"07" липня 2023 р.
справа №635/170/23
провадження №2о/642/23/23
07 липня 2023 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі: судді Ольховського Є.Б.
присяжних Васюта С.О., Бикової О.Ю.
секретаря судових засідань Прийма Ф.О.
з участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харків цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: виконавчий комітет Харківської міської ради,-
До суду, за підсудністю з Харківського райсуду Харківської області, на підставі ухвали від 12.01.2023р. надійшла заява ОСОБА_1 , в якому він просить суд визнати недієздатною гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити над нею опікуном ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначив, що він є сином ОСОБА_2 , згідно медичної довідки від 21.11.22 р. вона заходиться під наглядом фахівців КНП «МП №24» ХМР з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ступеня з високим ризиком, церебральний атеросклероз, що супроводжується порушенням уваги та пам'яті, шумом у вухах, зниженні інтелектуальних здібностей, слабке відчуття реальності. У зв'язку з чим, ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного лікування, так і постійної сторонньої допомоги та контролю. Зазначив, що він, ОСОБА_1 весь час доглядав за матір'ю. На сьогодні, окрім нього, у неї нікого не має, доглядати нікому.
Ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 08.02.2023 року заяву прийнято до провадження та справу призначено у підготовче засідання.
Ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 16.02.2023 року по справі призначена судово-психіатрична експертиза. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
09.06.2023р. до суду надійшов висновок експерта №295, у зв'язку з чим, ухвалою Ленінського райсуду м. Харкова від 16.06.2023 року поновлено провадження по справі.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - виконавчого комітету Харківської міської ради заперечень до справи не надав, в суд не з'явився, хоча належно повідомлений про час та дату розгляду справи.
Розглянувши справу, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно медичної довідки від 21.12.2022 року ОСОБА_2 , знаходиться під наглядом фахівців КНП «МП №24» ХМР з діагнозом гіпертонічна хвороба II ступеня з високим ризиком, церебральний
атеросклероз, що супроводжується такими симптомами, як порушення уваги та пам'яті, шум у вухах або часткова втрата слуху; зниження інтелектуальних здібностей та уваги; часті головні болі та мігрені; погіршення сну, зниження настрою та схильність до депресій; слабкість і тремтіння в кінцівках; неадекватна реакція на деякі шумові та світлові подразники, слабке відчуття реальності.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №295 від 06.06.2023р., ОСОБА_2 на теперішній час хронічного, стійкого психічного розладу не виявляє. Відповідно до свого психічного стану, здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров'я.
Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, метою проведення якої є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частини перша-третя статті 41 ЦК України).
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Подані до суду докази не свідчать, що ОСОБА_2 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не може самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння, що також підтверджується висновком експерта.
Інші докази, які б підтверджували доводи заявника про неспроможність ОСОБА_2 розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними у матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, висновку судової-психіатричної експертизи, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, а тому заява ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 12,13, 259, 264-265,293-300,352,354, 355 Цивільного-процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: виконавчий комітет Харківської міської ради.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя - Є.Б. Ольховський
Присяжні: О.Ю.Бикова
С.О. Васюта