591/6031/18
2-п/621/1/23
іменем України
04 липня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
судді Бібіка О.В.,
з участю секретаря Сосницької К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,
15.06.2023 до суду звернулася представник відповідача ОСОБА_2 за звявою, в якій просила поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішенння від 23.04.2019 у справі № 591/6031/18 за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
На обгрунтування зазначено, що у травні 2023 року ОСОБА_1 дізнався про те, що його рахунок, на який він отримує грошове забезпечення, накладено апешт на підставі постанови державного виконавця. В поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи, міститься інший підпис, який не належить ОСОБА_1 ,узв'язку з чим він не був обізнаний про розгляд справи.
21.06.2023 до суду надійшла заява представника позивача, в якій викладено думку щодо заяви предстаника відповіадча ОСОБА_2 , в якій просив у задоволенні заяви відмовити.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другої статті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021 по справі № 626/2450/14-ц.
Указом Президента України №64/2022 від. 22.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією РФ проти Україні на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президенту України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України №2259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», затвердженого Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України №7389-ІХ від 18.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року).
Згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне поновити представнику відповідача строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки Комсомольського селищного колови Зміївського району Харківської області від 14.01.2019 за вих. № 66/02-19 ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області (а.с. 38)
За вказаною адресою на ім'я відповідача ОСОБА_1 було направлено судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 09 год 00 хв 12 березня 2019 року разом з позовною заявою та додатком до неї, яка повернулася до суду за закінченням терміну збірагання (а.с.79-80)
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
Повторно відповідач був викликаний у судове засдіання шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади України.
25.04.2019 на адресу відповідача за вих. № 5186 було направлено копію заочного рішення (а.с. 97), яке отримане ним 30.04.2019 (а. с. 105)
Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідним є наявність сукупності двох обставин: неявка відповідача у судове засідання та (або) неповідомлення про причини неявки, а також не подача відзиву (заперечень за ЦПК України, що діяв до 15.12.17 р.) з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
У відповідності до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнаголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах державучасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
У звязку з наведеним, суд не вбачає посилань представника відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд, -
Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текс ухвали скадено 07.07.2023.
Суддя: