справа № 399/244/23
провадження № 1-кп/399/52/2023
07 липня 2023 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000408 від 08.03.2023 року та №12023121060000470 від 18.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Олександрівка, Олександрівського району, Кіровоградської області українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, непрацюючого, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з 27.04.2023 року утримується в ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", раніше судимий: 1). 17.11.2001 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 2).11.07.2002 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці. Звільнений 08.08.2006 року постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01.08.2006 року умовно-достроково з невідбутим стоком 11 місяців 7 днів; 3). 17.07.2009 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; 4). 14.09.2009 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнився 29.10.2012 року умовно-достроково із не відбутим строком 8 місяців 18 днів; 5). 12.11.2013 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці; 6). 24.12.2013 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 20.03.2014 року Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2013 року змінено. Дії ОСОБА_3 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, за якою ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців; 7) 02.06.2017 року Ічнянським районним судом Чернігівської області за ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 8). 12.09.2017 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 25.01.2019 року умовно достроково із невідбутим строком 10 місяців 9 днів; 9). 13.09.2019 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 та ч.3 ст.186 ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 20.02.2023 умовно-достроково з невідбутим покаранням строком 1 рік 23 дні, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан строком на 30 діб з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого в подальшому було продовжено. Зокрема, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
05 березня 2023 року, приблизно о 06.00 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходився в приміщенні житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_2 , де у нього винник умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, в присутності але непомітно для ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які спали в приміщенні вказаного будинку, повторно таємно викрав належні ОСОБА_6 мобільний телефон марки ZTE Blade, модель А2/32 Gb, вартістю з урахуванням зносу 3 538 грн. 90 коп. та мобільний телефон марки Huawei, модель Y336-U02, вартістю з урахуванням зносу 415 грн., а всього на загальну суму 3953 грн. 90 коп., після чого із викраденим зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, в подальшому викрадене майно повернуто потерпілій.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме повторно таємно викрав чуже майно, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 16 березня 2023 року, приблизно о 19.00 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_10 знаходився на ділянці узбіччя автодороги по вул. Сухомлинського в смт. Павлиш Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, а саме на ділянці узбіччя, розташованій між вказаною автодорогою та земельною ділянкою із кадастровим номером 3524655400:50:041:0011, де у нього винник умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, в присутності але непомітно для ОСОБА_10 , який внаслідок алкогольного сп'яніння заснув, повторно таємно викрав належні ОСОБА_10 продукти харчування, які знаходилися в поліетиленовому пакеті поряд із потерпілим, та гаманець, який знаходився у кишені одягу, в який був одягнений ОСОБА_10 , що не становлять для потерпілого матеріальної цінності, та грошові кошти в сумі 3 000 грн., які знаходилися у вказаному гаманці, після чого із викраденим зник з місця вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явлених обвинуваченнях визнав повністю, щиро розкаявся, надав суду наступні показання, а саме що він з усім згоден, жодних фактичних обставин вчинення правопорушень та доказів, які зібрані на стадії досудового розслідування, не оспорив. Зазначив, що один телефон, який викрадений ним у потерпілої ОСОБА_6 він продав гр. ОСОБА_11 , а інший - "хуавей" був у нього та він його в подальному віддав працівникам поліції. Викрадені гроші з кишені потерпілого ОСОБА_10 не рахував, але погоджується із сумою 3000 грн, які витратив на власний розсуд. До вчиненого ставиться негативно, щиро розкаюється, розуміє, що це чужі речі на які людина заробляла, що б вони в неї були, а він їх викрав.
Потерпіла ОСОБА_6 надала суду наступні показання 05.03.2023 року у період часу з 08:00- 10:00 потерпіла відпочивала (спала), о 08:00 вона прокинулася і біля неї стояв обвинувачений, вона далі заснула, прокинувшись о 10:00 год., виявила, що немає ні обвинуваченого, ні телефона, викликала поліцію. Через пару днів прийшов обвинувачений до неї додому і зізнався, що він вкрав телефони та зазначила, що вона і сама здогадалася, що викрав телефони саме він, обвинувачений. Поліція повернула їй викрадене майно та сказала, що білий телефон забрали у обвинуваченого, а синій забрали у іншої особи, якій він його віддав. Претензій по телефонах до обвинуваченого не має. Синій телефон був новий, без будь-яких пошкоджень, придбаний нею за 4000 грн. в смт Павлиш, білий придбаний нею в м. Кременчук у 2022 році за 750 грн, бувший у вжитку.
Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень також підтверджується наступними письмовими доказами сторони обвинувачення:
- протоколом огляду місця події від 08.03.2023 року разом з фототаблицями до нього за адресою АДРЕСА_2 ;
- протоколом огляду місця події від 08.03.2023 року;
- висновком експерта судової товарознавчої експертизи №1166 складений 13.03.2023р.;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 14.03.2023р та довідкою до протоколу пред'явлення для впізнання предметів від 14.03.2023р.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2023р;
- протоколом огляду місця події від 03.04.2023 р.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2023 р. та довідкою до протоколу про пред'явлення для впізнання від 03.04.2023 р.;
- протоколом огляду предметів від 03.04.2023 р.;
- протоколом огляду місця події від 18.03.2023 р. ділянки місцевості по вул. Сухомлинського в смт Павлиш Онуфріївської селищної ради Олександрійського району разом з фототаблицями до протоколу;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2023 р.;
- протоколом огляду предметів від 13.04.2023 р.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2023 року та довідкою до протоколу пред'явлення для впізнання від 13.04.2023 р.;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.04.2023 р.;
- протоколом огляду предметів від 24.04.2023 року.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, оскільки повторно таємно викрав чуже майно, вчинене в умовах воєнного стану, передбачені ч.4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Нормами ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі злочини.
Обставиною що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, згідно вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого, згідно вимог ст. 67 КК України, не встановлено.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, вчинив дані кримінальні правопорушення в період звільнення його від відбування покарання умовно-достроково, непрацюючий, неодружений, немаючий на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, без постійного фактичного місця проживання, перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті КНП "Онуфріївська центральна районна лікарня" із діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на обліку в психіатричному кабінеті КНП "Онуфріївська центральна районна лікарня" не перебуває. За місцем проживання характеризується негативно, повністю визнав свою вину у вчинених злочинах, щиро розкаявся у вчиненому, викрадене майно повернуто лише потерпілій ОСОБА_6 .
При цьому, судом встановлено, що обвинувачений вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.09.2019 року засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 та ч.3 ст.186 ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, звільнений 20.02.2023 умовно-достроково з невідбутим покаранням строком 1 рік 23 дні на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2023 року.
Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення 05.03.2023 року та 16.03.2023 року, тобто протягом невідбутої частини покарання.
Відповідно до ч.4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Умовно-дострокове звільнення передбачає певні вимоги до звільненої особи та її поведінки у період невідбутої частини покарання, невиконання яких тягне за собою скасування такого звільнення і поновлення відбування покарання.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За положеннями п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при визначенні покарання за правилами ст.71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема,: - частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (статті 81, 107 КК).
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, способи їх вчинення, мету та мотиви вказаних діянь, особу обвинуваченого, який, зокрема, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, а також те, що обвинувачений визнав повністю себе винним у вчиненні злочинів, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом'якшують покарання, якими є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочинів, а також те, що дані злочини вчинено в період умовно-дострокового звільнення його від відбування призначеного покарання, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України із реальним його відбуванням, а остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно з вимогами ст.71 КК України за сукупністю вироків.
Підстави для застосування ч.1 ст. 69 КК України відсутні, оскільки враховуючи щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень останні обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а обвинувачений неодноразово судимий за злочини проти власності, вчинив кримінальні правопорушення в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання, негативно характеризується за місцем проживання, постійного місця проживання не має, завдана потерпілим шкода відшкодована частково.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.04.2023 року застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, взявши його під варту в залі суду та постановлено початок строку тримання під вартою ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15:45 год. 27 квітня 2023 року. В подальшому, відповідно до ухвали Онуфріївського районного суду від 16.06.2023 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено.
Таким чином, початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з 27.04.2023 року, з моменту фактичного затримання зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за день.
Цивільні позови по справі не заявлялися. Судові витрати у справі відсутні. Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Враховуючи застосування до обвинуваченого реального покарання, його особу, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 04.09.2023 року, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.09.2019 року та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком рахувати з 27.04.2023 року, тобто з моменту фактичного затримання зарахувавши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, з розрахунку день за днь.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 04.09.2023 року, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно.
Цивільні позови по справі не заявлялися. Судові витрати у справі відсутні.
Речовий доказ - мобільний телефон марки Huawei, модель Y336-U02 - залишити власнику.
Речовий доказ - мобільний телефон марки ZTE Blade, модель А2/32 Gb - залишити власнику.
Речовий доказ - DVD-R диск, на який скопійовано відеозаписи проведення огляду приміщення службового кабінету № 14 Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Онуфріївка) Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 08.03.2023, пред'явлення речей для впізнання за участю свідка ОСОБА_7 від 14.03.2023, проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_3 від 20.03.2023, та проведення огляду приміщення службового кабінету № 14 Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Онуфріївка) Відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 03.04.2023 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - DVD-R диск із відеозаписами камер відеоспостереження № 12 та № 16, встановлених на будівлі магазину «Маркетопт», розташованого по вул. Сухомлинського, 15а в смт. Павлиш Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - DVD-R диск, на який скопійовано відеозаписи проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 18.03.2023 та проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 24.04.2023 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - банківська картка АТ «Ощадбанк», видана на ім'я ОСОБА_12 , та обкладинка червоного кольору із рел'єфним написом «Военный билет» - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області ОСОБА_1