Вирок від 07.07.2023 по справі 446/198/18

Справа № 446/198/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2023 м.Кам'янка-Бузька

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017141280000048 від 10.11.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кам'янка-Бузька, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, не депутата,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурора ОСОБА_4

сторона захисту

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення.

ОСОБА_3 , на початку листопада 2017, діючи умисно з корисливих мотивів, в приміщені Кам'янка -Бузької районної державної адміністрації Кам'янка -Бузького району по вул. Незалежності, 27 у м. Кам'янка -Бузька, шляхом обману заволодів майном, а саме грошовими коштами ОСОБА_7 в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.

Так, ОСОБА_3 на початку листопада 2017 точної дати судом не встановлено, в ході розмови із ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що виготовлення та видача будівельних паспортів відбувається у Центрі надання адміністративних послуг (далі ЦНАП) Кам'янка -Бузької райдержадміністрації відповідно до «Положення про порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» на безоплатній основі впродовж десяти днів, повідомив останній що за видачу будівельного паспорту потрібно сплатити грошові кошти в сумі 1500 гривень та 100 доларів США.

В подальшому, з метою особистого збагачення, 13.11.2017 ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень за видачу будівельного паспорту, знаючи, що будівельний паспорт вже виготовлений 09.11.2017 та знаходиться у ЦНАП.

Таким чином, ОСОБА_3 , заволодів чужим майном шляхом обману, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.

Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Ч. 1 ст.190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Історія провадження.

01.02.2018 року до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017141280000048 від 10.11.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

01.02.2018 вказана кримінальна справа передана головуючому судді ОСОБА_8 , який визначений згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями у відповідності до вимог ст. 35 КПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 вище вказану справу передано головуючій судді ОСОБА_9 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021, справу розподілено головуючій судді ОСОБА_1 ..

Твердження сторін.

Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 31.01.2018 начальником СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_10 та затверджений заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_11 ..

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_3 обіймаючи, відповідно до розпорядження Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №21/01-05 від 01.02.2017, посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району та згідно Положення про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, затвердженого розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 02.02.2017 № 46/02-08/17, будучи, згідно пункту 2 примітки до ст. 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, у своєму службовому кабінеті в приміщенні Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Кам'янка-Бузького району, що знаходиться в м. Кам'янка-Бузька, Львівської області по вул. Незалежності,27, 13.11.2017 вимагав неправомірну вигоду в розмірі 4 200 гривень за вчинення дій з використанням службового становища, а саме виготовлення будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, під час розмов у листопаді 2017 року, точних дат досудовим розслідуванням та судом не встановлено, які відбулись між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в службовому кабінеті ОСОБА_3 , що знаходиться на 1 поверсі приміщення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за адресою: вул. Незалежності,27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області, в ході яких ОСОБА_3 вимагав неправомірну вигоду від ОСОБА_7 в сумі 100 доларів США та 1500 гривень за видачу будівельного паспорта, а остання усвідомлюючи, що лише ОСОБА_3 , завдяки займаній посаді, приймає рішення щодо підписання будівельного паспорта житлового будинку та його видачі, розуміючи, що знаходиться в умовах, за яких відмова від надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди могла потягнути порушення її законних прав на отримання дозволу на виготовлення будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 13.11.2017 має надати за видачу будівельного паспорта житлового будинку вищевказану суму коштів.

На виконання вищевказаних умов, ОСОБА_7 13.11.2017 орієнтовно 16:30 год., під час наступної зустрічі з ОСОБА_3 , перебуваючи у службовому кабінеті останнього, на 1 поверсі приміщення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за адресою: вул. Незалежності,27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області передала, а ОСОБА_3 , умисно, протиправно одержав неправомірну вигоду в розмірі 4 200 грн. за видачу будівельного паспорта житлового будинку, після чого правоохоронними органами було припинена протиправна діяльність ОСОБА_3 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.

Прокурор кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експертів, показаннях свідків, речових доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Під час виступу у судових дебатах прокурор ОСОБА_4 вважав, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Зокрема, зазначив, що незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, вина його підтверджується наступними належними та допустимими доказами, які дослідженні в ході судового розгляду зокрема: показами свідка ОСОБА_12 який був присутній як понятий в ході проведення слідчих дій, а саме при огляді, вручення та ідентифікації грошових коштів, та при огляді місця події в ході якого вилучалися кошти у ОСОБА_3 ; досліджуваними показами заявника ОСОБА_7 , згідно яких встановлено, що остання звернулась до головного архітектора району Кам'янка-Бузької РДА ОСОБА_3 . З метою виготовлення будівельного паспорту. При зустрічі з ОСОБА_3 , останній повідомив їй, що необхідно оплатити його послуги в розмірі 100 доларів США та 1500 гривень; 10.11.2017 ОСОБА_7 звернулась у Радехівську місцеву прокуратуру з метою написання заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 ; 13.11.2017 ОСОБА_7 під час зустрічі із ОСОБА_3 у приміщенні Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації за Незалежності,27 м. Кам'янка-Бузька Львівської області надала останньому грошові кошти у сумі 4 200 грн. за видачу будівельного паспорта житлового будинку, після чого правоохоронними органами було припинена протиправна діяльність ОСОБА_3 ; заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 10.11.2017; протоколом за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,-відео контроль за особою ОСОБА_3 від 21.12.2017 з додатками; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 13.12.2017 із додатками; протоколом затримання ОСОБА_3 від 13.11.2017; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів; протокол огляду місця події від 13.11.2017 з відеозаписом; висновком експертизи речовин хімічних виробництв від 19.12.2017. Згідно висновку вказаної експертизи, на поверхнях вилучених банкнот, диску фільтрувального паперу із змивами з долоні і пальців лівої руки ОСОБА_3 є нашарування спеціальної хімічної речовини; висновком експертизи друкарських форм від 20.12.2017; оглянутими в судовому засіданні грошовими коштами в сумі 4200 грн., котрі були вилучені із службового кабінету ОСОБА_3 та оригінал будівельного паспорту на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою: АДРЕСА_1 , від 09.11.2017 року.

Окрім цього при призначенні міри покарання вважав за необхідно врахувати особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України вважає правильною, а його винуватість у вчиненні даного злочину доведеною в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, прокурор ОСОБА_4 просить суд визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, на строк 3 роки, та з конфіскацією майна, відповідно до ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого.

Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим ОСОБА_3 покази щодо пред'явленого йому обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України не визнав та пояснив, що в період часу з 2017 по 2018 роки, він займав посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва районної державної адміністрації, головного архітектора району. В його обов'язки входило здійснювати контроль за містобудівною документаціє. на території Кам'янка-Бузького району. З свідком ОСОБА_7 , раніше з якою не був знайомий, він зустрівся на початку тижня в понеділок, вона хотіла виготовити будівельний паспорт, на що він їй пояснив, що відділ містобудування, архітектури не займається виготовленням такої документації, та це входить компетенції ЦНАП, який здійснює виготовлення такого типу документації на безоплатній основі. Разом з тим підказав ОСОБА_7 , який перелік документів, необхідно зібрати (заява, наміри забудови, документ, якій підтверджує право власності), для подачі заяви в ЦНАП на виготовлення будівельного паспорта і на цьому їхнє спілкування закінчилося. Цього тижня, а саме в четвер йому інженер приніс будівельний паспорт на підпис, після чого мав повернути назад даний документ в ЦНАП, щоб заявник міг отримати його. В п'ятницю була кущова нарада, де вирішувалося зокрема питання про передачу земельних ділянок переселенцям і атовцям, зокрема ОСОБА_7 , підпадала під дану категорівю осіб. Вказав, що цього дня він не міг спілкуватися з ОСОБА_7 , так як довго перебував на нараді, та додому повернувся пізно, після закінчення робочого часу. В понеділок після вище вказаних подій він був затриманий в коридорі Кам'янка-Бузької РДА невідомими йому людьми, оскільки останні не представились та нічого йому не пояснили. Внаслідок таких подій, йому стало погано та перебував на лікуванні в Львівському кардіологічному центрі. Саме тоді, коли він був в напівсвідомому стані йому дали на підпис протоколи, з якими не був ознайомлений і не розумів про що вони. Вказав, що в цей день він спілкувався з ОСОБА_7 , яка прийшла до нього із запитанням, чи готовий будівельний паспорт, на що він їй сказав піти в ЦНАП. Зазначив, що не пригадує чи надала ОСОБА_7 йому якісь предмети чи пакет. Вказав, що він нічого не вимагав в ОСОБА_7 .

В судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_3 просить суд виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вступній промові вказали на те, що матеріалами кримінального провадження підтверджується факт провокації з боку правоохоронних органів, а тому ОСОБА_3 не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Окрім цього, вважали, що є сумніви в об'єктивній стороні кримінального правопорушення та в суб'єкті злочину.

В судових дебатах захисники просили суд врахувати, що жоден доказ у даному кримінальному провадженні не підтверджує вини ОСОБА_3 , більше того, сторона захисту вважає, що у даному випадку зі сторони обвинувачення має місце провокація підкупу- злочин передбачений ст. 370 КК України виходячи з наступного. Так просили суд звернути увагу на дати та час настання подій пов'язаних із даним кримінальним провадженням, дату внесення відомостей до ЄРДР, дати і час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім цього, зазначили, що ухвала слідчого судді ОСОБА_13 про дозвіл на аудіо та відеоконтроль ОСОБА_14 і клопотання були написаною від однієї руки, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 2773 від 25.03.2019, саме тому сторона захисту вважає ухвалу на проведення аудіо та відеоконтролю ОСОБА_3 від 13.11.2017 року незаконною, оскільки суперечить вимозі про те, що лише безсторонній та неупереджений суд, переконавшись в обґрунтованості доводів, може прийняти рішення про дозвіл на втручання в особисте життя особи та проведення її аудіо та відоконтролю. Та підставі ч. 2 ст. 86 КПК України, докази, отримані в результаті аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_3 є недопустимими. Щодо показання свідків, то зазначили, що свідки при наданні показань у суді плутались не лише у хронології подій, а й у самих подіях. Так, показання свідків відрізняється щодо дуже суттєвих речей, а саме: коли і ким було надано кошти для помічення (чи принесла їх ОСОБА_15 , чи вони уже були у кабінеті працівників поліції на момент її приходу); чи прийшовши на місце події для огляду, поняті побачили ОСОБА_3 у кабінеті чи на коридорі (тобто при його затриманні чи вже після затримання). Виходячи із вище наведеного вина ОСОБА_3 не підтверджується жодним доказом із сторони обвинувачення. Сторона захисту вважає, що мала місце провокація підкупу через ОСОБА_7 , яка діяла за дорученням сторони обвинувачення. Зважаючи на те, що відсутня подія кримінального правопорушення, а склад інкримінованого злочину у діях ОСОБА_3 є відсутній просили закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 та відповідно до ст. 373 КПК України ухвалити виправдувальний вирок.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за яким обвинувальний акт був поданий до суду не визнав, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, сторона обвинувачення винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України доводить зібраними на досудовому слідстві, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який вказав, що осінню 2017, точної дати та часу не пригадує, в м. Львові по вул. Привокзальній до нього підійшли працівники поліції і запропонували йому бути понятим, на що він погодився та був запрошений до відділення поліції, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, де він був присутній при процедурі помічення грошових коштів, близько 4200 грн., які потім були поміщенні в конверт. В подальшому разом з працівниками поліції близько 15-16 год., він поїхав до Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, де в одному з кабінетів в обвинуваченого ОСОБА_3 зі столу були вилучені кошти зі столу. В даному кабінеті крім обвинуваченого була ще йому невідома жінка. Вказав, що протокол, який був складений прокурором, він особисто підписав в приміщенні кабінету ОСОБА_3 та він добровільно надав згоду бути понятим.

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , надані попередньому складу суду - головуючому судді ОСОБА_8 , які містяться на звукозаписі судового засідання від 07.06.2018, та які досліджені в судовому засіданні на підставі ч.4 ст.95, ст.225 КПК України, та у відповідності до висновків Верховного Суду, викладених у постановах в справах №750/5745/15-к та №127/19452/16-к від 02.02.2022, згідно з якими ОСОБА_16 пояснила, що нею була здійснена купівля земельної ділянки в с. Вислобоки з метою забудови. Їй було відомо, про те, що у відділі архітектури Кам'янка-Бузької РДА потрібно погодити будівельний паспорт, тому з даною метою, приїхала до м. Кам'янка - Бузька. Зайшовши до Кам'янка-Бузької РДА, вона звернулася до особи, яка сиділа, при вхідних дверях із запитанням де можна знайти архітектора, щоб допоміг зробити будівельний паспорт, їй було повідомлено, що потрібно звернутися до ОСОБА_3 .. Вона підійшла до кабінету ОСОБА_3 , де йому пояснила, що їй потрібно будівельний паспорт, і запитала його які документи потрібно зібрати для цього, останній повідомив її про перелік документів які потрібно зібрати, та в який термін. 09.11.2017 це був четвер вона приїхала знову до Кам'янка-Бузької РДА, що дізнатися більш детальну інформацію про перелік документів, про процедуру виготовлення будівельного паспорта та інших деталей. В цей день ОСОБА_3 направив її до свого помічника ОСОБА_17 , який мав робоче місце в сусідньому кабінеті. Останній роздрукував документи на підпис, вони з ним погодили деталі стосовно проекту, та повідомив її про те, що документи будуть готові в п'ятницю, вказав, що потрібно буде сплати 1500 грн. на розрахунковий рахунок за надання послуг. Після даних подій вона поїхала додому, по дорозі додому згадала, що не взяла реквізитів для оплати, тому вона зателефонувала до ОСОБА_18 , однак він повідомив її про те, що з такими питаннями потрібно звертатися до ОСОБА_3 .. В п'яницю 10.11.2017 вона приїхала до Кам'янка-Бузької РДА, та зайшла до кабінету ОСОБА_3 ,де запитала його номер розрахункового рахунку, на який потрібно здійснити про плату, однак він повідомив її про те, що можна йому заплатити і він віддасть її весь пакет документів, та одночасно на білому папері А4 намалював цифру 100, після чого вона уточила, що це саме 100 доларів, на що останній підвертав, що саме так. Відтак вона зрозуміла, що їй потрібно буде 1500 грн. та 100 доларів США. Такі події її дуже обурили, тому вона звернулася до Буської прокуратури, де вона написала заяву про вчинення кримінального правопорушення. Дана заява була прийнята прокурором, який повідомив її про те, що в понеділок її потрібно буде з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 . В понеділок зранку, вона з'явилася за вказаною адресою та надала гроші 4200 грн. Дані події відбувалися у присутності двох понятих, оперуповноваженого і прокурора. Дані грошові кошти вони сфотографували їх, в подальшому розложили на стіл та помітили їх, пізніше вони були зложені до купи, та перев'язані резинкою та передані їй. Після помічення грошових коштів всі присутні підписали документи. В подальшому на неї повісили камеру та вони направилися до м. Кам'янка-Бузької, по дорозі остання зіздзвонилася з ОСОБА_3 .. Після приїзду, вона підійшла до кабінету ОСОБА_3 , який повідомив її, які документи брати, та передала йому грошові кошти, зокрема положила їх на стіл і повідомила, що це 1500 грн. за послуга, 100 доларів по курсу, як і домовлялися, після чого ОСОБА_3 накрив грошові кошти білим аркушем паперу та сказав піти до кабінету ОСОБА_18 , що вона і зробила. В той момент до кабінету ОСОБА_3 зайшли працівники поліції.

заявою ОСОБА_7 від 10.11.2017, адресованої керівнику Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_19 відповідно до якої остання просить вирішити питання щодо наявності складу кримінального правопорушення в діях головного архітектура Кам'янка-Бузького району ОСОБА_3 /к.п. а.с. 2/;

заявою ОСОБА_7 від 11.11.2017, адресованої прокурору у кримінальному провадженні - Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , відповідно до якої остання добровільно надала прокурору у кримінальному провадженні № 42017141280000048 свої грошові кошти загальною сумою 4200 гривень, по 200 гривень кожна, у кількості 21 купюра /к.п. 20 /;

протоколом огляду, вручення (ідентифікації) та помічення грошових коштів заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 13.11.2017 з додатками до нього, відповідно до якого за участю заступника начальника відділу УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_12 в приміщенні Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції, що за адресою: Львівська область, м.Львів, вул. Федьковича, 50 а громадянці ОСОБА_7 вручено грошові купюри номіналами по 200 гривень кожна в кількості 21 штука на загальну суму 4200 гривень /к.п. а.с. 21-29/;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 13.11.2017, відповідно до якого 13.11.2017 о 16.год. 10хв. заступник керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 фактично затримав особу підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме ОСОБА_3 , 07.04.1964 та перебуваючи за адресою: м. Кам'янка -Бузька, Львівської області склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_12 /к.п. а.с. 30-33/;

протоколом огляду місця події складеного 13.11.2017 заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 з додатками, а саме флешнакописувачем із відеозаписом, згідно протоколу огляду, огляд проводився в службовому приміщенні (кабінеті) начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам" ІНФОРМАЦІЯ_2 , головного архітектора району ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_12 за участі підозрюваного ОСОБА_3 , спеціаліста: оперуповноваженого УЗЕ у Львівській області, в ході якого на службовому столі прямокутної форми з лівої сторони ближче до дверей вхідних під копіями розпоряджень Кам'янка-Бузької РДА виявлено грошові кошти номіналом по 200 грн. в кількості 21 штука, обгорнуті резинкою зеленого кольору на загальну суму 4200 гривень /к.п. а.с. 36-39/;

клопотанням заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 про проведення огляду приміщення та іншого володіння особи від 14.11.2017, в якому просить надати дозвіл на проведення 13 листопада 2017 року огляду службового кабінету начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району, що розташований у приміщенні Кам'янка-Бузької РДА за адресою: м. Кам'янка - Бузька, вул. Незалежності, 27, Львівської області, з метою виявлення та фіксації обстановки, слідів та інших речей, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні /к.п. а.с. 40-41/;

протоколом обшуку від 13.11.2017, згідно якого 13.11.2017 заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 13.11.2017 проведено обшук у житловому будинку, належному на праві власності ОСОБА_22 , що за адресою: АДРЕСА_1 , я в ході проведеного обшуку, було вилучено: рішення сесії Великоколоднівської сільської ради № 54-40/2014, №77-48/2015 від 26.11.2014 та від 14.10.2015, два містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок в АДРЕСА_3 та 9, заява на видачу будівельного паспорта від 01.02.2017, копії витягів з Державного реєстру речових прав, копія рішення Кам'янка-Бузької міської ради, заява на ім'я міського голови Кам'янка-Бузької міської ради, два викопіювання з планово-картографічних матеріалів, /к.п. а.с.57-59/

положенням про відділ містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, яке затверджено розпорядженням голови районної державної адміністрації від 02.02.2017 № 46/02-08/17 /к.п. а.с.89-91/;

розпорядженням Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області № 21/01-05 від 01.02.2017, згідно якого ОСОБА_3 за його згодою переведено з посади завідувача сектору містобудування, архітектури та будівництва районної державної адміністрації, головного архітектора району на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва районної державної адміністрації, головного архітектора району з 01.02.2017 з посадовим окладом згідно із штатним розписом /к. п. а.с.75 /;

повідомленням про підозру у вчинення кримінального правопорушення від 14.11.2017, згідно якого заступником начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 повідомлено ОСОБА_3 про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України /к.п. а.с.115-117 /;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.12.2017, згідно якого заступник начальника слідчого відділу Буського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 в приміщенні Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації ознайомився із оригіналом будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_7 та іншими документами, долученими до її заяви на видачу будівельного паспорта /к.п. а.с.149-150/;

клопотанням заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури від 10.11.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, згідно якого просив надати дозвіл на проведення у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДС № 42017141280000048 від 10.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю за ОСОБА_3 /к.п. а.с.178-179/;

протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відео контролю) складеного старшим оперуповноваженим в ОВС відділу УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НА України від 21.12.2017 з додатками до нього /к.п. а.с. 183-186/

протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії- контроль за вчинення злочину від 25.12.2017, який складено заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , згідно якого заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 на підставі постанови про проведення контролю за вчиненням злочину № 213т від 13.11.2017, винесеної у кримінальному провадженні № 42017141280000048 від 10.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України з метою отримання доказів злочинної діяльності ОСОБА_3 , пов'язаної з одержанням неправомірної вигоди для себе за вчинення дій в інтересах третьої особи, пов'язане з вимаганням 13.11.2017 проведено контроль за вчиненням злочину шляхом спеціального слідчого експерименту з використанням грошових коштів у розмірі 4500 грн., внаслідок чого отримано інформацію /к. п. а.с. 191-192/.

висновком № 6438 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінального провадження № 42017141280000048 складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 19.12.2017, згідно якого на поверхнях: - двадцяти однієї банкноти номіналом 200 гривень з позначенням серії та номерами: СЕ 9291485, КЗ 8930354, ЄЕ 4317956, ЕИ 9062037, СБ 7147494, КК 1764803, ТА 3676171, ПА 3061904, ЄЦ 5299565 КД 7290491, ПВ 2680215, ЗГ 4930405, CE 5571984, ПЕ 7775454, УЗ 8684381, Є3 6440294, AA 1473267, АЗ 3375512, УЄ 2405848, ПА 5153817, ЕЖ 5495471; - диска фільтрувального паперу із змивами з долоні і пальців лівої руки гр. ОСОБА_3 ,- двох полімерних рукавиць, в яких проводилось вилучення банкнот у гр. ОСОБА_3 , двох полімерних рукавиць, в яких проводилося помічення банкнот, є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією. На поверхнях: - диска фільтрувального паперу із змивами з долоні і пальців правої руки гр. ОСОБА_3 , двох полімерних рукавиць, в яких проводились змиви з рук гр. ОСОБА_3 , нашарувань спеціальних хімічних речовин не має. Спеціальна хімічна речовина із зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях: - двадцяти однієї банкноти номіналом 200 гривень з позначенням серії та номера: НОМЕР_1 , КЗ 8930354, ЄЕ 4317956, ЕИ 9062037, СБ 7147494, KK 1764803, ТА 3676171, ПА 3061904, ЄЦ 5299565, КД 7290491, ПВ 2680215, ЗГ 4930405, CE 5571984, ПЕ 7775454, УЗ 8684381, Є3 6440294, AA 1473267, АЗ 3375512, УЄ 2405848, ПА 5153817, ЕЖ 5495471; диска фільтрувального паперу із змивами долоні і пальців лівої руки гр. ОСОБА_3 ; - двох полімерних рукавиць, в яких проводилось вилучення банкнот у гр. ОСОБА_3 , двох -полімерних рукавиць, в яких проводилось помічення банкнот, має спільні родові ознаки із наданим зразком спеціальної хімічної речовини "Промінь-1", наданого на поверхнях диску фільтрувального паперу, яким помічались 13.11.2017 грошові кошти в сумі 4200 гривень /к. п. а.с. 194-196/.

висновком № 6439 криміналістичної експертизи друкарських форм за матеріалами за матеріалами кримінального провадження № 42017141280000048 складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 20.12.2017, згідно якого на вирішення експертизи були поставленні питання: Чи є надані купюри грошовими знаками конкретної держави? Чи є дані купюри справжніми, якщо ні, то яким способом їх підроблені. За результатами експертизи отримані така висновки: 1. представлені банкноти номінальною вартістю 200 гривень є національною валютою держави Україна - гривнею. 2. Банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2014 випуску, з таким позначенням серії та номера СE НОМЕР_2 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2011 року випуску, з таким позначенням серії та номера КЗ НОМЕР_3 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера ЄE НОМЕР_4 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера ЕИ НОМЕР_5 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007 року, 2014 року випуску, з таким позначенням серії та номера СБ НОМЕР_6 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007 року, 2013 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_7 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2014 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_8 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн. зразка 2007року, 2013 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_9 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн. зразка 2007 року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_10 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2013 року випуску, з таким позначенням серії та номера ПВ 2680215 грн., зразка 2007року, 2007 року, випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_11 банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2014 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_12 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2013 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_13 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2014 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_14 банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2006року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_15 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_16 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007 року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_17 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2014 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_18 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007року, 2013 року випуску, з таким позначенням серії та номера НОМЕР_19 , банкнота, схожа на банкноти гривні, номіналом 200грн., зразка 2007 року, 2007 року випуску, з таким позначенням серії та номера ЕЖ НОМЕР_20 , виготовлені способом, який використовувався при виробництві аналогічних банкнот, що випускались в обіг Національним банком України в 2007, 2011, 2013, 2014 роках, тобто є банкнотами гривні номіналів 200 гривень, зразка 2007 року, які виготовлені Банкнотномонетним двором Національного банку України або фірмою з виробництва банкнот “Thomas De La Rue" (Великобританія) і випущені в обіг Національним банком України /к. п. а.с. 198-200/;

повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення від 18.01.2018, згідно якого заступник начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області, повідомив ОСОБА_3 про зміну раніше оголошеної йому 14.11.2017 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України та повідомив про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої дії з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України /к. п. а.с. 218-221/;

дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, з якого вбачається факт передачі грошових коштів ОСОБА_7 обвинуваченому ОСОБА_3 в приміщення службового кабінету ;

дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: оригіналом будівельного паспорта на будівництво житлового будинку АДРЕСА_4 виданого 09.11.2017 на замовлення ОСОБА_7 , реєстраційний номер № 198, грошовими коштами сумі 4200 грн.

На підтвердження обставин, викладеній позицію захисту, судом безпосередньо були дослідженні докази, а саме було допитано свідків, зокрема:

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 , який в 2017 році обіймав посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, обвинувачений ОСОБА_3 був його керівником. Вказав, що в листопаді 2017 року до відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації звернулася особа на прізвище ОСОБА_7 , яка пояснила, що вона купила земельну ділянку на території Кам'янка-Бузького району, на якій хотіла будувати житловий будинок, то їй необхідно було будівельний паспорт, останній було роз'яснено, що її потрібно звернутися в ЦНАП із заявою та певними переліком документів. В подальшому особа звернулася до ЦНАП з заявою примірного зразка, після прийняття заяви ЦНАП, дана заява з пакетом документів була передана відділу містобудування, архітектури та будівництва, де було підготовлено пакет документів та сформований будівельний паспорт. Зазначив, що при підготовці пакету документів, ними було витримано усі процедури, так як до компетенції відділу містобудування, архітектури та будівництва входило підготовка, однак так як видача не входить до компетенції даного відділу, то після підготовки, пакет документів, будівельний паспорт був переданий в ЦНАП, де повинен був бути виданий людині. Зокрема, ним формується будівельний паспорт, передається керівнику на підпис, а після даної процедури, ним передавався ЦНАП. Зазначив, що будівельний паспорт на замовлення ОСОБА_7 формував він, який передав на підпис керівнику, після чого він вже був переданий в ЦНАП. Коли саме був підготовлений будівельний паспорт на замовлення ОСОБА_7 не пригадує, однак згідно наказу такі документи повинні були виготовленні до 10 днів. Інших обставин справи не пригадує.

показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_3 знайома, так як в той час коли він обіймав посаду головного архітектора району, вона обіймала посаду начальника ЦНАП Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації. Щодо обставин справи зазначила, що ОСОБА_7 звернулася в центр надання адміністративних послуг, вона допомогла сформувати її заяву, повний пакет документів в неї був, тому заява з пакетом документів були прийняття особисто нею в четвер, так як день приймання документів був визначений четвер, точної дати не пригадує. В подальшому прийнята заява була передана до відділу містобудування, архітектури та будівництва, де на протязі 10 днів повинен був виготовитися будівельний паспорт, який в подальшому мав повернутися до ЦНАП, де мав передаватися заявнику. Однак вказала, що будівельний паспорт на замовлення ОСОБА_7 був отриманий ЦНАП, та остання не зверталася до центру за видачою будівельного паспорта і не був отриманий ОСОБА_7 .

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

ухвалу слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 14.11.2017, відповідно до якої клопотання заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 задоволено та надано дозвіл на проведення 13.11.2017 року огляду службового кабінету начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області, головного архітектора району, що розташований у приміщенні Кам'янка-Бузької РДА за адресою: м. Кам'янка - Бузька, вул. Незалежності, 27, Львівської області, з метою виявлення та фіксації обстановки, слідів та інших речей, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні /к.п. а.с. 42-41/;

ухвалу слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 13.11.2017, відповідно, до якої клопотання начальника Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_25 задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_22 з метою виявлення, вилучення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, недопущення втрат доказової бази, відшукання та вилучення чорнових записів та записних книжок, в яких можуть міститься інформація щодо вчинення кримінального правопорушення, зразки підписів та почерку, готівкових грошових коштів, отриманих в результаті вчинення кримінального правопорушення, інших предметів та речей, які мають значення для розслідування даного кримінального правопорушення /к.п. а.с. 55/;

ухвалу слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 15.11.2017, згідно якої накладено арешт у кримінальному провадженні №42017141280000048 від 10.11.2017 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України на: грошові кошти в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень; одну пляшку коньяку фірми «Martin»; копію розпоряджень Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, під якими виявлено ідентифіковані грошові кошти в сумі 4 200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень; оброблений обеззолений фільтр зі змивами з лівої руки ОСОБА_3 ; оброблений обеззолений фільтр зі змивами з правої руки ОСОБА_3 ; використані гумові рукавиці після відібрання змивів з рук ОСОБА_3 ; використані гумові рукавиці, у яких проводилась ідентифікація грошових коштів в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень у службовому кабінеті ОСОБА_3 ; блокноти в кількості 3 (три) штуки; грошові кошти в сумі 500 грн. (п'ятсот) гривень, 560 доларів США (п'ятсот шістдесят) доларів США та 45 (сорок п'ять) Євро, з барсетки (сумочки) ОСОБА_3 ; блокноти в кількості 3 (три) штуки /к.п. а.с.68-69/.

ухвалу слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 15.11.2017, згідно якої клопотання заступника начальника слідчого відділу Буського відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 про відсторонення від посади - задоволено частково та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати житло за місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період з 20:00 год. до 08.00 год. /к. п. а.с.139 /;

ухвалу слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 21.11.2017, згідно якої надано тимчасовий доступ до оригіналу будівельного паспорту на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_7 та оригіналів інших документів долучених до заяви останньої на видачу будівельного паспорту, які знаходиться в Кам'янка-Бузькій районній державній адміністрації за адресою: вул. Незалежності, 27, м. Кам'янка-Бузька Львівської області, з можливістю їх вилучення /к.п. а.с.148 /;

ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 13.11.2017, згідно якої надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_3 , який являється завідувачем сектору містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, головним архітектором району терміном на 60 днів, починаючи з 13.11.2017 /к. п. а.с.180/;

доручення заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 13.11.2017, згідно якого було доручено працівникам УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України провести обшук в помешканні ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 /к. п. а.с. 56/;

доручення заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_26 від 13.11.2017, згідно якого було доручено ВОТР УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України проведенні негласної слідчої (розшукової) дії, пов'язаної із проведенням аудіо-, відео контролю за ОСОБА_3 /к. п. а.с. 181-182/

постанову заступника начальника СВ Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_10 про визнання предметів речовими доказами і прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 15.01.2018, згідно якої грошові кошти в сумі 4200 грн., купюрами по 200 грн., використані гумові рукавиці в яких проводилась ідентифікація грошових коштів в сумі 4200 грн. у службовому кабінеті ОСОБА_3 , оброблений обеззолений фільтр зі змивами з лівої руки ОСОБА_3 , оброблений обеззолений фільтр зі змивами з правої руки ОСОБА_3 , використані гумові рукавиці в яких проводилось відібрання змивів з рук ОСОБА_3 , пляшка коняку «Martin», які вилучені протоколом огляду місця події 13.11.2017 року у службовому кабінеті підозрюваного ОСОБА_3 , взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», використані гумові рукавиці в яких проводилась ідентифікація та помічення грошових коштів 13.11.2017 року, визнано і прилучено в якості речового доказу у кримінальному провадженні №42017141280000048 від 10.11.2017 року/к. п. а.с.70-71/

постанову керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області про продовження строків досудового розслідування від 12.01.2018 /к.п. а.с.172-173 /;

постанову заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 про проведення контролю за вчиненням злочину від 13.11.2017, згідно якої постановив, що для отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми пов'язаної із вимаганням службою особою надати їй неправомірну вигоду за вчинення нею в інтересах третьої особи дій, з використанням наданого службового становище, здійснити 13.11.2017 контроль за контролю за вчиненням злочину, шляхом спеціального слідчого експерименту із використанням грошових коштів у розмірі 4200 грн.. Проведення контролю за вчиненням злочину, шляхом проведення спеціального слідчого експерименту виконати заступником керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 із залученням працівників УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НА України з використанням аудіо- та відеозапису, фотографування та застосування спеціальних технічних засобів для спостереження. Фактичні результати імітування обстановки вчинення злочину використати як доказ у кримінальному провадженні/к. п. а.с. 188-190/.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінального-процесуального законодавства.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.368 КК України характеризується двома формами: 1) прийняттям службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; 2) одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК України, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану йому службовою особою згоду (ч. 1), або коли службова особа одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину (ч. 2).

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа вчинила певні дії: а) прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану службовою особою згоду; б) одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину; в) попросила надати таку вигоду і особа, до якої звернене таке прохання, сприйняла його (формальний склад).

Суб'єкт злочину - спеціальний, а саме службова особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 368 КК України) утворює вчинення діяння, передбаченого ч. 1 цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі.

Особливо кваліфікований склад злочину (ч. 3, 4 ст. 368 КК України) утворюють: діяння, передбачене частиною 1 або 2 цієї статті, якщо: його предметом була неправомірна вигода у великому розмірі; воно вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище , або за попередньою змовою групою осіб, повторно, було поєднане з вимаганням неправомірної вигоди; а також діяння, передбачене частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великому розмірі; воно вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Частина 3 статті 368 КК України містить положення про те, що вимагання неправомірної вигоди є кваліфікуючою ознакою даного складу злочину. Під такими діями слід розуміти вимагання службовою особою неправомірної вигоди з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати таку неправомірну вигоду (хабар) з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

При цьому, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов'язкових в своїй сукупності ознак:

-ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди;

-схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов'язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду;

-вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов'язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.

Верховний Суд України неодноразово зазначав у своїх постановах (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів.

Підстави для перекваліфікації кримінального правопорушення, пред'явленого обвинуваченому ОСОБА_3 з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.190 КК України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз'яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність. Додержуючись вимог КПК України, суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред'явленого обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред'явлено обвинувачення, суду належить обгрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред'явлено.

Даючи оцінку зібраним доказам, суд вважає, що дії ОСОБА_3 безпідставно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В подальшому, з метою особистого збагачення, 13.11.2017 ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 4200 чотири тисячі двісті) гривень за видачу будівельного паспорту, знаючи, що будівельний паспорт вже виготовлений 09.11.2017 та знаходиться у ЦНАП.

До вказаних висновків, суд прийшов зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 5 примітки до ст. 354 КК України у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.

Найбільш значущою ознакою вимагання є те, що примушування до надання неправомірної вигоди може бути вчинено тільки за допомогою погрози заподіяння шкоди правоохоронюваним, законним інтересам особи. При цьому під законними інтересами слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону (до яких можна застосувати нормативний критерій), а також ті, що не суперечать чинному законодавству. Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, незаконний інтерес, на відміну від правоохоронюваного, не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятись чи забезпечуватись ним.

За законодавчим визначенням, не може розглядатися як вимагання неправомірної вигоди погроза з боку особи, яка одержує неправомірну вигоду, вчинити відносно особи, яка надає неправомірну вигоду, законні дії, хоча вони й зачіпають законні інтереси останнього.

Таким чином вимагання неправомірної вигоди як ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які особа, яка надає неправомірну вигоду, захищає шляхом дачі неправомірної вигоди, має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається (висновки ВС викладені у справі № 487/8326/15-к від 07.06.2018).

Натомість згідно ч.1 ст. 190 КК України шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання.

Об'єктом кримінального правопорушення у шахрайстві є право власності як охоронювані законом відносини між людьми, які виражаються у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі.

Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших кримінальних правопорушень проти власності. Водночас, якщо потерпіла особа через вік, фізичні чи психічні вади або інші обставини не могла правильно оцінювати і розуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу нею майна чи права на нього не можна вважати добровільною.

Для кваліфікації не має значення як вчинено шахрайство - шляхом обману чи зловживання довірою, через те що в кримінально-правовій нормі про шахрайство вони закріплені як альтернативні способи вчинення кримінального правопорушення, але відсутність визначень даних понять у законі не дозволяє з абсолютною впевненістю визнати деякі злочини шахрайством.

Обман при шахрайстві - це повідомлення завідомо неправдивих даних або приховування, замовчування інформації про факти або обставини, повідомлення про які було обов'язковим, спрямовані на введення потерпілого в оману або на підтримку помилки особи з метою заволодіння чужим майном або правом на майно, і які призвели до такого стану потерпілого. Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника. До такого висновку дійшов Верховний суд. Так, 14 липня 2021 р. колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20, провадження №51- 2219 км 21 .

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку про відсутність об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 такої кваліфікуючої ознаки як вимагання неправомірної вигоди, тобто створення обвинуваченим умов, за яких ОСОБА_7 була вимушена дати таку неправомірну вигоду з метою вчинення будь-якої дії.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у листопаді 2017, точної дати судом не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном , перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету за адресою: Львівська область, Кам'янка - Бузький район, під час розмови з ОСОБА_7 , яка звернувся до ЦНАП Кам'янка -Бузької районної адміністрації з метою виготовлення будівельного паспорту, повідомив останній про необхідність надання йому грошових коштів в сумі 100 доларів та 1500 гривень. На виконання вказаної домовленості 13.11.2017 близько 16:30 год. під час зустрічі з ним, перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Кам'янка -Бузької районної державної адміністрації Львівської області за адресою: Львівська область, Кам'янка -Бузький район, м. Кам'янка -Бузька, будучи введеною в оману, надала, а ОСОБА_3 умисно, протиправно шляхом обману отримав грошові кошти в сумі 4200 гривень, за видачу будівельного паспорту.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_7 мала на меті виготовити та отримати будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку, що буде розташований за адресою АДРЕСА_1 ., та саме з цією метою вона звернувся до працівників Кам'янка -Бузької районної державної адміністрації.

Також судом враховується та обставина, що ОСОБА_7 при зверненні у ЦНАП Камянка-Бузького РДА мала право на отримання будівельного паспортуна протязі 10 днів у визначений законом порядок.

Так ОСОБА_7 09.11.2017 подала у ЦНАП Кам'янка -Бузької районної адміністрації заяву на видачу будівельного паспорту, яка в цей же день 09.11.2017 була передана у відділ містобудування архітектури та будівництва Кам'янка -Бузької райдержадміністрації. ОСОБА_3 наклав резолюцію на поданій ОСОБА_7 заяві, якої передав її на виконання ОСОБА_23 . В свою чергу ОСОБА_23 цього ж дня 09.1.2017 виготовив та передав будівельний паспорт назад у ЦНАП, де такий мав бути виданий ОСОБА_7 .

Суд зауважує, що свідок ОСОБА_24 , яка у 2017 році обіймала посаду начальника відділу ЦНАП Кам'янка -Бузької райдержадміністрації в судовому засіданні дала свідчення про те, що ОСОБА_7 у листопаді 2017 ,точної дати вона не пригадує приходила у приміщення Кам'янка -Бузької райдержадміністрації та розпитувала про те, як виготовити будівельний паспорт. ОСОБА_7 було роз'яснено порядок та особисто вона приймала у ОСОБА_7 заяву та документи на виготовлення будівельного паспорту. При цьому вказала про те, що ОСОБА_7 було повідомлено, що будівельний паспорт виготовляється на безоплатній основі протягом 10 днів.

Крім цього, свідок ОСОБА_23 , який був допитаний судом, вказав про те, він особисто виготовляв будівельний паспорт за заявою ОСОБА_7 оскільки це були його безпосередні посадові обов'язки, як головного спеціаліста відділу містобудування,архітектури та будівництва Кам'янка -Бузької райдержадміністрації. Він виготовив будівельний паспорт та цей же день а саме 09.11.2017 передав його у ЦНАП.

Суд зауважує, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи про те, що ОСОБА_3 з метою одержання неправомірної вигоди погрожував вчиненням або не вчиненням відповідних дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам ОСОБА_7 , або створив такі умови, за яких ОСОБА_7 не повинна була, а вимушена був дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тому такі дії ОСОБА_3 не були спарямовані на вимагання неправомірнрої вигоди а характеризувались ознаками обману з метою отримання грошових коштів.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_3 умисно, протиправно шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 4200 гривень.

Так показами свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_27 доводиться, що ОСОБА_7 перед тим як подати заяву щодо виготовлення будівельного паспорту приходила у приміщення Кам'янка -Бузької райдержадміністрації та він зокрема їй також роз'яснював порядок отримання будівельного паспорту на безоплатній основі.

Суд відзначає про те, що ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що відповідно до діючого «Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки» видача будівельних паспортів здійснюється на безоплатній основі ЦНАП Кам'янка -Бузької райдержадміністрації, шляхом обману скориставшись ситуацією що склалась отримав у ОСОБА_7 грошові кошти.

При цьому суд зазначає про те, що ОСОБА_3 в свою чергу не вчиняв будь-яких дій щодо вимагання у ОСОБА_7 грошових коштів. Навпаки ОСОБА_7 добровільно передала ОСОБА_3 гроші сумі 4200 гривень за видачу будівельного паспорту. Як вбачається із результату слідчих негласних розшукових дій ОСОБА_7 13.11.2017 придбавши у пляшку коньяку прийшла у кабінет до ОСОБА_3 та добровільно передавала йому грошові кошти розпорядившись такими за власною волею та у своїх інтересах, а ОСОБА_3 , знаючи про те, що будівельний паспорт за заявою ОСОБА_7 09.11.2017 вже виданий та переданий у ЦНАП шляхом обману,замовчуючи факт передачі такого у ЦНАП, заволодів грошовими коштами в сумі 4200 гривен, які йому передала ОСОБА_7 .

Судом відзначається, що на час отримання грошових коштів в сумі 4200 гривень від ОСОБА_7 , будівельний паспорт за її заявою вже був виготовлений, про що було відомо ОСОБА_3 , та йому не потрібно було вчиняти жодних дій щодо сприяння у його видачі чи виготовленні в інтересах ОСОБА_7 .

Крім цього в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано жодного доказу про те, що ОСОБА_3 вчинив будь-яку дію з використання свого службового становища, так як до його повноважень не входила видача ані складання будівельних паспортів.

Про відсутність у діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України свідчать, зокрема такі досліджені в судовому засіданні докази:

- заява ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення подана нею 10.11.2017 керівнику Радехівської місцевої прокуратури, тобто вже після виготовлення будівельного паспорту та подачі заяви у ЦНАП;

- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_23 про те, що йому невідомо, щоб ОСОБА_3 вимагав та отримував від ОСОБА_7 неправомірну вигоду. ОСОБА_3 перебуваючи на посаді начальника відділу містобудування архітектури та будівництва Камянка-Бузької РДА не давав йому жодних вказівок щодо виготовлення будівельного паспорту за заявою ОСОБА_7 ;

-показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що заяву про виготовлення будівельного паспорту вона особисто приймала у ОСОБА_7 , роз'яснила їй про порядок і процедуру отримання будівельного паспорту. ОСОБА_3 не давав їй жодних вказівок та не звертався до неї із проханнями щодо поданої ОСОБА_7 заявою.

- результати негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких не вбачається факту вимагання неправомірної вигоди, з протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій вбачається, що 13.11.2017 о 16:28 год. ОСОБА_7 зайшла в магазин де придбала коньяк який поклала у коробку,після цього 16.32 зайшла у приміщення Камянка-Бузької райдержадміністрації подзвонила до ОСОБА_3 ,16.37 вони разом зайшли до службового кабінету ,сіли за стіл та ОСОБА_7 запитала за документи, 16.37 год. ОСОБА_3 вийшов із кабінету та одразу повернувся ,16.37 подзвонив зі свого мобільного телефону та сказав ОСОБА_18 щоб він підійшов; Нетовканна запитує чи віддадуть їй документи та ОСОБА_3 говорить про те що зараз все віддасть і розкаже ,після цього ОСОБА_7 говорить про те, що у неї гроші лише у гривнях ,1500 гривень офіційно та сто доларів по курсу, 16.38 ОСОБА_7 бере з своєї сумки грошові кошти та кладе ОСОБА_3 на стіл, він одразу накриває їх папером, до кабінету заходить працівник ОСОБА_17 приносить документи та передає ОСОБА_3 , ОСОБА_3 каже де розписатись та звертається до працівника щоб той відвів ОСОБА_7 до ОСОБА_28 , після цього ОСОБА_7 каже що хоче подякувати та передає ОСОБА_3 поліетиленовий пакет, ОСОБА_3 каже що потрібно їхати у ДАБІ та передає їй документи; 16.40 ОСОБА_7 виходить із кабінету ОСОБА_3 приходить до кабінету працівника та кладе на стіл документи, працівник каже що не має тої дівчини якій видавали документи, після чого виходить із кабінету.

У зв'язку з цим, відсутні підстави для кваліфікації вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України. Зважаючи на те, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження склад кримінального правопорушення щодо одержання службовою особою ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, відтак дії ОСОБА_3 слід перекваліфікувати на ч.1 ст.190 КК України, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3 ,заволодів чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.

Чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинуваченого застосовано НСРД ?

Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого, отримання доказів в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих негласних заходів фіксації фактичних даних було неможливим.

Проведення стосовно обвинуваченого слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснювалося на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням слідчого ГУ НП у Львівській області.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина 4 статті 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття 260 КПК).

За клопотаннями заступника керівника Радехівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 ухвалою слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 10.11.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме на проведення аудіо-відеоконтролю ОСОБА_3 ,який являється завідувачем сектору містобудування, архітектури та будівництва Кам'янка -Бузької райдержадміністрації терміном на 60 діб починаючи з 13.11.2017.

Отже, негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися із додержанням встановленого КПК порядку їх санкціонування (стаття 247 КПК), з дозволу слідчого судді апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, такий дозвіл надавався слідчим суддею за клопотанням слідчого ГУ НП у Львівській області.

При цьому процедура надання дозволів на проведення НСРД була ясною та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК та переслідувало легітимну мету.

Що стосується посилання сторони захисту у судових дебатах на те, що ухвала слідчого судді Танечника від 10.11.2017 є недопустимим доказом оскільки така написана прокурором ОСОБА_11 ,що підтверджується висновком експерта, то суд відхиляє таке твердження як неспроможне. Суд вважає що в матеріалах справи наявні оригінали ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області від 13.11.2017, яка підписана слідчим суддею та скріплена печаткою Апеляційного суду, а сам факт технічного виготовлення змісту ухвали правового значення не має.

Отже, НСРД стосовно обвинуваченого були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.

Висновки суду щодо відсутності ознак провокації у вказаному кримінальному провадженні.

ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: - були активні дії правоохоронних органів; - з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування); - злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.

Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов'язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.

За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.

У справі №391/729/15-к від 28.03.2023, Верховний Суд наголосив, що загалом у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину. Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 звернулась з заявою до керівника Радехівської місцевої прокуратури 10.11.2017. В цей же день 10.11.2017 о 22.00 були внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.

З наведеного вбачається, що правоохоронний орган лише приєднався до протиправної діяльності, а не ініціював її, а тому наведене розцінюється не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов'язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.

Щодо спростування доводів сторони захисту про відсутності в діях ОСОБА_3 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінально правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:

-обвинувачений ОСОБА_3 відповідає загальним юридичними ознакам суб'єкта кримінального правопорушення;

-обвинувачений ОСОБА_3 одержав грошові кошти у службовому кабінеті ;

-у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 наявний прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення на підтвердження вказаних вище обставин посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, висновки експертів, показання свідків, речові докази.

Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку.

Згідно ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення,і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення,висунути додаткове обвинувачення, відмовитись від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення,зазначеного в обвинувальному акті,лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення,якщо це покращує становище особи,стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами в сумі 4200 грн. які належали ОСОБА_7 , шляхом обману, тому є підстави для зміни обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 за ч.3 ст. 368 КК України на обвинувачення у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, що покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На обґрунтування цього висновку суд у вироку навів відповідні мотиви, які включають результати оцінки доказів на підтвердження встановлених судом обставин щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, з огляду на елементи їх складу.

Щодо меж оцінки доводів сторони захисту

Суд звертає увагу, що позиція захисту впродовж судового розгляду зводилась до різних та взаємовиключних версій подій. Так, захист заявляв: про провокацію злочину, що не виключає самого факту вчинення злочину; про недоведеність вини у зв'язку з недопустимістю доказів; про те, що обвинувачений не вчиняв жодного злочину. При цьому жодного логічного та послідовного пояснення щодо подій, які були предметом судового розгляду, сторона захисту не надала.

Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов'язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 вересня 2020 у справі № 555/2067/18).

За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об'єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою.

Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання вказували на недопустимість зібраних у справі доказів.

Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.

Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначаються. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

Обвинувачений в повному обсязі реалізував своє право на свободу від самовикриття, передбачене ст. 63 Конституції України. Суд також бере до уваги, що § 51 рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. UK, заява № 18731/91) передбачено: «Питання в кожному конкретному випадку полягає в тому, чи надані обвинуваченням докази достатньо вагомі, щоб потребувати відповіді. Національний суд не може доходити висновку про вину обвинуваченого лише тому, що він воліє мовчати. Тільки якщо докази проти обвинуваченого «потребують» пояснень, які обвинувачений має бути в змозі надати, ненадання будь-яких пояснень «може, з погляду здорового глузду, становити підстави вважати, що пояснень немає, і що обвинувачений винний».

Висновки суду.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об'єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з'ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:

факт заволодіння чужим майном грошовими коштами шляхом обману, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_3 повністю доведена у кримінальному правопорушенні за ч.1 ст. 190 КК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме: -призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 190 КК України, -керується при цьому положеннями Загальної частини КК України, а саме - нормами, що регламентують цілі, систему покарань (ст. ст. 50, 51 КК України), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст. ст. 53-64 КК України), а також регулюють інші питання, що пов'язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст.ст. 52, 67-72 КК України);

-враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують та/або обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене санкцією статті Особливої частини КК України. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених КК України.

Так, санкція ч.1 ст.190 КК України в редакції, що діяла на час вчинення злочину, передбачала покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин,або виправними роботами на строк до двох років,або обмеженням волі на строк до трьох років.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 182/9765/14-к зазначено, що призначаючи покарання, суд має вивчити та врахувати, зокрема, посткримінальну поведінку винної особи, з метою додержання принципу справедливості при призначенні покарання та відповідного мотивування обраної міри покарання у вироку суду.

Обираючи вид і розмір основного покарання, суд виходить з таких міркувань.

Обставин що пом'якшують чи обтяжують вину обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги, стан здоров'я ОСОБА_3 , який зокрема вказав про те , що страждає хронічним захворюванням серця та потребує постійного лікування, те що він одружений, має вищу освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався, задовільно характеризується за місцем проживання, за місцем проживання скарг на нього не надходило.

Окрім того, приймаючи судове рішення про міру покарання обвинуваченому, суд також враховує досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 від 15.03.2018, згідно якої встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства. Орган пробації вказав, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений не усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому не розкаявся, раніше не судимий, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення): «Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2) три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості,за який передбачено покарання у виді обмеження волі». Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на час ухвалення вироку): «Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку за який передбачено покарання у виді обмеження волі, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини».

Відповідно довимог ч. 5 ст. 74 КК України: «Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу».

Судом встановлено, що визначений вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк, який є підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а також і для звільнення останнього від покарання, сплив.

Судом не встановлено обставин, які передбачені ч. ч. 2 і 3 ст. 49 КК України у якості підстав зупинення та/або переривання строку звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності обвинуваченого ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність звільнення від покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід, який був обраний раніше продовжений не був, відтак, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає. Цивільний позов не заявлено. Спеціальна конфіскація не застосовується. Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати за проведення експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України від покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати:

за проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 3714, 00 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень;

за проведення криміналістичної експертизи друкарських форм в сумі 1857,00 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім) гривень

Речові докази: -оригінал будівельного паспорта на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_7 - залишити при матеріалах кримінального провадження. грошові кошти в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень звернути в дохід держави; використані гумові рукавиці, у яких проводилась ідентифікація грошових коштів в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень у службовому кабінеті ОСОБА_3 - знищити; оброблений обеззолений фільтр зі змивами з лівої руки ОСОБА_3 , оброблений обеззолений фільтр зі змивами з правої руки ОСОБА_3 - знищити;використані гумові рукавиці після відібрання змивів з рук ОСОБА_3 - знищити; одну пляшку коньяку фірми «Martin» - знищити; використані гумові рукавиці, у яких проводилась ідентифікація та помічення грошових коштів 13.11.2017- знищити.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 15.11.2023 на грошові кошти в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень; одну пляшку коньяку фірми «Martin»; копію розпоряджень Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, під якими виявлено ідентифіковані грошові кошти в сумі 4 200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень; оброблений обеззолений фільтр зі змивами з лівої руки ОСОБА_3 ; оброблений обеззолений фільтр зі змивами з правої руки ОСОБА_3 ; використані гумові рукавиці після відібрання змивів з рук ОСОБА_3 ; використані гумові рукавиці, у яких проводилась ідентифікація грошових коштів в сумі 4200 грн. (чотири тисячі двісті) гривень у службовому кабінеті ОСОБА_3 ; блокноти в кількості 3 (три) штуки; грошові кошти в сумі 500 грн. (п'ятсот) гривень, 560 доларів США (п'ятсот шістдесят) доларів США та 45 (сорок п'ять) Євро, з барсетки (сумочки) ОСОБА_3 - скасувати.

Грошові кошти в сумі 500 гривень, 560 доларів США 45 євро та три блокноти-повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Кам'янка Бузький районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

112053269

Наступний документ

112053271

Інформація про рішення:

№ рішення:	112053270
№ справи:	446/198/18
Дата рішення:	07.07.2023
Дата публікації:	10.07.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (13.11.2025)
Дата надходження:	27.02.2025

Розклад засідань:

Минулі засідання (68)

23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.11.2025 04:32	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
04.02.2020 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
20.02.2020 16:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
24.03.2020 15:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.06.2020 15:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
16.10.2020 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
24.11.2020 10:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
21.12.2020 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
31.05.2021 15:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
20.09.2021 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
04.10.2021 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
11.10.2021 15:45	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
05.11.2021 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
12.11.2021 10:50	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
07.12.2021 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
24.01.2022 14:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
08.08.2022 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.08.2022 14:15	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
15.09.2022 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
06.10.2022 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
24.10.2022 14:15	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
07.11.2022 12:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
14.11.2022 12:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
28.11.2022 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
08.12.2022 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
23.12.2022 11:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
25.01.2023 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
31.01.2023 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
20.02.2023 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
13.03.2023 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
29.03.2023 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
10.04.2023 14:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
20.04.2023 15:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
05.05.2023 12:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
29.05.2023 11:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
14.06.2023 14:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
22.06.2023 14:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
03.07.2023 10:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
06.07.2023 14:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
07.07.2023 14:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
09.10.2023 15:00	Львівський апеляційний суд
02.11.2023 11:00	Львівський апеляційний суд
06.12.2023 10:00	Львівський апеляційний суд
24.01.2024 10:45	Львівський апеляційний суд
12.03.2024 11:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
01.04.2024 09:50	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
21.05.2024 10:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
18.06.2024 11:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
22.08.2024 11:30	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
10.10.2024 10:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
26.11.2024 12:00	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
22.01.2025 09:10	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
22.01.2025 11:35	Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
04.03.2025 13:00	Жовківський районний суд Львівської області
07.04.2025 11:30	Жовківський районний суд Львівської області
17.06.2025 11:00	Жовківський районний суд Львівської області
17.07.2025 11:00	Жовківський районний суд Львівської області
01.08.2025 09:30	Жовківський районний суд Львівської області
08.08.2025 10:30	Жовківський районний суд Львівської області
15.09.2025 11:00	Жовківський районний суд Львівської області
13.10.2025 11:00	Жовківський районний суд Львівської області
06.11.2025 13:30	Жовківський районний суд Львівської області