Справа № 521/13040/23
Номер провадження:1-кс/521/1895/23
Іменем України
29 травня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163470000305 від 04.05.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Слідчий СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням погодженим з прокурором, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, заборонивши володіти, користуватись, розпоряджатись будь-яким особам, а саме на: мобільний телефон марки «Айфон» сірого кольору в пошкодженому стані; паспорт громадянина РФ на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_1 ; паспорт громадянина РФ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування поданого клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що 03.05.2023 до ч/ч Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, надійшов рапорт від ст. дізнавача ВнП №3 ОСОБА_7 про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12022167470000358 від 23.08.2022 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України, було встановлено у діях невстановлених осіб, вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В подальшому по матеріалам кримінально провадження №12023163470000305 від 04.05.2023 року надано доручення працівникам УКР ГУНП в Одеській області, щодо встановлення осіб, що можуть бути причетні до скоєння вказаного злочину. В ході виконання доручення працівниками УКР ГУНП в Одеській області, було отримано інформацію відносно громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який займається розповсюдженням наркотичних засобів та фасуванням наркотичних засобів за місцем мешкання.
В подальшому 24.05.2023 в рамках вказаного кримінального провадження проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 23.05.2023 справа №521/13040/23 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено:
- Мобільний телефон марки «Айфон» сірого кольору в пошкодженому стані;
- Паспорт громадянина РФ на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_1 ;
- Паспорт громадянина РФ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер НОМЕР_2 ;
Майно вилучене 24.05.2023 визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесена відповідна постанова.
Слідчий в судове засідання по розгляду вказаного клопотання не з'явився.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані до клопотання матеріали, вважаю необхідним клопотання залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
На переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно яке було вилучене 24.05.2023 р. в ході обшуку, а саме: мобільний телефон марки «Айфон» сірого кольору в пошкодженому стані; паспорт громадянина РФ на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_1 ; паспорт громадянина РФ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер НОМЕР_2 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речового доказу для кримінального провадження № 12023163470000305 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2023 за правовою кваліфікацією передбаченою ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що клопотання не містить жодного обгрунтованого посилання на те, яким саме критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, відповідає вказане майно, а також яке доказове значення воно має для досудового розслідування кримінального провадження, що свідчить про її суто формальний характер.
Також слідчий суддя зауважує, що до клопотання про арешт майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, визначним ст. 98 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять доказів того, що вказане майно, здобуте за обставин, викладених в фабулі кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення чи містить на собі його сліди.
Вказане майно не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання; також вказане майно не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність в провадженні цивільних позовів до власника майна виключає арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди.
Клопотання про арешт вказаного майна, обґрунтовано формально, що свідчить про його необґрунтованість.
Таким чином, вважаю, що слідчим не доведено необхідності арешту майна, а протягом розгляду клопотання встановлено відсутність на даний час для цього правових підстав.
Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163470000305 від 04.05.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1