Справа № 234/16519/21
№ 1-кп/202/800/2023
Іменем України
06 липня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальнк провадженню № 12021052630000300 від 12 травня 2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4,6,12,13 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за час перебування під вартою ризики не зменшились, а тому застосування до обвинуваченого жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказав, що прокурором у своєму клопотанні не було доведено ризиків на які він посилається як на підставу застосування найсуворішого запобіжного заходу, а перелічені ризики мають характер припущень, тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, наголошує на тому, що підставами обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачуються, які відносяться до категорії особливо тяжкого. Також суд ураховує, що обвинувачений перебуваючи на волі, може безперешкодно переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На час розгляду цього клопотання, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжують існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки санкція статей злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 передбачає покарання від 8 до 15 років позбавлення волі або до довічного позбавлення волі, тому підстави для обрання запобіжного у вигляді тримання під вартою наявні та актуальні, а обрання саме такого запобіжного заходу є доцільним, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в тому числі й домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Таким чином, суд, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про: доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, та передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК - переховування від суду, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисником не наведено.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4,6,12,13 ч. 2 ст. 115 КК України, суд вважає недоцільним визначати йому розмір застави.
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_7 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03.09.2023 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_8
Судді
ОСОБА_9 СЛЮСАР