07 липня 2023 року
м. Харків
справа № 638/5625/23
провадження № 1-кп/638/1373/23
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023170020001028 від 17 травня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей 2011, 2016 року народження, працював в Фермерське господарство «Турове» трактористом, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України,
08 червня 2023 року в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України.
ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до 17 липня 2023 року включно.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2023 року прийнято обвинувальний акт до свого провадження та призначити кримінальне провадження № 62023170020001028 від 17 травня 2023 року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України, до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
07 липня 2023 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів, з посиланням на те, що на даний час продовжують існувати наявність ризики, передбачені статтею 177 КПК України, встановлені судом під час обрання запобіжного заходу.
Клопотання прокурора обгрунтовано тим, що ОСОБА_4 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 31 грудня 2022 року не повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент знаходилась в АДРЕСА_2 після того як 06 листопада 2022 року був направлений для проведення військово - лікарської комісії до військової частини НОМЕР_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 в період з 31 грудня 2022 року, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин до 19 травня 2023 року, коли був затриманий працівниками правоохоронних органів.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводить на власний розсуд з 31 грудня 2022 року до 19 травня 2023 року, чим вчинив нез'явлення вчасно без поважних причин до військової частини з лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану.
17 травня 2023 року слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, військовослужбовцю за мобілізацією ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України.
17 травня 2023 року слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, затримано ОСОБА_4 в порядку статті 208 КПК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка Донецької області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження доказами у їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколом допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Так, ризик передбачений п. 1 частини першої статті 177 КПК України, тобто можливість переховування підозрюваного ОСОБА_4 від суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законодавством передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв'язку із чим є підстави вважати, що останній з метою уникнення від даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування. Вказана обставина створює передумову уникнути підозрюваному ОСОБА_4 кримінальної відповідальності та переховуватися від органу досудового розслідування або суду.
Разом із цим, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини може змінити місце дислокації у зв'язку із чим, обвинувачений зможе вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання.
Може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки, вони також є військовослужбовцями та разом проходять військову службу в одній військовій частині разом з обвинуваченим.
Ризик, передбачений п. 5 частиною першою статті 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити інший злочин - дезертирство, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Також прокурор просить суд взяти до уваги запровадження воєнного стану як додатковий ризик.
Оцінюючи в сукупності викладене, прокурор вказує на те, що інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_4 та, відповідно до статті 194 КПК України, йому необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж як винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочину, який є тяжким та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання спробам особи переховуватися від органів досудового розслідування та суду, унеможливленню незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою забезпечення кримінального провадження, є військовослужбовцем, особою, яка усвідомлювала протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, прокурор просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, з наведених у ньому підстав, та просив його задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що зазначені прокурором ризики є недоведеними, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду. Прокурором в клопотанні не обгрунтовано неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою. У зв'язку із чим, просили суд обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Вважали, що достатнім для обвинуваченого буде обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали клопотання, встановив таке.
17 травня 2023 року слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 за погодженням з прокурором, військовослужбовцю за мобілізацією ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України.
17 травня 2023 року слідчим другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, затримано ОСОБА_4 в порядку статті 208 КПК України.
ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до 17 липня 2023 року включно.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема статей 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з частиною першою статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: можливість запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка Донецької області, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, має двох неповнолітніх дітей 2011, 2016 року народження, працював в Фермерське господарство «Турове» трактористом, який проходить військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, у зв'язку з чим наявний того ризик, що останній з метою уникнення від даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Разом із цим, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини може змінити місце дислокації у зв'язку із чим, обвинувачений зможе вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за вчинений злочин, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура його виконання покарання.
Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони також є військовослужбовцями та проходять військову службу в одній військовій частині разом із обвинуваченим.
Суд враховує позицію обвинуваченого, який у судовому засіданні зазначив про те, що визнає своєї вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, разом із тим, суд виходить з того, що судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, обвинуваченого не допитано, докази не досліджено.
Окрім того, суд приймає до уваги доводи прокурора про те, що діючий на території України воєнний стан свідчить про існування додаткових ризиків та неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у разі обрання йому на даній стадії судового провадження запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою.
Таким чином, вирішуючи питання продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, в умовах воєнного стану, виходить з того, що ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, які були підставою та були враховані при обранні стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та на які посилається прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, станом на цей час не зменшились та продовжують існувати.
Згідно вимог статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зменшення встановлених ризиків, що пов'язано з плином судового розгляду.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, не пов'язаного з триманням під вартою.
Однак, як встановлено у судовому засіданні, заявлені стороною обвинувачення ризики наразі продовжують існувати та не зменшилися, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховування від суду, незаконно впливати на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.
Що стосується клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло цілодобово або в певний період доби, суд виходить з того, що у випадку наявної загрози життю та/або здоров'ю, він не надасть у повній мірі можливості уникнути існуючої небезпеки, зокрема пройти в укриття, що за таких обставин може створити обвинуваченому небезпечні умови, а тому його застосування в умовах дії воєнного стану суд вважає недоцільним.
Отже, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, зокрема у вигляді особистого зобов'язання, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та запобігати спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а відтак жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За приписами частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2023 року клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 17 липня 2023 року.
Визначено суму застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 134 200 гривень.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 червня 2023 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2023 року залишено без змін.
Вирішуючи питання про визначення ОСОБА_4 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України, суд виходить з приписів статей 177, 178, 182 КПК України.
Виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому визначений судом розмір застави в повній мірі узгоджується з вимогами частини четвертої - п'ятої статті 182 КПК України.
Суд доходить висновку про необхідність залишення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою у раніше визначеному розмірі, а саме, п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (2684 грн*50) 134 200 гривень, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставини кримінального правопорушення, а також буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Зі змісту частини четвертої - п'ятої статті 202 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
За таких обставин, на підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що судове провадження не завершене, обвинуваченого не допитано, докази не досліджено, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідність продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 на 60 діб, тобто до 04 вересня 2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2023 року, в розмірі 134 200 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 194, 197, 199, 331, 369 - 372, 376, 392-395, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання під вартою, продовживши строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 вересня 2023 року включно.
Продовжити дію застави у розмірі 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Обвинувачений та заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом всього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з - під варти у зв'язку із внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатись з постійного місця несення військової служби, яке буде визначено його командуванням, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Строк дії ухвали до 04 вересня 2023 року включно.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 липня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1