05 липня 2023 року Справа 160/15131/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 30.06.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 р. доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити йому з 01.07.2021 р. щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
При цьому, отримання особою листа від суб'єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії (іншої соціальної виплати), своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 р. у справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
З матеріалів позову та доданих до нього документів вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 р. у справі №160/12902/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та зобов'язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії відповідно до наданої довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 17.09.2020 р. у розмірі 60% грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу - 7 750,00 грн.; окладу за військове звання - 1 480,00 грн.; надбавки за вислугу років - 40% від посадового окладу та окладу за військове звання - 3 692,00 грн.; надбавки за виконання особливих завдань під час проходження військової служби - 32% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років - 4 135,04 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 15% від посадового окладу - 1 162,50 грн.; доплати військовослужбовцям оперативних підрозділів, які співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності - 10% від посадового окладу - 775,00 грн., премії - 10% від посадового окладу - 775,00 грн.
З метою виконання рішення суду Головним управлінням проведено позивачеві перерахунок пенсії.
07 червня 2023 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив встановити доплату до пенсії у розмірі 2000 грн.
Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області листом від 27.06.2023 р. повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 р. у справі № 160/12902/20 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 р. у розмірі 60% від грошового забезпечення 19769,54 грн., яке зазначено у довідці від 17.09.2020 р. №55/11/202-314, яка надана Управлінням Служби безпеки України в Дніпропетровській області. Оскільки розмір його пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 р., а не на 01 березня 2018 року, як визначено Постановою № 713, тому підстави для встановлення до розміру пенсії з 01.07.2021 р. щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відсутні.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
При цьому, у постанові від 14.07.2021 р. у справі № 560/964/17 Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Вказані висновки також стосуються строку і щомісячної доплати до пенсії, яка також є періодичним платежем.
Особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складників вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання щомісячної доплати особою, якій призначена така доплата, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 30.06.2023 р., тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Таким чином, позивачеві необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Крім того, позивачем не надано належних доказів на обґрунтування обставин викладених у позовній заяві або доказів на підтвердження наявності поважних причин неможливості надання таких документів, а саме, існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, надати докази того, що позивачу не виплачувалась щомісячна доплата, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за кожен місяць періоду, якого стосуються позовні вимоги.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;
- надати докази того, що позивачу не виплачувалась щомісячна доплата, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за кожен місяць періоду, якого стосуються позовні вимоги.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко