Справа № 521/3339/23
Провадження 3/521/4138/23
3 липня 2023 року м.Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,
розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1
проживаючого: АДРЕСА_1
за ч. 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14.01.2023 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки BYD F-3 номерний знак НОМЕР_2 по вул.Тираспольське шосе, 22/8 в м.Одесі на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння - відмовився.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сама по собі є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник в судові засідання неодноразово не з'явився, за клопотанням захисників розгляд справи неодноразово відкладався.
Процесуальні підстави для зупинення провадження - відсутні.
В судовому засіданні 3.07.2023 року захисник Паращина О.М. підтримала пояснення правопорушника, викладені ним у протоколі про адміністративне правопорушення №427163, згідно яких останній вину у вчинені правопорушення не визнав, стверджуючи, що алкогольні напої не вживав.
Вина правопорушника у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується, однак :
- протоколом про адміністративне правопорушення № 427163
- відеофіксацією порушення на 1- му диску
Так, об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП може бути :
1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого);
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявні по справі докази відповідають вимогам статті 251 КУпАП, за якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Додаткове залучення свідків при фіксації правопорушення технічними приладами, засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису - законом не вимагається.
Досліджений судом відеозапис сумнівів у суду не викликає та повністю спростовує надані правопорушником пояснення.
Так, з відеозапису порушення, зокрема вбачається що :
Зупинення правопорушника працівниками патрульної поліції не суперечило статті 35 Закону України «Про національну поліцію».
Поведінка правопорушника викликала у працівників патрульної поліції сумніви в стані водія на предмет його сп'яніння.
ОСОБА_1 свідомо відмовився від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, визнав, що вживав алкогольні напої, просив працівників патрульної поліції не складати адміністративні матеріали, врахувавши його особу як військовослужбовця.
Порушень працівниками поліції Законів України «Про дорожній рух», «Про національну поліцію», КУпАП, Наказу від 09.11.2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ПКМУ від 17.12.2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 6.11.2015 року судом не встановлено.
Процедура складання адміністративних матеріалів патрульною поліцією дотримана.
Зі скаргами на дії патрульної поліції правопорушник не звертався.
При вирішенні справи суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема такі рішення як «Надточій проти України», «Гурепка проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Лавенте проти Латвії», в яких суд дійшов висновку, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер (санкція є достатньо суворою, право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності) та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого (принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву»).
Так, встановлені судом при розгляді справи обставини, вина правопорушника є результатом достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
При накладення адміністративного стягнення суд в порядку статті 33 КУпАП враховує, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини та вважає можливим накладення на правопорушника мінімального адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.
Керуючись статтею 33, ч.1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за розгляд адміністративної справи судом в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.
Канцелярії суду - копію постанови направити правопорушнику, УПП в Одеській області ДПП, виконавчій службі за місцем проживання правопорушника для відома та виконання.
Суддя С.В. Маркарова