Справа №949/1045/23
07 липня 2023 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання довіреності недійсною, визнання договору дарування недійсним, визнання реєстрації права власності нерухомого майна недійсною, визнання власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:
- визнати довіреність за №60 від 31.03.2004 Соломіївської сільської ради недійсною;
- визнати договір дарування за №1592 від 25.05.2004 1/2 частини житлового будинку на громадянку ОСОБА_3 без його підпису, як основного власника цілої частки нерухомого майна, посвідченого 25.05.2004 року приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Мелех О.П. недійсним;
- визнати реєстрацію, реєстраційний номер 5282761, номер запису в книзі 23-38 Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації права власності громадянки ОСОБА_3 на 1/2 його нерухомого майна, на підставі нечинного договору дарування за №1592 від 25.05.2004, засвідченого приватним нотаріусом Мелех О.П. недійсною;
- визнати його, як повноцінного власника цілого нерухомого майна, цілого житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача перерахувати моральні збитки в сумі 178933 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, було встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
За змістом ст. 185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка, з огляду на засади обов'язковості судових рішень, є обов'язковою для позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Отже, ухвалою суду від 09 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та наданий судом строк для усунення вказаних в ній недоліків тривалістю десять днів від дня вручення копії цієї ухвали.
Так, підставою залишення позовної заяви без руху послугувала її невідповідність вимогам п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та ч.ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України.
Вказана вище ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 20 червня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, у вказаний термін цих недоліків не усунуто.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Однак, протягом наданого судом строку, позивачем не подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, застосування відповідних процесуальних положень для позивача є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року та "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням національним законодавством, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд
Отже, повернення позовної заяви у разі не усунення у встановлений судом процесуальний строк недоліків позовної заяви не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи ч. 7 ст. 185 ЦПК України, відповідно до яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст.ст. 185, 352, 354 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання довіреності недійсною, визнання договору дарування недійсним, визнання реєстрації права власності нерухомого майна недійсною, визнання власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та разом з доданими до неї документами повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.