Справа №521/12897/23
Провадження №3/521/9986/23
06 липня 2023 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Івчук К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з 2-го взводу 6-ї роти 1-го батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
07.05.2023 року у відношенні ОСОБА_1 , співробітниками 2-го взводу 6-ї роти 1-го батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області було складено протокол серії ААД № 027268 від 07.05.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до даного протоколу, 06.05.2023 року, о 23 годині 34 хвилин, за адресою: вул. Центральний Аеропорт, 1, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Tempra, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами, згідно постанови Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.02.2018 року ВП №49586333, за що передбачена відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП України.
ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився. Представник ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що оскільки ОСОБА_1 добровільно перераховував кошти на утримання доньки, йому не було нічого відомо про наявність не тільки Постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а й про наявність виконавчого провадження відносно нього. Відносно самого протоколу вказав, що в ньому вказано, що: «обмеження встановлено на підставі постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від «24 лютого 2018 року». Однак, як вбачається з копії постанови, яка міститься в матеріалах справи, відповідне обмеження було встановлене відповідно до постанови від «12 квітня 2019 року». Представник Працюка Д.В. також зазначив, що у постанові від «12 квітня 2019 року» у графі «адреса» вказано: « АДРЕСА_2 », натомість ОСОБА_1 з 4 червня 2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта.
Суд, дослідивши доводи представника ОСОБА_1 , проаналізувавши та дослідивши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд керується наступним.
Відповідно до п.п. «а» п 2.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Як визначено п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Отже, згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З матеріалів справи встановлено, що на підставі виконавчого листа №522/12508/15-ц, виданого 20.11.2025 року було відкрито виконавче провадження ВП № 49586333.
Встановлено, що під час здійснення примусового виконання рішення, постановою старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 12.04.2019 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами.
Як зазначає представник ОСОБА_1 , останній не знав, про наявність виконавчого провадження та встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки добровільно перераховував кошти на утримання доньки.
Будь-які докази про обізнаність ОСОБА_1 про встановлення щодо нього тимчасово обмеження у праві керування транспортними засобами в матеріалах справи відсутні.
Крім того, судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 027268 від 07.05.2023 року зазначено, що тимчасове обмеження в праві керування транспортними засобами встановлено на підставі постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом від 24 лютого 2018 року. Проте, як вбачається з копії постанови, яка міститься в матеріалах справи, відповідне обмеження було встановлене відповідно до постанови від 12 квітня 2019 року.
Разом із цим, у постанові від 12 квітня 2019 року в графі «адреса» вказано: « АДРЕСА_2 », натомість ОСОБА_1 з 4 червня 2010 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорта.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ю.В. Тополева