06 липня 2023 рокуСправа № 160/12965/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. 30.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.06.2021 № 19 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Азербайджанської Республіки, РНОКПП НОМЕР_1 , зобов'язавши Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видати громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку на постійне проживання, замість скасованих.
2. Ухвалою суду від 23.07.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору, витребувано докази у відповідача.
3. 04.08.2021 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої відмолено ухвалою суду від 05.08.2021.
4. 02.09.2021 на електронну адресу суду та 06.09.2021 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву.
5. 07.09.2021 на електронну адресу суду надійшли направлені та підписані представником позивача адвокатом Ямковим В.І. відповідь на відзив, у якій заявлено заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, для чого призначити відповідне судове засідання, із участю позивача та його представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, та клопотання про зупинення провадження у справі, із доказами направлення на електронну адресу відповідача.
6. Ухвалою суду від 16.09.2021 клопотання представника позивача про зупинення провадження задоволено частково, провадження в адміністративній справі № 160/12965/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/218/21.
7. 18.03.2022 відповідачем подано до суду клопотання, у якому останній просив: повідомити про поновлення провадження у справі; задовольнити клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та проводити розгляд справи № 160/12965/21 за правилами загального позовного провадження з обов'язковим викликом представника відповідача.
8. Ухвалою суду поновлено провадження у справі у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням у справі № 9901/218/21.
9. Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні та клопотання відповідача про розгляд в порядку загального позовного провадження відмовлено.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
10. На думку позивача, оскаржуване рішення про скасування дозволу на імміграцію та визнання недійсними посвідок на постійне проживання в Україні є передчасним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушення вимог чинного законодавства України, грубо порушує його права, а тому підлягає скасуванню.
11. Позивач на законних підставах в'їхав на територію України, де 25.08.2006 уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_2 , у зв'язку із чим отримав дозвіл на імміграцію та на його підставі 16.09.2011 посвідку на постійне проживання, замість якої 25.04.2014 отримав посвідку на постійне проживання, вилучену у нього відповідачем 08.07.2021.
12. З 2012 року після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , позивач створив сім'ю з громадянкою Азербайджанської Республіки ОСОБА_3 , яка має право постійного проживання на території України, та з якою на сьогодні позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах, проживаючи однією сім'єю без реєстрації шлюбу, турбуючись про двох спільних дітей.
13. Отже, не зважаючи на розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , позивач відповідно до вимог чинного законодавства має право на імміграцію поза квотою імміграції, оскільки є батьком громадян України. Крім того, розірвання попереднього шлюбу з громадянкою України не є підставою для скасування раніше наданого позивачу дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і не позбавило позивача права на імміграцію.
14. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію стало те, що дії іммігранта нібито становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні та це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
15. Проте вказані підстави скасування дозволу на імміграцію не відповідають дійсності щодо позивача, оскільки жодних доказів чи конкретних фактів на підтвердження даних доводів відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено.
16. Національним законодавством України гарантовано, що громадянин країни, якого стосується рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинен мати у своєму розпорядженні ефективний засіб юридичного захисту, що дає йому змогу брати участь у провадженні під час розгляду його справи у компетентному судовому або адміністративному органі влади або в компетентному органі, члени якого є безсторонніми і які користуються гарантіями незалежності. Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 18.04.2018 у справі № 820/2262/17, від 26.06.2020 у справі № 820/3098/17.
17. Однак всупереч вимогам пункту 23 Порядку № 1983 позивача не було запрошено для надання пояснень як іммігранта, стосовно якого розглядається питання та не було забезпечено його участь у провадженні під час розгляду його справи у відповідному органі ДМС.
18. Всупереч вимогам абзацу 3 пункту 23 Порядку № 1983 копія оскаржуваного рішення не була ані вручена, ані надіслана позивачу у тижневий строку з дня його прийняття, який спливав 01.07.2021, а була видана лише 08.07.2021, що також є порушенням прав позивача на своєчасне сповіщення про результати розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію щодо нього.
19. Позивач припускає, що формальною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення послужило те, що 14.05.2021 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке в подальшому було уведено в дію Указом Президента України від 21.05.2021.
20. Будучи особою, відносно якої застосовано обмежувальні заходи (санкції), станом на дату подання даного адміністративного позову позивач не володіє інформацією про підстави, умови та доказову базу, яка стала передумовою застосування щодо нього таких санкцій.
21. Не погоджуючись із Указом Президента України від 21.05.2021 позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.
22. Наразі не існує достатніх фактичних і правових підстав для застосування до позивача санкцій, які б свідчили про дійсні, наявні в об'єктивній дійсності факти, підтверджені доказами, які достовірно свідчать по вчинення ним таких дій, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці України.
23. Втручання у право мирного володіння майном позивача та у право свободи пересування не є пропорційним, оскільки безстроково позбавило його прав та обмежує можливість реалізації цих прав в Україні, не є необхідним у демократичному суспільстві, а отже, таке втручання не відповідає легітимній меті та становить надмірний тягар для позивача.
24. На момент прийняття оскаржуваного рішення та на сьогодні позивач не має судимостей, позитивно характеризується за місцем фактичного проживання, має двох малолітніх дітей, щодо яких бере активну участь в їх утриманні та вихованні.
25. Повернення позивача за межі України призведе до розлучення сім'ї, що суперечитиме проголошеній Конституцією України охороні сім'ї державою та праву дітей на проживання разом з обома батьками. Оскаржуваним рішенням порушуються права не тільки позивача, а і права його малолітніх дітей - громадян України.
26. Позивач веде активне громадське життя, є членом громадської організації «Конгрес Азербайджанців України».
27. Рішення про скасування посвідки може бути оскаржено окремо, проте не прийнявши такого рішення, а визнавши одразу недійсними посвідки, та ще й одночасно з рішенням про скасування дозволу на імміграцію, відповідач не лише порушив визначений законом порядок, але і фактично позбавив позивача права на оскарження рішення щодо скасування посвідки на постійне проживання.
28. У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач визнав фактичні обставини, викладені в позові, щодо законних підстав в'їзду позивача на територію України та перебування на ній, а також факт правомірності отримання позивачем безстрокової посвідки на постійне проживання в Україні. Відповідач не спростував у відзиві на позов доводи позовної заяви.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
29. Відповідач проти позову заперечив повністю, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що пунктом 3, 4 частини першої статті 12 Закону № 2491-III передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо з'ясується, що дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, а також це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
30. Позивач у 2010 році прибув в Україну, та звернувся із заявою про надання дозволу на імміграцію, оскільки перебуває у шлюбі з громадянкою України понад два роки, та 16.09.2011 був документований посвідкою на постійне проживання.
31. У подальшому, у зв'язку з обміном позивач був документований посвідкою на постійне проживання НОМЕР_2 від 25.04.2014.
32. Від ДСІОБГ ДМС України до ГУДМС України в Дніпропетровській області надійшло подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 07.06.2021 № 6318/55/01-2021, на громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
33. Відповідно до наявної інформації з метою легалізації на території України прибув уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є учасником організованої злочинної групи, що вчиняє тяжкі та особливо тяжкі злочини.
34. За період перебування на території України громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), перевірявся на причетність до скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів в рамках кримінальних провадження № 12020100060000970 від 29.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України (зберігання зброї).
35. Своїми безпосередніми діями громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширює вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах.
36. У відповідності до пунктів 21-23 Порядку провадження питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи. МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
37. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
38. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію у ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
39. Відповідно до підпункту 1 пункту 64, підпункту 4 пункту 72 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321, посвідка на постійне проживання скасовується у разі скасування дозволу на імміграцію відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію», а також вилучається, визнається недійсною та знищується.
40. З метою виконання рішення РНБО від 14.05.2021, введеного в дію Указом Президента України № 203/2021 від 21.05.2021 було прийнято рішення Головним управлінням Державної міграційної служби у Дніпропетровській області від 24.06.2021 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, видане громадянину Азербайджанської Республіки Азімзаді ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вимог пунктів 3, 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію», а також визнано недійсною посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 16.09.2011 та НОМЕР_2 від 25.04.2014 відповідно до вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321.
41. Рішення Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області від 24.06.2021 № 19 про скасування дозволу на імміграцію в Україну було прийнято з урахуванням всіх норм чинного законодавства та з дослідженням усіх обставин справи та відповідно, підстави для його скасування відсутні.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
42. Громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Ленкорань, Р. Азербайджан прибув в Україну у 2010 році з метою постійного проживання з Азербайджанської Республіки.
43. 28.03.2011 громадянин Азербайджанської Республіки Азімзада ОСОБА_6 звернувся ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки перебуває у шлюбі з громадянкою України понад два роки, дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про шлюб № 506 від 25.08.2006, свідоцтво серії НОМЕР_4 .
44. 15.09.2011 громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 було надано дозвіл на імміграцію в Україну за № 7508 та 16.09.2011 документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 .
45. 25.04.2014 у зв'язку із обміном ГУДМС України в Дніпропетровській області громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , документований посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 , терміном дії «безстроково», відповідно до якої проживає в Україні на теперішній час.
46. Листом Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України від 23.06.2021 № 8.1/2476/8.1.1-21 направлено Головному управлінню ДМС в Дніпропетровській області для розгляду та прийняття відповідного рішення подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 07.06.2021 № 6318/55/01-2021 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
47. У поданні Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 07.06.2021 № 6318/55/01-2021 про скасування дозволу на імміграцію, посвідки на постійне проживання, примусове повернення, видворення та заборону в'їзду на територію України зазначено:
- громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», перебуває за № 569, на підставі дозволу на імміграцію документований ГУДМС в Дніпропетровській області посвідкою на постійне проживання НОМЕР_2 від 25.04.2014;
- відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 1126-р, в умовах складного безпекового середовища навколо України та криміногенної ситуації всередині держави організована злочинність становить пряму загрозу для національної безпеки;
- в структурі організованої злочинності найбільшу загрозу становлять особи, які перебувають у статусі підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», а також кримінальні авторитети - лідери організованих злочинних угруповань;
- вказані особи, перебуваючи на території України та за її межами, створюють стійкі організовані групи та злочинні організації, встановлюють корумповані зв'язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органів, на виконання завдань спеціальних служб та розвідувальних органів держави-агресора проводять розвідувально-підривну діяльність з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширюють вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній, суспільній сферах, а також в умовах виконання покарань;
- згідно Указу Президента № 203/2021 від 21.05.2021 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до суб'єкта підвищеного злочинного випливу, який має статус «кримінального авторитета» та учасника злочинної групи, застосовано санкції, а саме:
-- блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій;
-- обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
-- запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно із Законом;
-- припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
-- відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасуванні дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України);
- відповідно до наявної інформації з метою легалізації на територію України прибув уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є учасником організованої злочинної групи, що вчиняє тяжкі та особливо тяжкі злочини;
- за період перебування на території України ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) перевірявся на причетність до скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів в рамках кримінального провадження № 12020100060000970 від 29.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою 1 статті 263 КК України (зберігання зброї);
- громадянина ОСОБА_8 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевірено за відомостями персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України відповідно до якої вказаний громадянин на сьогоднішній день не перебуває у статусі підозрюваного або обвинуваченого;
- своїми безпосередніми діями ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширює вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній суспільній сферах;
- пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» визначено, що дозвіл на імміграцію в Україну може бути скасовано якщо установлено, що дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні та це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
- відповідно до підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 (далі - Порядок оформлення), посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України «Про імміграцію».
- згідно Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» статтею 13 передбачено підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, статтею 26 передбачено підстави для примусового повернення іноземців та осіб без громадянства, статтею 30 передбачено підстави для примусового видворення іноземців та осіб без громадянства;
- враховуючи викладене, з метою виконання рішення РНБО від 14.05.2021, введеного в дію Указом Президента України № 203/2021 від 21.05.2021, керуючись пунктами 21, 22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983, пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію», вбачаємо за доцільне прийняти рішення про скасування дозволу на імміграцію, керуючись підпунктом 1 пункту 64 Порядку оформлення, на підставі вимог частини 1 статті 13, статтями 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийняти рішення про скасування посвідки на постійне проживання, примусове повернення, видворення та заборону в'їзду на територію України, громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його дії становлять загрозу національній безпеці України, безпеці громадського порядку в Україні, що є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законним інтересів громадян України.
48. 24.06.2021 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 19 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, згідно якого:
- видане громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Азербайджанської Республіки, про те, що йому на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну;
- видані на підставі дозволу на імміграцію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 16.09.2011 та НОМЕР_2 від 25.04.2014 визнати недійсними відповідно до вимог підпункту 1 пункту 64 «Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321.
щодо наданих позивачем доказів
49. Згідно довідки від 17.04.2018 Головним управлінням оперативно-статистичної інформації Міністерства внутрішніх справ Азербайджанської Республіки підтверджено, що у відношенні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Ленкорань, інформації про судимості немає.
50. Відповідно до Витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно від 28.09.2009 № 23976555 за ОСОБА_3 зарестрований житловий будинок з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 .
51. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох спільних дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво серії НОМЕР_5 , видане Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 , видане Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.
52. Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 26 Криворізької міської ради Дніпропетровської області видана ОСОБА_1 довідка від 14.07.2021 № 01-16/176 в тому, що його син ОСОБА_11 навчається в 7-Б класі та донька ОСОБА_12 навчається в 5-В класі Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 з першого класу; навчанням та вихованням дітей займається батько ОСОБА_1 могли, за час навчання у школі батько дійсно бере участь у вихованні сина та доньки, відвідує батьківські збори, спілкується з класними керівниками щодо успішності навчання дітей.
53. За наданою керівником громадської організації «Конгрес Азербайджанців м. Кривого Рогу імені Е.Джамбула» характеристикою від 15.07.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є членом цієї громадської організації з моменту її створення, постійно приймає активну участь в житті громадської організації, до виконання громадських доручень ставиться з належною відповідальністю, зарекомендував себе як ініціативний член організації, володіє організаторськими здібностями, дисциплінований, цілеспрямований та справедливий, завжди готовий прийти на допомогу до будь-кого, кому вона необхідна, користується авторитетом серед членів громадської організації, перебуває з ними в дружніх стосунках.
54. За наданою характеристикою голови квартального комітету № 8, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 2012 року без реєстрації, разом з ним проживають ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за час проживання за даною адресою громадянин проявив себе як турботливий батько, чоловік, з сусідами живе не сварившись, скарг не надходило, допомагає кому потрібно.
щодо рішення у справі № 9901/218/21
55. Позивач оскаржив в судовому порядку Указ Президента України від 21.05.2021, у зв'язку із чим у провадженні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 9901/218/21 (адміністративне провадження № П/9901/218/21) за адміністративним позовом ОСОБА_14 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, в якому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 21.05.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію позиції № 569 Додатку № 1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021.
56. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2023 у справі № 9901/218/21 позов ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Рада національної безпеки і оборони України, про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 21.05.2021 року № 203/2021 в частині залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 31.01.2023.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
57. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
58. За наведеними у статті 1 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-ІІІ (далі - Закон № 2491-ІІІ) визначеннями:
- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;
- іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;
- дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію;
- квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року;
- законні представники - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов'язки опікунів і піклувальників.
59. Згідно пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
60. Відповідно до статті 12 Закону № 2491-ІІІ дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
61. Статтею 13 Закону № 2491-ІІІ визначено, що:
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.
Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.
Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.
У разі скасування дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом місяця з дня відбуття покарання.
Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої - четвертої цієї статті.
62. Процедура провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначена «Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 (далі - Порядок № 1983).
63. Відповідно до пункту 21 Порядку № 1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
64. Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу (абзац перший пункту 22 Порядку № 1983).
65. У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України «Про імміграцію», що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу (абзац другий пункту 22 Порядку № 1983).
66. Пунктом 23 Порядку № 1983 визначено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
67. Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.
68. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію». Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі (пункт 24 Порядку № 1983).
69. Рішення ДМС, територіальних органів і підрозділів, інших органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції зобов'язані забезпечувати провадження у справах з питань імміграції, а також дії чи бездіяльність їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені відповідно до законодавства. У цьому разі провадження у справах з питань імміграції припиняється до прийняття відповідного рішення (пункт 25 Порядку № 1983).
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
70. З матеріалів справи встановлено, що ініціатором скасування дозволу на імміграцію позивача є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, яким на адресу міграційної служби направлено подання від 07.06.2021 № 6318/55/01-2021 щодо скасування громадянину Азербайджанської Республіки Азімзада ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозволу на імміграцію в Україну.
71. У поданні зазначено, що відповідно до наявної інформації з метою легалізації на територію України прибув уродженець Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є учасником організованої злочинної групи, що вчиняє тяжкі та особливо тяжкі злочини; за період перебування на території України ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) перевірявся на причетність до скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів в рамках кримінального провадження № 12020100060000970 від 29.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою 1 статті 263 КК України (зберігання зброї); своїми безпосередніми діями створює реальну загрозу національним інтересам, національній безпеці, порушує права і свободи людини і громадянина, сприяє дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Україні та поширює вплив організованої злочинності на процеси, що відбуваються в економічній, політичній суспільній сферах.
72. Відтак, ураховуючи, що з метою виконання рішення РНБО від 14.05.2021, введеного в дію Указом Президента України № 203/2021 від 21.05.2021, керуючись пунктами 21, 22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983, пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію», Департамент вбачав за доцільне прийняти рішення про скасування дозволу на імміграцію, керуючись підпунктом 1 пункту 64 Порядку оформлення, на підставі вимог частини 1 статті 13, статтями 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у зв'язку із чим Департамент клопотав про прийняти рішення про скасування посвідки на постійне проживання, примусове повернення, видворення та заборону в'їзду на територію України, громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його дії становлять загрозу національній безпеці України, безпеці громадського порядку в Україні, що є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законним інтересів громадян України.
73. Відповідне подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було опрацьоване протягом місяця та 24.06.2021 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 19 про скасування громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Азербайджанської Республіки, дозволу на імміграцію в Україну.
74. Статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки» від 19.06.2003 № 964-ІV надано визначення поняттю національна безпека, відповідно якого національна безпека визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, охорони дитинства, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, кібербезпеки та кіберзахисту, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам; загроза національній безпеці визначається як наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
75. Загрози національній безпеці України визначаються у Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки України, Стратегії кібербезпеки України, інших документах з питань безпеки та оборони, які схвалюються Радою національної безпеки і оборони України та затверджуються указами Президента України (пункт 19 статті 1, пункт 5 статті 3 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII).
76. Згідно із пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію Указом Президента України від 21.05.2021 № 203/2021, відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» Радою національної безпеки і оборони України вирішено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1.
77. За порядковим номером 569 у додатку 1 до вищевказаного рішення зазначено:
- прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційні дані (дата народження, громадянство), посада/професійна діяльність: громадянин Азербайджанської Республіки Азімзада ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець Азербайджанської Республіки;
- вид обмежувального заходу: (відповідно до Закону України «Про санкції»):
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
11) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
12) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України;
13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання, скасування посвідки на тимчасове проживання; відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України);
- строк застосування: безстроково.
78. Як зазначено вище, позивач оскаржив в судовому порядку Указ Президента України від 21.05.2021, ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023 у справі № 9901/218/21 позов про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 21.05.2021 року № 203/2021 залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 31.01.2023.
79. Таким чином, до позивача застосовані відповідні санкції, рішення щодо яких у судовому порядку не скасовано.
80. Щодо незапрошення позивача для надання пояснень стосовно питання про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну, на чому наполягає позивач у позові, суд вважає їх необґрунтованими з тих підстав, що відповідно до абзацу першого пункту 23 Порядку № 1983 були внесені зміни згідно з постановою КМ України № 19 від 13.01.2021, а саме у перше речення абзацу першого після слів «а також» доповнено словами «у разі необхідності».
81. Відтак, з часу внесення змін до Порядку №1983 у відповідача відсутній обов'язок запрошувати іноземців для відібрання пояснень під час скасування дозволу на імміграцію до України, а запрошення відбувається лише у разі необхідності.
82. За встановлених вище обставин, суд не вбачає протиправності рішення відповідача у спірних правовідносинах, оскільки таке прийнято на підставі подання та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
83. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
84. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
85. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код 37806243; вул. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
86. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба