справа № 619/3091/23
провадження № 3/619/1368/23
Постанова
іменем України
07 липня 2023 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, старшого механіка у військовій частині НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
установив:
17.06.2023 о 15 год 00 хв солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , його було виявлено представниками військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. У подальшому його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№ 00291), результат якого показав 2.15 проміле. Відповідно акту медичного обстеження солдат ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав зазначивши, що він перебував у спальному приміщенні, з якого не виходив і представники військової частини його бачити не могли. Згодом до нього зайшов ОСОБА_2 і сказав взяти із собою військовий квиток і вони поїхали куди сказав останній. Свідки, які зазначені у акті огляду були відсутні.
Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Не дивлячись на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його винуватість доказана у повному обсязі та підтверджується протоколом ДНХ-2/5752 про військове адміністративне правопорушення від 17.06.2023; актом №1968 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу за допомогою АЛКОНТ-М (№ 00291), складеним у присутності двох свідків, де зазначено, що результат огляду ОСОБА_1 становить 2.15 проміле; результатами тесту № 4815; військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим на ім'я ОСОБА_1 ; поставновою КМУ № 412 від 05.04.2022; рапортом командира від 17.06.2023;
За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року відповідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Відтак, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України встановлено, що до загальних обов'язків військовослужбовців відноситься: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
Також суд зазначає, що ОСОБА_1 будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення не подавав, дії не оскаржував.
Доводи ОСОБА_1 щодо виявлення його у спальному приміщенні і як наслідок, його не могли бачити представники військової частини, правового значення для вирішення справи не мають. Доводи щодо відсутності свідків під час огляду на стан сп'яніння підтвердження не знайшли і спростовуються наявним у справі актом №1968.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, суддя дійшла висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується фотокопією військового квитка серії НОМЕР_2 та притягається за вчинення військового адміністративного правопорушення під час виконання службових обов'язків, а відтак, він є особою, яка звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Відповідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко