про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/3669/23
06 липня 2023 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Осташ А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03 липня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Як видно зі змісту позовних вимог, позивач просить:
- визнати протиправними дії Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під час проходження позивачем медичного огляду 18 квітня 2022 року та 20 вересня 2022 року;
- зобов'язати Військово - лікарську комісію при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та медичного працівника - лікарку Герасимчук Світлану Федорівну діяти виключно з додержанням статті 19 Конституції України, Основ законодавства про охорону здоров'я, інших нормативно-правових актів в сфері охорони здоров'я, додержуватися "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", яке затверджене Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402 (із змінами);
- стягнути з ОСОБА_3 як заступника голови ВЛК в користь позивача моральну шкоду в сумі 100000 грн.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Перший недолік:
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Крім того, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Всупереч вищенаведених вимог, позивач не зазначив, в чому конкретно полягає протиправність дій Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під час проходження позивачем медичного огляду 18 квітня 2022 року та 20 вересня 2022 року та що саме має зобов'язати суд вчинити відповідачів з метою захисту прав та інтерсів позивача, а тому позивач має чітко вказати, в чому саме полягає протиправність дій відповідачів в розрізі кожного відповідача окремо, як це передбачено п.4 ч.5 ст.160 КАС України.
Другий недолік:
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно правової позиції Верховного Суду, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір за вимогу немайнового характеру - 1073, 63 грн, проте, крім вимоги немайнового характеру поставив вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011, №3674-VI “Про судовий збір”. Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, сума судового збору за подання вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн становить 1000 грн (1% ціни позову).
Тому позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 10000 грн.
Третій недолік:
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Для даної справи встановлено загальний - шестимісячний строк для звернення до суду.
Позивач в позові, просить визнати протиправними дії відповідачів , які вчинені 18 квітня 2022 року та 20 вересня 2022 року.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладених в Постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 640/25034/19 встановив, що є днем, коли особа дізналася про порушення свого права. Так, Верховний Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
З позовної заяви зрозуміло, що позивач знав про порушення свої прав ще 18.04.2022 та відповідно 20.09.2022
Таким чином, саме з 21 вересня 2022 року (наступного дня) слід обсчислювати сплив строку звернення до суду. Закінчення шестимісячного строку звернення до суду припадає на 21 березня 2023 року. З позовом до суду позивач звернувся 03 липня 2023 року, а отже з пропуском строку звернення до суду. При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подав.
У випадку пропуску такого строку, виключними підставами для визнання судом поважних причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням строку звернення та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного строку.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
1. подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій зазначити зміст позовних вимог відповідно до положень статті 5 КАС України з обґрунтуванням того, в чому конкретно полягає протиправність дій Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під час проходження позивачем медичного огляду 18 квітня 2022 року та 20 вересня 2022 року та що саме має зобов'язати суд вчинити відповідачів з метою захисту прав та інтересів позивача, а тому позивач має чітко вказати, в чому саме полягає протиправність дій відповідачів в розрізі кожного відповідача окремо, як це передбачено п.4 ч.5 ст.160 КАС України;
2. сплати судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 1000 грн;
3. Подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку та наданням доказів такої поважності .
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово - лікарської комісії при Тернопільському об'єднаному міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Гарасимчук Світлани Федорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46006 м.Тернопіль, вул. Острозького, 20.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Осташ А.В.