65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"07" липня 2023 р. Справа № 916/2851/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву (Вх. № 2-1003/23 від 06.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про забезпечення позову, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, буд. 1-В; код ЄДРПОУ 35571472),
до: Фізичної особи-підприємця Чернявського Георгія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чернявського Георгія Юрійовича про визнання недійсним одностороннього правочину фізичної особи ОСОБА_1 , оформленого заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” (вх. № 2-1003/23 від 06.07.2023) подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Порше Лізинг Україна” до фізичної особи-підприємця Чернявського Георгія Юрійовича шляхом заборони ФОП Чернявському Г.Ю. та іншим особам вчиняти дії щодо припинення зобов'язань ФОП Чернявського Г.Ю. щодо сплати на користь позивача заборгованостей, що передбачені та визначені:
- Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі 916/2075/21 стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу №00016078 від 26.04.2018 у розмірі 239 608, 49 грн;
- Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі 916/2084/21 стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу №00016524 від 19.07.2018 у розмірі 234 590, 36 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову „Порше Лізинг Україна” зазначає, що ФОП Чернявський Г.Ю. у заяві №01-06/23 від 07.06.2023 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог повідомив позивача про припинення своїх зобов'язань, а саме про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №00016078 від 26.04.2018 у розмірі 239 608, 49 грн та стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №00016524 від 19.07.2018 у розмірі 234 590, 36 грн, згідно Постанов Південно-Західного апеляційного господарського суду по справам №916/2075/21 та №916/2084/21.
При цьому, на примусовому виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Носенка С.Б. перебувають виконавчі провадження № 68388237 від 26.01.2022, № 68388288 від 26.01.2022, № 68393172 від 27.01.2022, які пов'язані з виконанням Постанов Південно-західного апеляційного господарського суду по справам № 916/2075/21 та № 916/2084/21, відкриті на підставі наказів, виданих Господарським судом Одеської області.
12 червня 2023 року ФОП Чернявський Г.Ю. направив приватному виконавцю Виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. заяву про закінчення виконавчих проваджень № 68388237 від 26.01.2022, № 68388288 від 26.01.2022, № 68393172 від 27.01.2022.
В подальшому, 15.06.2023 надійшла відповідь від ОСОБА_2 , в якій останній повідомляє, що підстав для закінчення зазначених виконавчих проваджень не вбачається з огляду на те, що на рахунок приватного виконавця не було перераховано сум для виконання судових рішень та що на адресу приватного виконавця не надходило заяв щодо виконання рішення від стягувача.
19 червня 2023 року ФОП Чернявський Г.Ю. звернувся до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії приватного виконавця та просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича щодо закінчення виконавчих проваджень № 68388237 від 26.01.2022, № 68388288 від 26.01.2022, № 68393172 від 27.01.2022 та зобов'язати його закінчити вище вказані виконавчі провадження.
Таким чином, направлення ФОП Чернявським Г.Ю. заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вих. № 01-06/23 від 07.06.2023 фактично направлено на незаконне закінчення виконавчих проваджень. Невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, призведе до протиправного порушення законних прав та інтересів позивача.
Також на думку заявника необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” про забезпечення позову (вх. № 2-1003/21 від 06.07.2023) , дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до позовної заяви, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 по справі № 521/19301/20, визнано недійсним договори фінансового лізингу №00013842 від 19.05.2027 та №00013935 від 31.05.2017, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ „Порше Лізинг Україна”. Застосовано наслідки недійсного правочину - договору фінансового лізингу № 00013842 від 19.05.2017, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА”, повернувши сторони правочину у первісний стан шляхом повернення товариством з обмеженою відповідальністю „ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 482941 (чотириста вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок одну) гривню 46 копійок. Застосовано наслідки недійсного правочину - договору фінансового лізингу № 00013935 від 31.05.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Порше Лізинг Україна”, повернувши сторони правочину у первісний стан шляхом повернення товариством з обмеженою відповідальністю „ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 487855 (чотириста вісімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 4000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок. В іншій частині позову - відмовлено.
09 грудня 2021 року у справі № 916/2084/21 постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порте Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу №00016524 від 19.07.2018 у розмірі 234590,36 грн.
23 грудня 2021 року у справі №916/2075/21 постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу №00016078 від 26.04.2018 у розмірі 239 608, 49 грн.
Надалі, товариство з обмеженою відповідальністю „Порте Лізинг Україна” отримало від фізичної особи-підприємця Чернявського Георгія Юрійовича заяву (№01-06/23 від 07.06.2023) про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. У зазначеній заяві ФОП Чернявський Г.Ю. повідомив, щодо сплати на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованостей, що передбачені та визначені:
- Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі 916/2075/21 стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу № 00016078 від 26.04.2018 у розмірі 239608,49 грн;
- Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі 916/2084/21 стягнуто з ФОП Чернявського Г.Ю. на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна” заборгованість за договором фінансового лізингу № 00016524 від 19.07.2018 у розмірі 234590, 36 грн.
Згідно рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі №521/19301/20, Чернявський Г.Ю. вважає зарахувати зустрічні однорідні вимоги та вважати зобов'язання про стягнення заборгованості на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна”, таким що припинено у повному обсязі.
ТОВ „Порше Лізинг Україна” повідомило листом від 20.06.2023 ФОП Чернявського Г.Ю., що заперечує проти припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Враховуючи вище викладене, дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою та з заявою про забезпечення позову до суду.
Відповідно до 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; виключено; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).
Судом встановлено, що позовні вимоги позивача направлені на визнання недійсним одностороннього правочину фізичної особи ОСОБА_1 , оформленого заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
За змістом норми ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Суд вважає, що оформлення та направлення ФОП Чернявським Г.Ю. заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог вих. № 01-06/23 від 07.06.2023, жодним чином не зупиняє виконання або дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі 916/2075/21 та дію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 у справі 916/2084/21, а також не є підставою для зупинення або припинення виконання наказів, виданих судом на примусове виконання рішення суду у справах № 916/2075/21 та №916/2084/21.
Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні належні докази задля встановлення обставин, з якими позивачем пов'язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Керуючись статтями 136-138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА” у задоволенні заяви про забезпечення позову (Вх. № 2-1003/23 від 06.07.2023).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 07.07.2023.
Суддя Нікітенко С.В.