07.07.2023 р. Справа № 914/1539/21
Суддя Господарського суду Львівської області З.П. Гоменюк, розглянувши матеріали
заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», м. Київ
про виправлення описки у судовому наказі
у справі №914/1539/21
за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк»
до боржника фізичної особи-підприємця Петровича Василя Олексійовича, с. Буховичі, Мостиський район, Львівська область
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про виправлення описки у судовому наказі у справі № 914/1539/21 за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до фізичної особи-підприємця Петровича Василя Олексійовича про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розглянувши матеріали заяви, господарський суд прийшов до висновку, що її слід повернути заявнику без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою та третьою статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Частина перша статті 170 ГПК України встановлює загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною другою цієї ж статті (з врахуванням доповнень, внесених Законом № 460-IX від 15.01.2020) письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належним доказом відправлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи має бути опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), подані в оригіналі.
Однак, як вбачається із матеріалів поданої заяви, заявник надає суду копію реєстру згрупованих поштових відправлень від 23.06.2023 року № 230623, з якої вбачається, що заявник направляв на адресу боржника фізичної особи-підприємця Петровича Василя Олексійовича: АДРЕСА_1 поштову кореспонденцію, однак, у зв'язку із відсутністю опису вкладення у цінний лист з детальним переліком документів, які направляються іншій стороні, суду не вбачається можливості встановити, яку саме кореспонденцію АТ КБ «Приват Банк» скеровував боржнику. Зі списку згрупованих поштових відправлень від 23.06.2023 №230623, копія якого долучена заявником до матеріалів заяви, суд встановив, що присвоєний ідентифікатор поштового відправлення №4930022485270.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №49300224852710 вбачається, що скерована на адресу боржника (81363, Львівська область, Мостиський район, село Буховичі, вулиця Січна, будинок 5) поштова кореспонденція: «некоректний ідентифікатор поштового відправлення».
Суду також не вдалось встановити дані з долученої копії поштової квитанції про відправлення від 26.06.2023, відповідно на якій зазначено: «список №18125 у кількості р/л 11» на загальну суму відправлення 303,60».
Таким чином, належним доказом відправлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи має бути опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), подані в оригіналі.
Однак, як вбачається із матеріалів поданої заяви, заявник не представив доказів надіслання (надання) заяви учасникам у справі в оригіналі.
Отже, суд вважає, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення документів, які підтверджують надсилання (надання) копії заяви з процесуальних питань, яка подається на стадії виконання судового рішення, і тому в силу прямої вказівки процесуального закону повинна обов'язково надсилатись (надаватись) іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням вказаних норм ГПК України заяву про виправлення описки у судовому наказі слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 169, 170, 234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про виправлення описки у судовому наказі №914/1539/21 разом з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Додаток: заява з долученими документами, у т.ч. поштовий конверт - на 8 арк.
Суддя Гоменюк З.П.