Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/1578/23
Провадження № 3/689/849/23
Іменем України
06 липня 2023 року смт. Ярмолинці
Суддя Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Мазурчак В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №959340 від 20.06.2023 року, зазначено, що Відповідно до протоколу серії ВАБ №959340 від 20 червня 2023 року, 19.06.2023 року о 07 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ображала нецензурною лайкою свою сусідку ОСОБА_2 , внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян.
Отже, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину не визнала, пояснила, що потерпіла ОСОБА_2 сварку почала перша, ображала її нецензурними словами, кидала в її сторону мертвими курчатами.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, вважає, що в її діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з таких підстав.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст.173 КУпАП, передбачено, що особа притягується до адміністративної відповідальності за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, то в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №959340 від 20.06.2023 року та пояснень наданих в судовому засіданні, ОСОБА_1 не мала умислу на порушення громадського порядку.
З наданих матеріалів вбачається, що єдиним доказом вчинення інкримінованого правопорушення є показання потерпілої, втім викладені у них відомості заперечуються ОСОБА_1 , при цьому будь-які інші належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, а отже вина останньої не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не підтверджена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 247, 283, 284, статтею 173 КУпАП,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.
Суддя В. Мазурчак