абдулла Їлмаз проти Туреччини").
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок здійснено Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №814/2530/16 зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Разом з тим, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем матеріалами службового розслідування доведено, що позивач 14.01.2023 ввів в оману безпосереднього керівника та самоусунувся від виконання службових обов'язків, чим майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, та абз. 2,3 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Суд вважає, що така поведінка позивача безумовно підриває авторитет поліції, формує негативну думку у населення про поліцію та дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов'язків.
Щодо застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
Суд не ставить під сумнів заслуги позивача під час виконання ним своїх обов'язків до вчинення проступку, обставини якого досліджуються судом.
Також суд зазначає, що висновок службового розслідування містить зазначення щодо наявності у позивача заохочень.
При звільненні позивача з посади відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, відношення позивача до вчиненого, тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади є законним та обґрунтованим, а оскаржувані накази прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У ході розгляду справи, судом не встановлено порушень при вирішенні відповідачем процедурних питань щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
У ході судового розгляду справи позивачем не наведено будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку.
На переконання суду, висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та в межах компетенції.
Суд вважає, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП в Полтавській області №277 від 20.02.2023 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності", та як наслідок поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області та стягнення з ГУНП в Полтавській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2023 по дату ухвалення судового рішення включно, за виключенням суми виплаченого грошового забезпечення, отриманого позивачем за час перебування на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Полтавського районного управління поліції.
Інші посилання представника позивача, покладені в обґрунтування позовних вимог, не впливають на висновки суду в даній адміністративній справі.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі зазначеного суд доходить висновку, що відповідачем під час розгляду справи доведено, що ним в межах повноважень та із дотриманням процедури, в порядок та спосіб, що передбачені законом, за наявності для цього фактичних та правових підстав було обґрунтовано винесено оскаржуваний наказ, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 липня 2023 року.
Суддя Л.М. Петрова