Справа № 953/2778/23
н/п 2/953/2617/23
07 липня 2023 рокуКиївський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Півоварової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/2778/23 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, -
Представник позивача ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить:
1. Визнати причини пропуску позовної давності по даному спору поважними та поновити строк позовної давності;
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК Арсенал Страхування» борг у сумі 42 836 грн. 92 коп.;
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК Арсенал Страхування» суму судового збору у розмірі 2 684 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.01.2020 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №170/19 - Т/Х/01, згідно якого ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «BMW Х5», д.н. НОМЕР_1 .
23.01.2020 року в м. Харків на перехресті Саперна та Шевченка, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Sігга», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW Х5», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Ford Sirra» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Київського районного суду м.Харкова у справі 953/1685/20.
У зв'язку з названою подією, відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW Х5», д/н НОМЕР_1 склала 129 508,32 грн.
Однак, згідно Звіту №61/02-20 від 04.02.2020, наданого ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту складає 126 246,02 грн.
Розмір страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на підставі умов договору страхування наземного транспорту склав 129 508,32 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ford Sirra», д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО 002356911, виданого ПрАТ СК «Інтер-Поліс».
Таким чином ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» несе відповідальність в межах ліміту з вирахуванням франшизи, та значення коефіцієнта фізичного зносу. ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило виплату в розмірі 82 671,40 грн.
Позивач зазначає, що Відповідача підлягають відшкодуванню кошти в розмірі 42836,92 грн. з розрахунку 129508,32-82671,40 = 42836,92 коп.
Отже, з ОСОБА_1 , на користь ПРАТ "СК "Арсенал страхування" підлягають стягненню кошти в розмірі 42 836,92 грн.
Окрім цього, позивач просив поновити строки позовної давності, посилаючись на ч. 3 п. 2 Закону України № 2120X1 від 15.03.2022 року Прикінцеві та перехідні положення розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 зі змістом, що у період воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362,559,681,728,786,1293 нього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто, строк загальної позовної давності, який передбачений відповідно до ст. 257 ЦК України в межах, якого обчислюється строк позовної давності при зверненні до суду з відшкодуванням шкоди в порядку регресу продовжено, і позивач може звернутися з таким позовом і після закінчення дії воєнного стану.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
10.05.2023 представник відповідача подав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив суд відмовити у задоволені позову з підстав пропущення строку позовної давності (а.с.50-53).
Представник відповідача зазначає, що позивач визнає, що строк позовної давності закінчився та просить суд, посилаючись на ч.6 ст.261 ЦК України, ст. 127 ЦПК України, визнати причини пропуску позовної давності у даному спорі поважними та поновити строк позовної давності.
Також зазначив, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика слід розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У вказаній справі право вимоги перейшло до страховика у порядку суброгації, а не регресу, оскільки перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
Відтак, посилання позивача на те, що при регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов'язку боржника та, відповідно припинений основного (деліктного) зобов'язання та виникнення нового (регресного) зобов'язання, тобто, на норми, що стосуються позовної давності при зверненні до суду щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, безпідставні, оскільки при суброгації перебіг строку позовної вимоги, до страховика переходять усі права, які мав страхувальник, зокрема, це стосується і права на подання позову, у тому числі щодо часу виникнення права на позов - з моменту ДТП в результаті якого заподіяно шкоду. До позивача, у межах фактично здійсненої страхової виплати, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому кошти в розмірі завданої шкоди підлягають стягненню з відповідача, як винної у ДТП особи.
Страховий випадок настав 23.01.2020, а до суду позивач звернувся у квітні 2023 року. Заподіяння шкоди відбулося під час ДТП, яка мала місце 23.01.2020, а тому перебіг строку позовної давності у три роки почав відраховуватися з 23.01.2020. Відтак, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.
Зазначив, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який не одноразово був продовжений та діє до теперішнього часу.
Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №990/115/22 вказує, що позивачем не зазначено жодних обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутися до суду в межах строку, установленого законом, починаючи з 23.01.2020 року. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення йроцесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу; процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Оскільки позивачем не доведено обставин, які перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду в строк, починаючи з 23.01.2020, а посилання на факт запровадження воєнного стану в Україні, без обгрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому: випадку не поважною причиною пропуску строку.
В судове засідання представник позивачаПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» Мірошнікова Х. не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 04.07.2023 до суду подала заяву про розгляд справи без участі представника АТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», зазначивши, шо позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 71).
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. 07.07.2023 представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника (а.с.74).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
23.01.2020 року о 17:00 год. в м. Харкові по вул. С. Ковпака, біля будинку буд. 24 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Sierra, д/н. НОМЕР_4 , при перестроюванні, не надав перевагу в русі транспортного засобу BMW X5, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та скоїв з ним зіткнення.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП (а.с. 15-16,59).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На час ДТП між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та власником транспортного засобу BMW X5, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №170/19-Т/Х/01 від 15.02.2019 строк дії до 19.02.2020, яким встановлена загальна страхова сума у розмірі 1 040 000 грн., з яких страхова сума по транспортному засобу 900 000 грн., страхова сума по додатковому обладнанню - 140 000 грн. (а.с.6).
24.01.2020 ОСОБА_2 звернувся до ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу справа №006.00935020, в якій вказано форма виплати страхового відшкодування: ТОВ «Бавария Моторс» (а.с.13).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 05.02.2020 до договору страхування №170/19-Т/Х/01 підписаного начальником відділу технічного врегулювання збитків департаменту врегулювання збитків РМ ОСОБА_4 , розмір страхового відшкодування становить 129 508,32 грн. (а.с.19).
Страховим актом №006.00935020-1 від 05.02.2020 встановлено, що одержувачем страхової виплати у сумі 129 508,32 грн. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Моторс» (а.с.20).
Відповідно до платіжного доручення №7129588 від 07 лютого 2020 ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало Бавария Моторс ТОВ суму у розмірі 129 508,32 грн., призначення платежу: Страхова виплата ОСОБА_2 , Акт №006.00935020-1, від 05.02.2020р. згідно рахунку № НОМЕР_3 від 27.01.2020р. страхова виплата ОСОБА_5 в т.ч. (а.с.21).
На час ДТП транспортний засіб FORD SEDAN, д.н. НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС», поліс серії АО №002356911, що підтверджується довідкою з сайту МТСБУ (а.с.29).
Відповідно до квитанції від 20 березня 2020 року ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» перерахувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму у розмірі 82 671,40 грн., призначення платежу: Страх. відшк.дог.ОСЦПВВНТЗ №АО-2356911 від 18.11.19р., страх.акт № 122/1976/59/20 від 20.03.20р., Без ПДВ (а.с.30).
Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Спеціальним законом, що встановлює обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (надалі Закон).
Відповідно до статей 3, 5 Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
24.01.2020 власник пошкодженого автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Арсенал Страхування» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 13).
Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 05.02.2020 до договору страхування №170/19-Т/Х/01 підписаного начальником відділу технічного врегулювання збитків департаменту врегулювання збитків РМ ОСОБА_4 , розмір страхового відшкодування становить 129 508,32 грн. (а.с.19).
Відповідно до Розрахунку розміру страхованого відшкодування по пошкодженому транспортному засобу або іншому майну справа №1.102.21.0005956 від 09.11.2021 розмір страхового відшкодування з урахуванням франшизи та ринкової вартості транспортного засобу після ДТП погодженого з клієнтом складає 56 820, 74 гривні (а.с. 26).
З матеріалів справи вбачається, що ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснено перерахування Бавария Моторс ТОВ суми у розмірі 129 508,32 гривні,призначення платежу: Страх. виплата ОСОБА_2 (а.с. 21).
Тобто, ПАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховик виконало своє зобов'язання перед ОСОБА_2 як страхувальником, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 993 ЦК України та статтею 27 ЗУ "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України). У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Натомість, при регресі (стаття 1191 ЦК України) одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається, тобто зазначені інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України встановлений особливий правовий режим.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 ЗУ "Про страхування", а частина перша статті 1191 ЦК України - визначає право зворотної вимоги (регресу).
Дана позиція узгоджується з Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/2351/17 від 29.01.2018).
Так, відносини між ПАТ «СК «Арсенал Страхування» як страховиком та ОСОБА_2 страхувальником врегульовані укладеним Договором добровільного страхування наземного транспорту №170/19-Т/Х/01 від 15.02.2019. До страховика після виплати страхового відшкодування переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки ПАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатила суму страхового відшкодування за Договором страхування в розмірі 129 508,32 грн., вона має право на компенсацію виплаченої суми страхового відшкодування на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На час ДТП транспортний засіб FORD SEDAN, д.н. НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС», поліс серії АО №002356911, поліс діючий на 23.01.2020, що підтверджується довідкою з сайту МТСБУ (а.с.29).
20 березня 2020 року ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» було перераховано ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму у розмірі 82 671,40 грн., призначення платежу: Страх.відшк дог.ОСЦПВВНТЗ №АО-2356911 від 18.11.19р (а.с.30)
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У зв'язку із частковою сплатою страхового відшкодування ПАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» у розмірі 82 671,40 грн., суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума у розмірі 42 836,92 грн. (129 508,32 - 82 671,40).
Окрім цього позивач просив визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк позовної давності, посилається на ч. 3 п. 2 Закону України № 2120X1 від 15.03.2022 року Прикінцеві та перехідні положення розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України і приходить до висновку, що строк загальної позовної давності в межах, якого обчислюється строк позовної давності при зверненні до суду з відшкодуванням шкоди в порядку регресу продовжено, і позивач може звернутися з таким позовом і після закінчення дії воєнного стану.
У свою чергу, представник відповідача заперечує проти поновлення строку позовної давності та просить його застосувати, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у праві № 990/115/22, вважає, що позивачем не доведено обставин, які перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду в строк, починаючи з 23.01.2020, а посилання на факт запровадження воєнного стану в Україні, без обгрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.
З приводу вищевказаного, суд зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Застосування судом строків позовної давності можливе лише за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення по справі, так представником відповідача зроблена відповідна заява.
Позивач посилається на ч. 6 ст. 261 ЦК України, якою передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Однак, як було вказано вище дані правовідносини є суброгацією, а не регресом.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку (Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.03.2018 у справі 183/791/16-ц).
Страховий випадок настав 23.01.2020, тому перебіг строку позовної давності у три року відраховується з цієї дати, відповідно строк позовної давності у даній справі повинен був закінчитися 23.01.2023.
Однак, відповідно п.19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан діє до теперішнього часу.
Враховуючи вищевикладене та те, що строк позовної давності у даній справі повинен був закінчитися 23.01.2023, тобто під час воєнного стану, суд приходить до висновку, що строк позовної давності не сплинув і позивач звернувся у межах вказаних строків, а тому суд не вбачає підстав для поновлення строку позовної давності.
Посилання представника відповідача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 суд не приймає до уваги, оскільки у вказаній постанові розглядалася адміністративна справа, яка регулюється Кодексом адміністративного судочинства України, нормами якого не передбачено продовження процесуальних строків у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану, на відміну від Цивільного Кодексу.
За положеннями ст. 76, частин 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доводяться наявними у справі доказами, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач відшкодував завдану шкоду, у зв'язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 42 836,92 грн грн.
З урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265, 280, 282 ЦПК України,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОТР Банк») завдані збитки в розмірі 42 836 (сорок дві тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОТР Банк») сплачений судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 07.07.2023.
Суддя Колесник С.А.