просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
05 липня 2023 року м.Харків Справа № 913/164/23
Провадження №13/913/164/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В. розглянувши без повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (Україна, 85612, Донецька обл., Покровський р- н, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34)
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю пересувна механізована колона № 83 «ДОНБАСВОДБУД» (Україна, 91480, Луганська обл., Новоайдарський р-н, місто Щастя, вулиця Гагаріна, будинок 19 А)
про стягнення збитків
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю пересувна механізована колона № 83 «ДОНБАСВОДБУД» про сплату суму податку на додану вартість у зв'язку із нездійсненням реєстрації податкової накладної в сумі 32 259,79 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2023 р. позовну заяву передано на розгляд судді Яресько Б.В.
Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Адреса реєстрації відповідача на даний час: Луганська область, Новоайдарський р-н, місто Щастя, вулиця Гагаріна, будинок 19 А
Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 жовтня 2022 року, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року N 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за N 453/37789 із змінами, до таких громад віднесена Щастинська міська територіальна громада.
Факт тимчасової окупації Щастинської міської територіальної громади визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.
Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території Щастинської міської територіальної громади тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.
З огляду на наведене, до відома відповідача на веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») розміщено відповідне оголошення.
З 20.06.2022 відновлено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сайту Господарського суду Луганської області, який був обмежений внаслідок введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Ухвалу суду від 08.05.2023 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є офіційними та відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, а тому сторони мали можливість ознайомитися з нею у вказаному реєстрі.
За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті дослідивши матеріали справи, -
Між позивачем та відповідачем укладено договір субпідряду №5104-ВЭ-ЛуТЭС від 12.08.2019р. Договором передбачено виконання капітального ремонту будівлі і приміщень грязелікарні (iнв. № 010000000225/0000 «Грязелікарня»), Код ДКПП 41.00.
Додатковою угодою №3 від 09.12.2019 року до Договору змінено орієнтовну суму договору та тепер вона складає 660 682,88 грн.
30 грудня 2019 року позивач отримав Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт по договору за грудень 2019 року. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати до Акту №3 за грудень витрати склали 193 558,72 грн. з ПДВ.
На виконання умов договору Генпідрядник перерахував 193 558,72 грн. на р/р Субпідрядника, що підтверджується платіжною інструкцією №1682195 від 14 серпня 2020 року на суму 135 491,10 грн. (ПДВ 22581.85 грн.) та платіжною інструкцією №1554933 від 8 травня 2020 року на суму 58 067,62 грн. (ПДВ 9677.94 грн.).
Пунктом 6.1.23 Договору окреслений обов'язок Субпідрядника, а саме: на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коректування відповідно до Податкового кодексу України) Субпідрядник складає податкову накладну (розрахунок коректування до податкової накладної) в електронній формі.
Реєстрація податкових накладних і розрахунків коректувань до них у випадках передбачених законодавством, здійснюється Субпідрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобовязань (підстав для їх коректування в відповідно до Податкового кодексу України).
У разі не надсилання Субпідрядником Генпідряднику податкової накладної (розрахунку коректування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення і/або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі Субпідрядник сплачує Генпідрядникові штраф у розмірі суми податкового кредиту по ПДВ, який Генпідрядник повинен отримати, по такій податковій накладній (розрахунку коректування до податкової накладної).
3 урахуванням умов п. 6.1.23. Договору, Субпідрядник повинен був надати Генпідряднику оформлену відповідно до вимог чинного законодавства податкову накладну в електронній формі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення податкових зобовязань, а у випадках, передбачених чинним законодавством, зареєструвати її в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Субпідрядником за фактом виконання робіт податкова накладна так і не була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наданим позивачем витягом з особистого кабінету Позивача щодо реєстрації податкових накладних.
Позивач зазначає, що ним неодноразово велись перемовини з відповідачем щодо відсутності реєстрації податкових накладних за згаданими вище роботами, на що відповідач кожен раз просив та обіцяв зареєструвати такі накладні.
В зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю пересувна механізована колона № 83 «ДОНБАСВОДБУД» (код ЄДРПОУ 31219151, Україна, 91480, Луганська обл., Новоайдарський р-н, місто Щастя, вулиця Гагаріна, будинок 19 А) на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», (код ЄДРПОУ 31831942, Україна, 85612, Донецька обл., Покровський р-н, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34) збитки в розмірі 32 259,79 грн. податку на додану вартість.
Також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684.00 грн.
Відповідач доказів оплати збитків або відзиву на позовну заяву суду не надав.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України) .
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання под
Тобто, згідно п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Таким чином, оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Є очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов'язання. При цьому, хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед позивачем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для позивача може бути звернення до відповідача з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17
Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, та не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.
Наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).
Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 , від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22.
Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи вищевикладене, зі встановлених судом обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, допущеного відповідачем із завдання позивачу збитків на суму 32 259,79 грн.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони .
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю пересувна механізована колона № 83 «ДОНБАСВОДБУД» (код ЄДРПОУ 31219151 Україна, 91480, Луганська обл., Новоайдарський р-н, місто Щастя, вулиця Гагаріна, будинок 19 А) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942 Україна, 85612, Донецька обл., Покровський р- н, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34) збитки в сумі 32 259 грн 79 коп., судовий збір 2684 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 05 липня 2023 року.
Суддя Богдан ЯРЕСЬКО