Рішення від 15.05.2023 по справі 320/8524/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року №320/8524/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Прокопенка П.П., представника відповідача - Сливки А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Факел" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Факел»(далі також - позивач, ПрАТ «Факел») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Київській області)в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325070701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7288496,00 грн. (сім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 00 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325090701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15559474,15 грн. (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 15 коп.), що складається із суми донарахованого податкового зобов'язання в розмірі 12858131,00 грн., та суми штрафних санкцій в розмірі 2701343,15 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325110701 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по періодах (на 4469219,00 грн. за 2017 рік, на 5311619,00 грн. за 2018 рік, на 44664842,00 грн. за 2019 рік, на 43616129,00 грн. за 2020 рік, на 55740621,00 грн. за півріччя 2021 року).

19.09.2022Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 07.12.2022, керуючись приписами ч. 3 статті 194, ч. 9 статті 205 КАС України, суд вирішив, питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 12.12.2022, керуючись приписами пункту 3 ч. 1 статті 183 КАС України суд вирішив закриття підготовче провадження в адміністративній справі №320/8524/22 та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 26.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Прокопенка П. П. про зупинення провадження в адміністративній справі №320/8524/22.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправність та необґрунтованість висновків акту документальної планової виїзної перевірки від 17.11.2021р. №19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «Факел» (далі - Акт перевірки), що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, про заниження сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) - ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», ТОВ «НВП АСУ», ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА», а також висновку про здійснення позивачем постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході позапланової інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн. за червень 2021 року.

Вказує, що позивач, не погодившись із вищевказаними висновками, подав заперечення до ГУ ДПС у Київський області, однак ГУ ДПС у Київський області залишила без задоволення заперечення та винесло податкові повідомлення-рішення:

1) №00325070701 від 28.12.2021, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням в сумі 7288496 грн.;

2) №00325090701 від 28.12.2021, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в сумі 12858131 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2701343,15 грн., всього 15559474,15 грн.;

3) №00325110701 від 28.12.2021, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік в сумі 4469219 грн, за 2018 рік в сумі 5311619 грн, за 2019 рік в сумі 44664 842 грн, за 2020 рік в сумі 43616129 грн, за півріччя 2021 року в сумі 55740621 грн., всього по періодах сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 153802430 грн.

Пояснює, що за результатами адміністративного оскарження ДПС України залишила скаргу ПрАТ «Факел» без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Стверджуючи про протиправність рішень відповідача, зазначає, що в рішенні ДПС України про результати розгляду скарги №8848/6/99-00-06-01-01-06 від 09.08.2022 відсутній належний аналіз господарських операцій, не надано будь-якої оцінки доводам позивача, відсутнє доведення правомірності рішення, що є порушенням приписів пункту 56.4.статті 56 ПК України.

Стверджує, що оскаржуваними рішеннями відповідач визначив суму штрафних санкцій за наслідком перевірки господарських операцій, що здійснювались поза межами визначених ПК України граничних строків для визначення та застосування податковим органом до платників податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а саме операцій, які проводились в січні-березні 2017 року з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», ТОВ «АГОСТІНА», що, на думку позивача, вказує на неправомірність оскаржуваних рішень в частині:збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на за 2017 рік на суму 4469219 грн.;збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ та нарахованих штрафних санкцій за лютий 2017 року на суму 629327 грн., за березень 2017 року на суму 264517 грн.;зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік на суму 4469219 грн. Зазначив, що вказані періоди знаходяться поза межами строків, на які поширюються приписи щодо зупинення строків давності у зв'язку із коронавірусною хворобою (COVID-19).

Свої твердження обґрунтовує посиланням на положення статті 111, пункту 102.1 статті 102 ПК України згідно яких податкові органи мають право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків в межах встановлених строків давності, а саме, не пізніше 1095 дня (тобто 3 роки) з дня вчинення відповідного правопорушення, на пункту 112.8.1 статті 112 ПК України, яким встановлено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема є сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення. В пункті 113.3 статті 113 цього ж Кодексу міститься додаткове уточнення, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, а саме - 1095 дня (тобто 3 роки).

Пояснює, щопідставою для прийняття оспорюваних ППР є висновки Акту перевірки про те, що неправомірність дій ПрАТ «Факел» обумовлена діями іншого платника податків з яким мали місце договірні відносини. При цьому, обґрунтованість таких висновків з боку перевірки пояснюється нібито відсутністю реального постачання товарно-матеріальних цінностей та існуванням сукупності фактів та обставин, що характеризують діяльність сумнівних постачальників.

Зазначає про неприпустимість відповідальності у зв'язку з діями іншого платника податків, що помилки або порушення податкової дисципліни, допущені третьою особою, не можуть вказувати на порушення податкової дисципліни самим ПрАТ «Факел», оскільки останнє позбавлене можливості здійснювати контроль за правильністю відображень господарських операцій у податковому обліку такої третьої особи та жодним чином не може впливати на право ПрАТ «Факел» відображати в податковому обліку наслідки реально здійснених господарських операцій, які призвели до реальних змін його майнового стану.

Стверджує, що відповідачем двічі донараховано податкові зобов'язання за наслідком перевірки господарських операцій ПрАТ «Факел» з ТОВ «НВП АСУ» та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» за червень 2019 року, що були предметом двох перевірок, висновки яких відображені в Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Факел» від 01.09.2021№14439/10-36-07-09/04601469та Акті про результати документальної планової перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» від 17.11.2021 №19876/10-36-07-01/04601469. На підставі Акту позапланової перевірки податковим повідомленням-рішенням №24435/0709 від 13.10.2021збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ за червень 2019 року на суму 1251326 грн., а на підставі Акту планової перевірки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00325090701 від 28.12.2021 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВза той же період - червень 2019 року на суму 925 103,3 грн.З цих підстав ППР №00325090701 від 28.12.2021 вважає неправомірним на суму 925103,3 грн, яка вже визначена в ППР №24435/0709 від 13.10.2021.

Стверджує, що органом перевірки не надано належної оцінки: взаємовідносинам між ПрАТ «Факел» та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (АТ «УКРТРАНСГАЗ»), що виникли на підставі договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011

№110101434, висновкам рішення Господарського суду Київської області у справі

№911/700/17, що стосуються вказаного договору, ступеню його виконання, взаємовідносинам між ПрАТ «Факел» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ»), що виникли внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанов від 18.09.2019 №840 Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи та від 15.11.2019 №942 про Деякі питання управління майном, що перебуває в державній власності та використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та рішень що передачі державного майна газотранспортної системи України з управління АТ «УКРТРАНСГАЗ» в управління ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ». Залишення недослідженими цих обставин призвело до хибного висновку перевірки про продаж позивачем майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 обліковувалось на балансі ПРАТ «ФАКЕЛ», за не обліковані кошти або його безоплатну передачу без відображення в бухгалтерському та податковому обліках, а також про заниження ПРАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» на суму 47184337 грн. за перше півріччя 2021 року.

Заявою про доповнення підстав позову позивач доповнив викладені у позовній заяви підстави позову додатковою підставою. Такою вважає протиправність дій відповідача, яка полягає у проведенні перевірки під час дії мораторію на проведення перевірок в порушення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та відповідно, складення за результатами протиправно проведеної перевірки Акту від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469, який за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України.

У судових засіданнях представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування своєї правової позиції у відзиві на позовну заяву зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» 31.12.2018 оприбутковано готову продукцію рахунок 26 «Готова продукція» - Комплекс мобільної автоматичної газорозподільної станції вартістю 49930515,50 грн. що відображено наступними проводками в бухгалтерському обліку підприємства: дебет 26 - кредит 231 на суму 11090302,13 грн. дебет 26 - кредит 414 на суму 38840213,37 грн. де: 11090302,13 грн.- витрати ПРАТ «ФАКЕЛ» понесені на виробництво комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції, 38840213,37 грн. - дооцінка проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» згідно висновку якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018 становить 49930515,50 грн.

Відповідач вказує, що згідно документів наданих до перевірки (наказ генерального директора №23 від 24.06.2019: «Про розкомплектацію готової продукції та перекваліфікацію оборотного активу») та бухгалтерського обліку, комплекс мобільної автоматичної газорозподільчої станції був розділений на окремі об'єкти, що ввійшли до складу готової продукції і до складу основних фондів.

Під час проведення перевірки, на підставі наказу ПРАТ «ФАКЕЛ» № 89 від 04.11.2021 проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за результатами якої було складено акт №1 від 04.11.2021р. відповідно якого інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 2746178,35 грн. знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні. В текстовій частині акту інвентаризації членами комісії зазначено, що інші блоки знаходяться на центральному складі ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону.

Відповідач стверджує, що в ході перевірки посадовими особами ПРАТ «Факел» не надано будь які документи, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону або з будь-яким іншим суб'єктом господарської діяльності, щодо придбання-продажу, транспортування та зберігання вищевказаних блоків.

Враховуючи відсутність вищевказаного майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 обліковувалось на балансі ПРАТ «ФАКЕЛ», відповідач вважає обґрунтованим висновок про його продаж за не обліковані кошти або його безоплатну передачу без відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

Відповідач стверджує про порушення позивачем норм пункту 7 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 3 р. ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N73, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N336/22868, пункту 14.1.191, пункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14; пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44 ПК України, ПРАТ «ФАКЕЛ» не віднесено до доходів продаж (реалізацію) готової продукції та необоротних активів на суму - 47184337,16 грн., що призвело до заниження інших операційних доходів, що відображаються в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, на загальну суму 47184337 грн. за півріччя 2021 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «АЙКОС-ПРОДАКТ», відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 18.02.2019 №08-2019. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» - «Покупець»,з одного боку, та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», - «Постачальник». Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації, на умовах, викладених в цьому договорі, що іменується далі по тексту «ПРОДУКЦІЯ».

Враховуючи те, що ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів.Таким чином, на підставі вищевказаного, встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «НВП АСУ» відповідач звертає увагу, що згідно до пункту 2.1 Договору, продукція виготовляється згідно погоджених креслень, які передаються Покупцем перед початком виготовлення. Дані креслення не були надані ні до суду, ні до перевірки.

Враховуючи те, що ТОВ «НВП АСУ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не має власних чи орендованих основних фондів необхідних для виробництва обладнання, відсутні достатня кількість трудових ресурсів, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів (перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, автомат, вимикач, корпус пластиковий, обмеж, імпункту перенапруг, вузол одоризації на один вихід в комплекті, вузол одоризації на два виходи в комплекті, вузол одоризації на один вихід в комплекті, вузол одоризації на один виходи в комплекті, комплект керування підігрівачем газу, вузол одоризації в комплекті, перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, перетворювач сигналів «імпульс», вузол одоризації в комплекті, вузол одоризації в комплекті, вузол одоризації в комплекті,перетворювач сигналів «імпульс») ПРАТ «ФАКЕЛ» від ТОВ «НВП АСУ» на загальну суму - 23551082,40 грн. в т.ч. ПДВ 3925180,34 грн.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «НВП АСУ».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 20.02.2017 №138-17. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» («Покупець») та ТОВ («ЄВРОПА ДЕЙЗ» - «Постачальник»). ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Враховуючи те, що ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не придбавало комплектуючих для виробництва обладнання, не залучало інших суб'єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів (технологічний блок, блоку керування) ПРАТ «ФАКЕЛ» від ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» на загальну суму - 1587102,40 грн. в т.ч. ПДВ 264517,1 грн.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «Європа Дейз».

По взаємовідносинах з ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 16.01.2017 № 274. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» - «Покупець», з одного боку, та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», - «Постачальник», ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Враховуючи те, що ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не залучало інших суб'єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ».

По взаємовідносинах з ТОВ «АГОСТІНА» відповідач зазначив, що до перевірки ПРАТ «ФАКЕЛ» надано договір поставки від 06.02.2017 №127. Відповідно до умов даного Договору, ПРАТ «ФАКЕЛ» («Покупець») та ТОВ «АГОСТІНА» («Постачальник»). Постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Враховуючи те, що ТОВ «АГОСТІНА» не придбавало товари, згідно видаткових накладних складених на ПРАТ «ФАКЕЛ», не залучало інших суб'єктів господарської діяльності для виготовлення зазначеного обладнання, не має власних чи орендованих основних фондів, відсутні трудові ресурси для виконання замовлення, наявна підміна номенклатури товарів та неможливість ідентифікувати походження товару, перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції з придбання товарів.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено придбання товарів, яке не підтверджується реальністю здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ «АГОСТІНА».

Відповідач зазначив, що до складу ППР від 28.12.2021 №00325110701, від 28.12.2021 № 00325070701 віднесено наступні порушення: Щодо збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій сплинув: Щодо завищення ПРАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2050 «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звітів про фінансові результати на загальну суму 4993051,68 грн., в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн., проте позивачем не надано жодного обґрунтування даним порушенням.

Щодо збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості термін позовної давності по якій сплинув, відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено - згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в періоді з 01.01.2017 по 30.06.2021 обліковувалась кредиторська заборгованість з терміном виникнення більше трьох років по наступних постачальниках: TOB «ВІНТЕР», ТОВ «ЕБРАМСОН», ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ»,ТОВ «НВП «АТТІЗ», ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ».

Відповідач стверджує, що на порушення пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 N290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за

N860/4153; підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПРАТ «Факел» не віднесено до інших доходів безповоротну фінансову допомогу (сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності) що призвело до заниження доходу що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування рядок 2220 «інші доходи» звітів про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) на загальну суму 4 472 778 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 3769678 грн. за 2020 рік на суму 703100 грн.

Щодо завищення ПРАТ «ФАКЕЛ» показників в рядку 2050 «собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» звітів про фінансові результати на загальну суму 4993051,68 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн. Відповідач зазначив, що перевіркою встановлено в періоді, що перевірявся, ПРАТ «ФАКЕЛ» віднесло до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми амортизаційних нарахувань які не є виробничими витратами або витратами загальновиробничого призначення по об'єктах які не використовувались в господарській діяльності ПРАТ «ФАКЕЛ».

Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки на підставі наказу ПРАТ «ФАКЕЛ» №89 від 04.11.2021 проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за результатами якої було встановлено відсутність вищевказаних основних фондів: блок одоризації газу ФЛ-у 1974 в кількості 1 од. балансовою вартістю 12482628,87 грн., блок очищення газу ФЛ -у 1976 в кількості 1 од. балансовою вартістю вартістю 2746178,36 грн., блок переключеня газу ФЛ -у 1975 в кількості 1 од. балансовою вартістю 3245483,51 грн., блок редукування газу ФЛ -у 1977 в кількості 1 од. Балансовою вартістю 6490967,02 грн.

В ході перевірки не надано акти вводу в експлуатацію вищевказаних основних фондів в яких було б зазначено очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації).

За даними ПРАТ «ФАКЕЛ» первісна вартість вищевказаних основних фондів сформована за рахунок проведеної дооцінки готової продукції, а не в сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

На порушення пункту 14.1.3, пункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пункту 6, пункту 7, пункту 11, 14, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/42487, пункту 8, п, 22, пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509 ПРАТ «ФАКЕЛ» завищено собівартість на загальну суму 4993051,68 грн. в тому числі за 2019 рік на суму 1248262,92 грн., за 2020 рік на суму 2496525,84 грн., за півріччя 2021 року на суму 1248262,92 грн.

Щодо строків давності визначення грошового зобов'язання відповідач зазначив, що перевірка проводилась за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 року.

Відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідно до якого, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ.

Тож, вважає твердження позивача, про порушення строків визначених статтею 102 ПКУкраїни таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Що стосується питання правомірності проведення відповідачем документальної перевірки позивача в період дії встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), то суд зазначає наступне.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (Постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 (адміністративне провадження № К/9901/25669/19)).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 09.09.2021р. № 1923-п проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «ФАКЕЛ» податковий номер - (скорочено ПРАТ «ФАКЕЛ») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевіркиПорядок проведення документальних планових перевірок унормовано статтею 77 ПК України.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно із пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.

Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - постанова КМУ № 89), якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Таким чином, виникла колізія між нормами ПК України та Постановою КМУ №89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.

Отже, податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28 грудня 2022 року у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

Отже, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України вже є сформованою, усталеною. Таким чином, контролюючий орган не мав право призначати та проводити перевірку в період дії мораторію на проведення перевірок.

Суд також враховує, що у рішеннях у справі №640/18314/21 суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (статті 2 ПК України).

У Постанові від 01.09.2022 у справі № 640/16093/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, оцінюючи висновки судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідком планової перевірки, проведеної в період дії встановленого мораторію на перевірки, зазначив зокрема наступне … такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв'язку з чим Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду вказує про відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушеньподаткового та/або іншого законодавства. Колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Технополіс-1», які здійснено податковим органом в період дії мораторію на проведення перевірок, а акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 (Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись викладеним, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у проведенні перевірки під час дії мораторію на проведення перевірок в порушення положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та відповідно, складення за результатами протиправно проведеної перевірки Акту від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469, який за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи працівниками ГУ ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Факел» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною).

За результатами проведеної перевірки складений Акт перевірки, відповідно до якого в перевіркою встановлено наступні порушення:

1. пункту 14.1.3, пункту 14.1.138, пункту 14.1.191, пункту 14.1.202, пункту 14.1.257, пункту 14.1 статті 14; пункту 44.1,пункту 44.2 статті 44,пункту 134.1 статті,134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами і доповненнями; пункту 7 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153; пункту 6, пункту 7, пункту 11, 14, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/42487; пункту 8, пункту 22, пункту 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509; пункту 3 р.ІІІ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “ Загальні вимоги до фінансової звітності” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N73, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за N 336/22868, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7300160 грн. в тому числі за 2020 рік на суму 764701 грн., за півріччя 2021 року на суму 6535459 грн. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 55740621 грн. за півріччя 2021 року.

2. пункту 44.1, пункту 44.6 статті 44 пункту 185.1 статті 185; пункту 187.1 статті 187; пункту 188.1 статті 188; пункту 194;статті 194;пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 12858131 грн. в тому числі за лютий 2017 року на суму 451620 грн., за березень 2017 року на суму 234277 грн., за червень 2017 року на суму 210227 грн., січень 2019 року на суму 162159 грн., за березень 2019 року на суму 134106 грн., за травень 2019 року на суму 1062096 грн., за червень 2019 року на суму 841003 грн., за січень 2020 року на суму 97909 грн., за лютий 2020 року на суму 227867 грн., за червень 2021 року на суму 9436867 грн.

3. Проведеною перевіркою при виконанні контракту №Tgaz-l5/7-120 від 01.12.2014 р. встановлено порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», (із змінами та доповненнями).

ПрАТ «Факел» не погодившись із вищевказаними висновками, подало заперечення та додаткові документи до ГУ ДПС у Київський області, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки від 17.11.2021 року №19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ФАКЕЛ», в частині збільшення інших доходів за рахунок кредиторської заборгованості перед ТОВ «Київський завод кранів» на суму 64800 грн. скасовані, а в іншій частині залишені без змін, та винесено податкові повідомлення-рішення:

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень ДПС України залишила скаргу ПрАТ «Факел» без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Після цього позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням №00325070701 від 28.12.2021 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за податковим зобов'язанням в сумі 7288496 грн.

Надаючи оцінку вказаному рішенню податкового органу суд зазначає наступне.

В тексту податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701, правовими підставами його складення зазначені положення пункту пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України та пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Складаючи податкове повідомлення-рішення відповідач керувався положеннями ч.54.3. статті 54 ПК України, згідно до якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Отже, досліджуючи питання обґрунтованості та правомірності складення податкового повідомлення - рішення суд має перевірити викладені в Акті перевірки обставини, які покладені в основу висновку контролюючого органу про зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим Кодексом України або іншим законодавством, та з'ясувати чи були обґрунтованими та достатніми такі висновки перевірки для визначення контролюючим органом певного виду податкового зобов'язання, вказаного в податковому-повідомленні рішенні.

Відповідно до пункту 58.2. статті 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №846) затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 розділу І. Загальні положення Порядку цей Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Пунктом 2 розділу ІІ. Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень цього Порядку визначено форми, за якими складається податкове повідомлення рішення в залежності від виду визначених контролюючим органом грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання.

Так, згідно абз. 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку контролюючий орган складає податкове повідомлення рішення за формою «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу) (додаток 3 Порядку в редакції Наказів Міністерства фінансів № 658 від 21.07.2017, № 846 від 31.12.2020).

Форма «Р» Податкового повідомлення-рішення має містити, зокрема: назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів));

обґрунтовані підстави для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов'язання та/або податкового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків (стислий зміст щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства);

обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до пункту пункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПК України або статті 353 та ч.8статті 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставиниінформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 28.12.2021

№00325070701, складеним за формою «Р» контролюючим органом визначено грошове зобов'язання позивача за платежем ПОДАТОК на ПРИБУТОК ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ код платежу 11021000 в розмірі 7288496 грн.

Положеннями статті 8 ПК України визначено, що 8.1 в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. 8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. 8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 9 ПК України 9.1 до загальнодержавних податків належать: 9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. екологічний податок; 9.1.6. рентна плата; 9.1.7. мито.

Зазначений в податковому - повідомленні рішенні податок - ПОДАТОК на ПРИБУТОК ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ, відсутній в переліку податків, визначених статті 9 Податкового кодексу України.

Разом з тим, в податковому - повідомленні рішенні від 28.12.2021 №00325070701 також зазначено код платежу 11021000.

Згідно затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 Про бюджетну класифікацію, Класифікації доходів бюджету, в редакції зі змінами, внесеними Наказом Міністерства фінансів України 13.12.2021 № 668, що діяла станом на день складення податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701, код 11021000 застосовується для визначення доходу бюджету з найменуванням - «податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники».

Відповідно до ч. 133.1 статті 133 розділу ІІІ ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ПК України 133.1. Платниками податку - резидентами є: 133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

З огляду на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701 не містить визначено статті 9ПК України найменування загальнодержавного податку, проте містить посилання на код платежу 11021000, який застосовується для визначення доходу бюджету з найменуванням - «податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники», суд, оцінюючи правомірність цього рішення застосовує законодавство, що регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств, який передбачений пункту 9.1.1 пункт 9.1 статті 9 ПКУкраїни.

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки:

« 1.) Під час проведення перевірки, на підставі наказу проведено позапланову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що належать ПрАТ «ФАКЕЛ» за результатами якої встановлено відсутність майна на суму 47184337.16 гри., яке станом на 30.06.2021 року обліковувалось на балансі ПрАТ «ФАКЕЛ» (рахунок бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», рахунок бухгалтерського обліку 10 «основні засоби») в результаті чого на порушення ПСБО 15 «Дохід» встановлено заниження показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, в наслідок здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 грн., за червень 2021 року.»,суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, відповідач свій висновок обґрунтовує тим, що згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» 31.12.2018 оприбутковано готову продукцію рахунок 26 «Готова продукція» - Комплекс мобільної автоматичної газорозподільної станції вартістю 49930515,50 грн. що відображено наступними проводками в бухгалтерському обліку підприємства: дебет 26 - кредит 231 на суму 11090302,13 грн. дебет 26 - кредит 414 на суму 38840213,37 грн. де: 11090302,13 грн.- витрати ПРАТ «ФАКЕЛ» понесені на виробництво комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції, 38840213,37 грн.- дооцінка проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» згідно висновку якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільної станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018р. становить 49930515,50 грн., однак за результатами проведеної під час перевірки позапланової інвентаризації товарно-матеріальних цінностей інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од., який є складовою комплекс мобільної автоматичної газорозподільчої станції вартістю 2746178,35 грн., знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні. Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що в текстовій частині акту інвентаризації членами комісії зазначено, що інші блоки знаходяться на центральному складі ТОВ «ОГТСУ» Боярського ЛВУМГ Північного регіону.

Судом встановлено, що 01.02.2011 між дочірньою компанією “ Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “ Нафтогаз України” (замовник) та відкритим акціонерним товариством “ Факел” (виконавець) укладено договір №110101434 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до умов якого:

- виконавець зобов'язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (пункт 1.1 договору);

- найменування роботи: дослідження та розробки в галузі металургії, обробки металів, виробництва машин та устаткування (розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції (АГРС). Вимоги до виконання робіт визначені в технічному завданні, яке наведене в додатку 1 до цього договору. Роботи виконуються виконавцем в установлені в технічному завданні строки та обсяги. Використання результатів робіт, отриманих замовником за цим договором, здійснюється на об'єктах відокремлених підрозділів замовника (пункт 1.2 договору);

- ціна цього договору визначається кошторисом, який наведений в додатку 2 до цього договору, і становить згідно протоколу погодження договірної ціни, який наведений в додатку 3 до цього договору, 56 097 000,00 грн. з ПДВ (пункт 3.1 договору);

- строк виконання робіт: з моменту укладення цього договору до 31.12.2012. Строки виконання робіт зазначені в календарному плані виконання робіт, який наведений в додатку 1 до цього договору (пункт 5.1 договору);

- виконавець виконує передбачені цим договором роботи у відповідності до технічного завдання, умов цього договору (пункт 5.3 договору);

- результати робіт, перелік технічної та іншої документації, яку виконавець повинен оформити та передати замовнику (при виконанні окремих етапів робіт чи робіт в цілому) визначається технічним завданням, цим договором ( пункт 5.4 договору);

- виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти повністю завершені роботи (етапи робіт). Невиконання або неналежне виконання виконавцем хоча б одного етапу робіт вважається невиконанням робіт в цілому (пункт 5.13 договору);

- виконавець зобов'язаний заздалегідь, але не пізніше за 5 днів, повідомляти замовника про готовність робіт (етапів робіт) до їх здачі (пункт 5.14);

- по завершенню кожного етапу робіт виконавець передає замовнику акти приймання-передачі робіт, проміжний звіт з додаванням до нього технічної та іншої документації, розробленої відповідно до Технічного завдання і умов договору. По завершенню виконання робіт в цілому виконавець передає замовнику результати робіт, заключний звіт, комплект технічної та іншої документації, передбаченої умовами цього договору. Звітні матеріали стосовно виконаних робіт за цим договором виконавець передає замовнику в друкованій формі та на електронних носіях (пункт 5.15 договору);

- за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується з виконавця штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Сплата пені, штрафу не звільняє виконавця від виконання робіт (пункт 7.2.2 договору);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 договору);

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 №110101434 сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №1 до договору - Технічне завдання на

«Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції».

В додатку №1 до технічного завдання сторони передбачили перелік робіт, специфікації матеріальних ресурсів та обладнання, вимоги до обладнання технічні характеристики.

В додатку №2 до технічного завдання сторони передбачили календарний план виконання роботи «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за «тематичним планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010 -2012 рік», згідно якого сторони визначили, що 4 етапи виконання робіт, час закінчення останнього четвертого етапу сторони визначили грудень 2012 року.

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 №110101434 сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №2 Кошторис на «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за тематичним планом науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010-2012 рік.

До договору про закупівлю послуг від 01.02.2011 №110101434 сторонами підписано та скріплено печатками сторін додаток №3 протокол погодження договірної ціни на «Розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції» за «Тематичним планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для ДК «Укртрансгаз» на 2010-2012 рік.

14.11.2011 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз» і публічним акціонерним товариством «Факел» укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в умови договору, зокрема відкрите акціонерне товариство «Факел» замінити - публічне акціонерне товариство «Факел» та внести зміни в реквізити виконавця. Решта умов договору залишаються незмінними.

28.02.2011 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтогаз» і публічним акціонерним товариством «Факел» укладено додаткову угоду до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились додаток №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи викласти в новій редакції.

31.08.2012 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз» і ПАТ

«Факел» укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились додаток №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи викласти в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

30.11.2012 між дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз» і ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №3 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони домовились пункт 1.1 договору викласти в новій редакції: виконавець зобов'язується у 211-2013 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Крім того, сторони погодили внести зміни в пункту 5.1, 10.1 договору та в додаток №1 «Технічне завдання». Решта умов договору залишаються незмінними.

03.12.2014 між ПАТ «Укртрансгаз», яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №4 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до якої сторони погодили, що в тексті договору дочірню компанію «Укратрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» замінити на публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз». Крім того, сторони погодили викласти в новій редакції пункту 1.1, пункту 5.1, пункту 10.1 та внести змінити в реквізити замовника. Погоджено, що в додатку №1 Технічне завдання до договору слова «закінчення -2014.12» замінити на «закінчення -2015.12» та внести зміни у додаток №2 до технічного завдання (календарний план виконання роботи) виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

31.08.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №5 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в реквізити замовника та у додаток №2 Календарний план виконання роботи Технічного завдання - додаток №1 до договору, виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

30.10.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Факел» укладено додаткову угоду №6 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434, відповідно до умов якої сторони погодили, внести наступні зміни:

пункт 1.1 договору викласти в новій редакції: виконавець зобов'язується у 2011-2016 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі;

пункт 5.1 договору викласти в новій редакції: строк виконання робіт: з моменту укладення цього договору до 31.12.2016. Строки виконання робіт зазначені в календарному плані виконання робіт, який наведений в додатку №1до цього договору;

пункт 10.1 викласти в новій редакції: цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

в додатку 1 Технічне завдання до договору слова «закінчення -2015.12» замінити словами «закінчення 2016.12».

Внесено зміни у додаток 2 Календарний план виконання роботи до Технічного завдання (додаток 1 до договору), виклавши його в новій редакції. Решта умов договору залишаються незмінними.

Додатком №2 до технічного завдання Календарний план виконання роботи в редакції додаткової угоди №6 до договору про закупівлю робіт за державні кошти від 01.02.2011 №110101434 від 30.10.2015 передбачено 4 основні етапи виконання робіт. Так:

- етап 3 включає в себе наступні роботи: коригування технічної документації за результатами випробувань; виконання проекту прив'язки МАГРС з відповідним проходженням усіх необхідних експертиз та погоджень у відповідності до ДБН (у разі необхідності); транспортування до об'єкта; надання (виготовлення) та підготовка до монтажу розбірного (тимчасового) фундаменту під МАГРС; монтажні роботи (підключення до магістралей - замовник виконує приєднання фланців з запірною арматурою (надаються виконавцем) до власних газових магістралей, а виконавець під'єднує МАГРС до зазначених вище з'єднань власними газовими магістралями); проведення пусконалагоджувальних робіт на об'єкті; шефмонтаж; проведення попередніх випробувань до дослідної експлуатації; проведення навчання експлуатаційного персоналу; коригування технічної документації за результатами попередніх випробувань до дослідного експлуатування; підготовлення та проведення приймальних (міжвідомчих) випробувань з урахуванням всіх необхідних для її проведення витрат; проходження експертизи в НАЕР; складання проміжного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Термін виконання робіт 3 етапу визначено - до 30.10.2016. Розрахункова ціна етапу - 3600000,00 грн. сформована згідно пункту 9,10,11,12,14 кошторису на “ Розроблення та провадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції”. Етап закінчується: акт здавання-приймання виконаних робіт, проекти - прив'язки МАГРС з усіма необхідними узгодженнями у відповідності до ДБН, проміжний звіт.

- етап 4 включає в себе наступні роботи: впровадження в експлуатацію дослідно- промислову/ дослідного промислового зразка мобільної МАГРС (акти, накази тощо); складання та надання ДК «Укртрансгаз» повного комплекту експлуатаційної документації по МАГРС: конструкторська; на окремі вузли та деталі, що були придбані як окремі частини; технологічні регламенти з обов'язковим розділом норм технологічних витрат паливно-мастильних, виробничо-технологічних та інших матеріальних витрат на експлуатаційні та ремонті потреби (узгоджені з НАЕР) матеріально-технічне забезпечення; керівництва з ремонту та експлуатації із зазначенням: видів та періодичності робіт, обладнання та інструменту необхідного для виконання робіт та розхідних матеріалів, технологічних карт та порядку проведення робіт із збирання, складання, схем проведення діагностичних робіт (у разі необхідності) з зазначенням методів, приладів, посилання на методики, тощо; інструкції з охорони праці для працівників, що виконують експлуатацію, ремонтні, налагоджувальні та інші роботи на обладнанні МАГРС (по видах робіт та професіях); документи щодо наявності енергозберігаючого обладнання окремо та/або на всю МАГРС; сертифікація обладнання для можливості подальшого випуску в серії; виконавчо-технічна документація на виготовлення мобільної МАГРС; інша документація для експлуатації МАГРС (надається по попередньому запиту ДК «Укртрансгаз»); складання заключного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Термін виконання 4 етапу визначено до 31.12.2016. Розрахункова ціна етапу - 2499000,00 грн. сформована згідно пункту 5,13,15 кошторису на «Розроблення та провадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції». Етап закінчується: комплект документації, акт здавання-приймання виконаних робіт, заключний звіт.

Кінцева оплата по кожному з етапів здійснюється протягом 45 днів з моменту підписання акту/ів виконаних робіт.

На виконання договору від 01.02.2011 №110101434 ПрАТ «Факел» виконало і передало Замовнику за актом №1 від 15.02.2012 роботи етапу 1 вартістю 31 698 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 5 283 000,00 грн., а також за Актом № 2 від 31.08.2015 року роботи етапу 2, який включає: Виготовлення дослідного зразка. Проведення випробувань дослідного зразка. Складання проміжного звіту про роботу та надання його замовнику на погодження.

Вартість робіт етапу 2 складає 18300000,00 грн. в тому числі ПДВ - 3 050 000 грн. Вартість порахована у відповідності з пункту 6, та пункту 8 «Кошторису на розроблення та впровадження у виробництво дослідно-промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції (АГРС)» додаток №2 до договору №110101434 від 01.02.2011 р.

АТ «Укртрансгаз» оплатило виконані позивачем роботи, які включають виготовлення АГРС у розмірі 18 300 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками:

- від 14.09.2015 № 11398 на суму 2000 000,00 грн.; від 15.09.2015 № 11447 на суму 2000 000,00 грн.; від 16.09.2015 № 11470 на суму 2000 000,00 грн.; від 17.09.2015 № 11674 на суму 2000 000,00 грн.; від 02.10.2015 № 12396 на суму 2000 000,00 грн.; від 06.10.2015 № 12531 на суму 1000 000,00 грн.; від 07.10.2015 № 12555 на суму 1000 000,00 грн.; від 08.10.2015 № 12613 на суму 1000 000,00 грн.; від 13.10.2015 № 12768 на суму 1000 000,00 грн.; від 19.10.2015 № 12945 на суму 1000 000,00 грн.; від 20.10.2015 № 12985 на суму 1000 000,00 грн.; від 21.10.2015 № 13048 на суму 1000 000,00 грн.; від 22.10.2015 № 13096 на суму 1300 000,00 грн.

Виконання етапу 1, етапу 2 робіт за договором №110101434 від 01.02.2011 р., та невиконання етапів 3, 4 було встановлено рішенням Господарським судом Київської області справи № 911/700/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до ПАТ «Факел» про стягнення 1 034 361,00 грн. та зобов'язання вчинити дії. Рішенням суду від 25.04.2017 постановлено зобов'язати публічне акціонерне товариство «Факел» (08500, Київська обл., місто Фастів, Промвузол, код 04601469) виконати умови договору про закупівлю робіт за державні кошти № 110101434 від 01.02.2011 в частині виконання робіт етапу № 3 та етапу № 4 в обсягах, визначених Технічним завданням (додаток №1 до договору) та Календарним планом (додаток №2 до технічного завдання) з врахуванням змін внесених додатковими угодами, а також стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 300 000,00 грн. пені, 200 000,00 грн. штрафу, 17115,43 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного від 14.08.2017 р. рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/700/17 залишено в силі.

Зазначені обставини та копії письмових доказів що їх підтверджують були викладені та надані відповідачу позивачем з запереченнями на акт перевірки Головного управління ДПС у Київській області від 17.11.2021 №19876/10-36-07-01/04601469 про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «ФАКЕЛ» від 06.12.2021 №106/1799 (частина 1), та подані суду з позовною заявою.

В своїх запереченнях до акту перевірки позивач надав пояснення, що

ПрАТ «Факел» було виконано судове рішення в частині стягнення штрафу, пені, судового збору. Проте етапи робіт 3 та 4, після їх часткового виконання з боку ПрАТ «Факел» замовником прийняті не були, відповідно дослідний зразок МАГРС, як складова виготовленої Товариством науково-технічної продукції в межах етапу 2 залишався в місті його виготовлення і не був витребуваний замовником в межах строку позовної давності.

На підставі наданих позивачем доказів судом також встановлено, що відповідно до звіту про незалежну оцінку об'єкта, проведену суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «КФ ЄВРОКОН» (Сертифікат №321/17 суб'єкта оціночної діяльності від 13 квітня 2017 p., виданого Фондом Державного майна України) справедлива (ринкова) вартість рухомого майна - Комплексу мобільної автоматичної газорозподільчої станції (МАГРС) типу

«Імпульс-М-300000», станом на 24 грудня 2018 р. становить: 49 930 515,50 грн., без урахування ПДВ.

На підставі наказу Генерального директора ПрАТ «Факел» Брижатого В.В. від 24.06.2019 №23 Про розкомплектацію готової продукції та перекваліфікації оборотного активу, в бух обліку Товариства проведено операції розкомплектації готової продукції - «Комплексу мобільної АГРС типу Імпульс-М-300000» на: - блок очищення газу 2 шт; - блок переключення газу 2 шт; - блок редукування газу 2 шт; - блок одоризації газу 2 шт з застосуванням для розкомплектації процентного співвідношення вартості придбання відповідних вузлів, які входять до собівартості ГП відповідно: 11%, 13%, 26%, 50%. Проведено перекваліфікацію 50% оборотного активу в основні засоби та введено їх в експлуатацію з 21.06.2019 року.

В листопаді 2019 року АТ «Укртрансгаз» звернулось до ПрАТ «Факел» листом від 20.11.2019 №1001ВИХ-19-5601 з проханням надати згоду на передачу зобов'язань за договором від 01.02.2011 №110101434 від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Звернення АТ «Укртрансгаз» обґрунтовується посиланням на пункт 11 Плану заходів з виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора газотранспортної системи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840, про забезпечення передачі від АТ «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, що необхідні для забезпечення безперервного функціонування об'єктів газотранспортної системи, а також здійснення заміни сторони у зобов'язаннях за такими договорами в установленому Цивільним кодексом України порядку, згідно наказу АТ «Укртрансгаз» від 11.10.2019 №745 «Про здійснення заходів щодо передачі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, що необхідні для забезпечення безперервного функціонування об'єктів газотранспортної системи» та пункт 11.13 договору від 01.02.2011 №110101434.

Листом від 19.06.2020 №ТОВВИХ-207095 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» повідомило ПрАТ «Факел» що «Договором між Міністерством фінансів України та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 21.11.2019 №13010-05/197 передано від AT «Укртрансгаз» до ТОВ «Оператор ГTC України» згідно акту приймання-передачі від 01.01.2020 майно, в тому числі незавершені капітальні інвестиції, зокрема дослідно промисловий зразок мобільної автоматичної газорозподільної станції (Витяг з форми 2б(к) поз. 1.650, 1.651 додається). Тобто власником зазначеного активу з 01.01.2020 є ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Також ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» просило відвантажити вказану продукцію за наступною адресою: 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49.

Листами від 10.07.2020 №106/864, №106/865 ПрАТ «Факел» звернулось до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Укртрансгаз» з проханням надати документи, що засвідчують перехід права власності на зазначене у листах цих підприємств майно.

Листом від 11.09.2020 №100/1197 ПрАТ «Факел'звернулось до АТ «Укртрансгаз» з пропозицією надати підтвердження з боку АТ «Укртрансгаз» факту відчуження зазначеного у листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 19.06.2020 №ТОВВИХ-207095 майна (дослідного зразка промисловий зразок мобільної автоматичної газорозподільної станції).

Листом від 07.10.2020 №1001ВИХ-20-5838 АТ «Укртрансгаз» повідомило ПрАТ «Факел» про передачу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» майна за Актом приймання-передачі від 01.01.2020 б/н на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840 та від 15.11.2019 №942.

Товарно-транспортними накладними (ТТН) з відміткою відповідальної особи вантажоодержувача про прийняття вантажу: № 493882 від 09.09.2021, № 493875 від 16.08.2021, № 493863 від 15.06.2021,№ 493837 від 24.03.2021, № 493815 від 15.12.2020, № 493801 від 24.12.2020,№ 493819 від 08.02.2021, № 493831 від 15.03.2021 підтверджується, що ПрАТ «Факел» здійснило відвантаження блоків промислового зразка - мобільної автоматичної газорозподільної станції, за вказаною ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» адресою 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49.

З огляду на зазначені обставини, оцінюючи їх в сукупності суд дійшов висновку, що своїми діями позивач визнає і не заперечує проти права АТ «Укртрансгаз» розпорядитись майном - блоками промислового зразка - мобільної автоматичної газорозподільної станції, що було виготовлено при виконанні договору від 01.02.2011 №110101434, що є частиною науково-технічної продукції, розробленої в рамках виконання етапу 2 договору від 01.02.2011 №110101434 та переданої позивачем замовнику - АТ «Укртрансгаз» за Актом № 2 від 31.08.2015, і якерахується на балансі у ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» як «незавершені капітальні інвестиції» отримані за Актом приймання-передачі від 01.01.2020 б/н на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840 та від 15.11.2019 №942.

З цих підстав суд дійшов висновку, що позивач, приймаючи рішення передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» майно - складові промислового зразка мобільної автоматичної газорозподільної станції, витребувані після спливу 3-х річного строку позовної давності, як таке щодо якого в силу зазначених вище обставин відпала підстава, на якій воно було набуте позивачем (ч.1 статті 1212 ЦК України), а саме фактичного припинення встановлених договором від 01.02.2011 №110101434 зобов'язань неможливістю їх виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (статті 607 ЦК України) внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 №840 Про відокремлення діяльності з транспортування природного газу та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, виконання якої унеможливило виконання робіт етапів 3, 4, здійснюючи відвантаження цього мана на об'єкт ТОВ «Оператор ГТС України» за адресою 08150. Київська область, м. Боярка, вул. Маяковського 49, діяв добросовісно, на виконання вимог особи, якій це майно належить в згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України, та відповідно, не здійснював його продаж за необліковані кошти.

З огляду на зазначені фактичні обставини, суд вважає безпідставним висновок перевірки про «встановлення відсутності майна на суму 47184337,16 грн., яке станом на 30.06.2021 року обліковувалось на балансі ПрАТ «ФАКЕЛ» (рахунок бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», рахунок бухгалтерського обліку 10 «основні засоби») в результаті чого на порушення ПСБО 15 «Дохід» встановлено заниження показників в рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування, в наслідок здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей, відсутність яких встановлена в ході інвентаризації, без відображення в бухгалтерському та податковому обліках на суму 9436867 гри, за червень 2021 року», оскільки станом на 30.06.2021 це майно позивачу вже не належало, відповідно відображення його грошового виміру у бухгалтерському обліку позивача підлягало коригуванню внаслідок повернення майна законному володільцю, яке здійснювалось в період 24.12.2020 - 09.09.2021, що підтверджується встановленими на підставі наданих позивачем доказів фактичними обставинами справи, та не було завершено на момент, що припадає на період проведення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки (аркуш 5 Акту перевірки), за результатами позапланової інвентаризації складено акт № 1 від 04.11.2021р. відповідно якого інвентаризаційною комісією виявлено, що блок очищення газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 2746178,35 грн. знаходиться на складі готової продукції, а інші блоки відсутні.

Відповідно, базою оподаткування податком на прибуток підприємств податковий орган визнав вартість товарно-матеріальних цінностей, які перебувають на обліку по рахунку бухгалтерського обліку 26 «готова продукція», а саме:

- блок одоризації газу 26164 в кількості 1 од. вартістю 12482628,88 грн.,

- блок переключення газу 26161 в кількості 1 од. вартістю 3245483,51 грн.,

- блок редукування газу 26163 в кількості 1 од. вартістю 6490967,01 грн.,

загальною вартістю 22219079,40 грн., відсутність яких на складі позивача буда встановлена в результаті інвентаризації.

З огляду на встановлені обставини справи суд вважає безпідставним висновок податкового органу про те, що позивачем завищена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року на 22219079,40 грн.

Відповідно визначення відповідачем у податковому повідомлення-рішення

№00325110701 від 28.12.2021 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2021 року на 22219079,40 грн.є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав.

Обчислений з цієї вартості майна за ставкою 18 % розмір донарахованого податковим повідомленням рішенням №00325070701 від 28.12.2021 податку на прибуток підприємства становить відповідно 3999434,29 грн. (22219079,40 х 18%).

Обчислений з цієї вартості майна за ставкою 20 % розмір донарахованого податковим органом податковим повідомленням-рішенням №00325090701 від 28.12.2021 податку на додану вартість становить відповідно 4443815,88 грн. (22219079,40 х 20%).

Обчислений з розміру донарахованого податковим повідомленням-рішенням

№00325090701 від 28.12.2021 податку на додану вартість за ставкою 10 % розмір штрафної санкції становить відповідно 444381,588 грн. (4443815,88 х 10%).

Відповідно нарахування відповідачем у податковому повідомлення-рішення

№00325070701 від 28.12.2021 позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3999434,29 грн., за червень 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав.

З цих же підстав нарахування відповідачем податковим повідомленням-рішенням №00325090701 від 28.12.2021 позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4443815,8 грн. за червень 2021 року та 4443815,88 штрафної санкції є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині з зазначених вище підстав.

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки.

У постанові від 7 липня 2022 року по справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду вкотре підтвердила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

У цій же постанові Велика Палата підтримала вже сформований послідовний підхід Верховного Суду до вирішення спорів цієї категорії відзначивши те, зокрема, що якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, судам необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведену постанову Великої палати Верховного Суду, суд зазначає наступне.

Щодо операцій Позивача з ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», суд зазначає, що згідно до договору поставки від 18.02.2019 №08-2019 укладеним між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець») та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ», податковий номер 42118661 («Постачальник») зазначено, що Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану у Специфікації, на умовах, викладених в цьому договорі, що іменується далі по тексту «ПРОДУКЦІЯ» (пункту 1.1. Договору).

Згідно до умов договору та наявних первинних документів ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» поставило на користь Позивача наступні товарно-матеріальні цінності (далі -ТМЦ): Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V, Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V в комплекті з розходоміром MDK5.2 Gr.1, Мембранний докувальний насос MLEx.026.4/6 24 V, Дозувальна насосна станція MLEx.026.4/6 24 V.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: РН-0000069 від 26.04.2019р., РН-0000087 від 24.07.2019р.,

РН-0000055 від 06.03.2019р., які відповідають вимогам які містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 (далі - Положення № 88), оскільки містять всі обов'язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

Суд приймає до уваги, що в Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (аркуш 17 Акта перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 64 від 26.04.2019 року, № 86 від 24.07.2019 року, № 54 від 06.03.2019 року, № 52 від 19.02.2019 року (аркуш 17 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2018 № 200396025, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників(аркуш 17 Акту перевірки).

Щодо посилання ГУ ДПС на наявність кримінальних проваджень:

№32019100110000064 від 01.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 28, ч. 2 статті 205 КК України, за фактом того, що: «невстановлені слідством особи за попередньою змовою в період 2018-2019 років створили суб'єкти підприємницької діяльності із ознаками фіктивності, зокрема ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (код 24118661).

Суд зазначає наступне, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб'єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі N 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі N 1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі N 817/992/15.

Щодо операцій Позивача з ТОВ «НВП АСУ» суд зазначає, що згідно до Договорів поставки від 03.10.2018 №03/10-2018, від 04.01.2018 №03/01-2018, від 05.02.2019 №05/02-2019 міжПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), ТОВ «НВП АСУ», податковий номер 41292924 («Постачальник») зазначено, що порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити згідно специфікацій, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно до умов договору, наявних первинних документів та Акту перевірки:

ТОВ «НВП АСУ» здійснило реалізацію на користь Позивача:Комплект керування підігрівачем газу, Вузол одоризації в комплекті, Вузол одоризації в комплекті, Автомат. Вимикач, Корпус пластиковий, Обмеж. Імпункту Перенапруг, Вузол одоризації на один вихід в комплекті.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 24 від 11.12.18 року, № 26 від 22.12.2018 року, № 3/2 від 27.02.19 року, № 2/8 від 27.08.19 року, містяться обов'язкові реквізити, які визначені в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 (далі - Положення № 88), а саме: дату складання, розкривають зміст господарської операції, засвідчено підписами посадових осіб, які взяли участь в господарській операції.

Суд враховує, що в Акті перевірки зафіксовано, що до перевірки було надано наступні видаткові накладні, а саме: № 24 від 11.12.18 року, № 26 від 22.12.2018 року, № 3/2 від 27.02.19 року, № 2/8 від 27.08.19 року, № 1/5 від 10.05.2019 року, № 3/5 від 20.05.2019 року, № 2/5 від 24.05.2019 року, № 2/6 від 11.06.2019 року, № 1/6 від 11.06.2019 року, № 3/6 від 24.06.2019 року, № 4/6 від 24.06.2019 року, № 3/7 від 02.07.2019 року, № 1/7 від 09.07.2019 року, № 2\7 від 09.07.19 року, № 1/8 від 16.08.19 року, № 3/9 від 17.09.2019 року, № 4/9 від 30.09.19 року; специфікації: Специфікація №1 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація №2 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація №3 на продукцію, що постачається до договору від 05.02.2019 №05/02-2019, Специфікація на продукцію, що постачається до договору від 04.01.2018 №03/01-2018, Специфікація на продукцію, що постачається до договору від 03.10.2018 №03/10-2018. Аналіз Акту перевірки свідчить, що жодних зауважень до наданих видаткових накладних та специфікацій контролюючим органом в Акті перевірки не наведено та не зазначено.

Суд приймає до уваги, що в Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «НВП АСУ» (аркуш 20 Акту перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 48 від 10.10.2018 року, № 49 від 07.11.2018 року, № 54 від 22.12.2018 року, № 1 від 01.02.2019 року, № 5 від 18.02.2019 року, № 7 від 27.02.2019 року, № 9 від 14.03.2019 року, № 10 від 20.03.2019 року, № 11 від 02.04.2019 року, № 13 від 26.04.2019 року, № 14 від 10.05.2019 року, № 15 від 20.05.2019 року, № 16 від 22.05.2019 року, № 17 від 24.05.2019 року, № 18 від 03.06.2019 року, №№ 19, 20, 21 від 11.06.2019 року, № 22, 23 віл 24.06.2019 року, № 26 від 02.07.2019 року, №№24, 25 від 09.07.2019 року, № 27 від 19.07.2019 року, № 28 від 31.07.2019 року, № 29 від 13.08.2019 року, № 30 від 15.08.2019 року, № 31 від 16.08.2019 року, № 32 від 27.08.2019 року, № 33 від 17.09.2019 року, №34 від 30.09.2019 року(аркуш 20-23 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «НВП АСУ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2017 №200338747, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників(аркуш 23 Акта перевірки).

Транспортування ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи подорожніми листами: Подорожній лист вантажного автомобіля від 10.12.2018 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 11.12.2018 року, Подорожній лист службового автомобіля серія ААВ 208868 від 28.12.18 року, Подорожній лист службового автомобіля серія ААВ 208872 від 01.03.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 26.04.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 20.05.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 27.05.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 11.06.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 24.06.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 09.07.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 24.07.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 16.08.2019 року. Не зазначено конкретна адреса навантаження, розвантаження та не зазначено, який товар, Подорожній лист вантажного автомобіля від 16.08.2019 року (632937), Подорожній лист вантажного автомобіля від 27.08.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 17.09.2019 року, Подорожній лист вантажного автомобіля від 30.09.2019 року.

Щодо посилання ГУ ДПС на недоліки вищенаведених подорожніх листів, суд зазначає, щощо окремі недоліки первинних документів не можуть автоматично свідчити про їх дефектність.

Суд зазначає, що здійснення поставки ТМЦ відповідно до Договору від 05.02.2019 №05/02-2019 міжПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), ТОВ «НВП АСУ», податковий номер 41292924 («Постачальник») підтверджується постановою Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі № 311/3039/19. Де зазначено, що ТОВ

«НВП АСУ» поставило ПрАТ “ Факел” погоджений за специфікаціями товар у повному обсязі, загальною вартістю 21 995 882,40 грн, згідно з видатковими накладними: №1/5 від 10.05.2019 на суму 2 296 725 грн; №3/5 від 20.05.2019 на суму 115 200 грн; №2/5 від 24.05.2019 на суму 2 296 725 грн; №1/6 від 11.06.2019 на суму 3 215 415 грн; №2/6 від 11.06.2019 на суму 80 640 грн; №3/6 від 24.06.2019 на суму 1 378 035 грн; №4/6 від 24.06.2019 на суму 34 560 грн; №3/7 від 02.07.2019 на суму 19 850,40 грн; №1/7 від 09.07.2019 на суму 4 593 450 грн; №2/7 від 09.07.2019 на суму 115 200 грн; №1/8 від 16.08.2019 на суму 4 134 105 грн; №2/8 від 27.08.2019 на суму 1 378 035 грн; №3/9 від 17.09.2019 на суму 459 345 грн; №4/9 від 30.09.2019 на суму 1 878 597 грн.

Верховний Суд неодноразово розглядав питання застосування частини четвертої статті 78 КАС України та висловлював позицію про те, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені і вони такі обставини не заперечують (зокрема, але не виключно, постанови Верховного Суду України від 23 лютого 2015 року №6-327цс15, Верховного Суду від 28 квітня 2018 року у справі №825/705/17, від 06 березня 2019 року у справі №813/4924/13-а, від 15 листопада 2019 року у справі № 826/198/16, від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 07 лютого 2022 року у справі №520/14170/19, від 17 листопада 2021 року у справі № 806/3572/17).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначила, що обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Також у цій постанові підтримано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) про те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 року у справі

№ 311/3039/19 встановлено, що ТОВ «НВП АСУ» поставило ПрАТ «Факел» погоджений за специфікаціями товар у повному обсязі.

Отже доводи контролюючого органу в даній частині є необгрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи та наявним доказам.

Щодо операцій Позивача з ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» суд зазначає, що згідно до Договору поставки між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ», податковий номер 40530223 («Постачальник») від 20.02.2017р. № 138-17 зазначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документів ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» поставило на користь Позивача наступні роботи (послуги): Виготовлення технологічного блоку, Виготовлення блоку керування (два виходи), Виготовлення технологічного блоку (два вихода).

Факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ФЛ-0000016 від 16.03.2017 року, № ФЛ-0000014 від 14.03.2017 року, які відповідають вимогам, що містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 (далі - Положення № 88), оскільки містять всі обов'язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

Суд приймає до уваги, що в Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» (аркуш 25 Акту перевірки); надання до перевірки Специфікація №1 на товар, що постачається до договору від 20.02.2017 № 138-17 стосовно якої відсутні жодні зауваження в контролюючого органу під час перевірки, а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 120 від 14.03.2017 року, № 150 від 16.03.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.07.2016 № 200271031, а також в трудових відносинах перебувало 6 працівників(аркуш 25 Акту перевірки).

Щодо операцій Позивача з ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» суд зазначає, що згідно до Договору поставки укладеним між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ», податковий номер 40530223 («Постачальник»), де зазначено, що ПОСТАЧАЛЬНИК зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документівТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ'поставило на користь Позивача наступні роботи (послуги): Виготовлення технологічного блоку, Виготовлення блоку керування.

Факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ФЛ-0000019 від 09.02.2017 року, № ФЛ-0000017 від 07.02.2017 року,які відповідають вимогам, що містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 (далі - Положення № 88), оскільки містять всі обов'язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції.

Суд приймає до уваги, що в Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» (аркуш 27 Акту перевірки); надання до перевірки Специфікація №1 на товар, що постачається до договору від 16.01.2017 № 274 стосовно якої, відсутні жодні зауваження в контролюючого органу під час здійснення перевірки, а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 44 від 09.02.2017 року, № 38 від 07.02.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2016 № 200292104.

Щодо операцій Позивача з ТОВ «АГОСТІНА» суд зазначає, що згідно до Договору поставки укладеного ного між ПРАТ «ФАКЕЛ», податковий номер 04601469 («Покупець»), з одного боку, та ТОВ «АГОСТІНА», податковий номер 40389802 («Постачальник») зазначено, що Постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення - товар, а покупець прийняти і оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною. Під додатками до цього договору сторони розуміють рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником, а також специфікації, додаткові угоди.

Згідно до умов договору та наявних первинних документівТОВ «АГОСТІНА'поставило на користь Позивача наступні товарно-матеріальні цінності: Теплообмінник ПГ-30.

Факт передачі даних ТМЦ підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 24 від 22.02.2017 року та №16 від 15.02.2017 року, які відповідають вимогам які містяться в статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 (далі - Положення № 88), оскільки містять всі обов'язкові реквізити первинного документа та розкривають зміст господарської операції, жодних зауважень в Акті перевірки стосовно порушень вимог чинного законодавства не зафіксовано.

Суд приймає до уваги, що в Акті перевірки зафіксовано відсутність кредиторської заборгованості у взаємовідносинах між ПРАТ «ФАКЕЛ» та ТОВ «АГОСТІНА» (аркуш 29 Акту перевірки), а також здійснено реєстрацію податкових накладних контролюючим органом: № 1 від 15.02.2017року, № 4 від 22.02.2017 (аркуш 25 Акту перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «РІЄЛТІ ФРІДОМ» був платником податків - свідоцтво платника ПДВ від 01.05.2016 № 200262642.

Щодо посилання контролюючого органу на ненадання сертифікатів якості та паспортів виробника, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 1, 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та -зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сертифікати якості та паспорти виробника не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому лише їх відсутність не може бути безумовними доказом безтоварності спірних господарських операцій за наявності інших доказів, які підтверджують виконання робіт.

Щодо посилання контролюючого органу у додаткових поясненнях на дефектність видаткових накладних, а саме: № 16 від 15 лютого 2017 року та № 24 від 22 лютого 2017 року, № 24 від 11.12.2018 року, № 26 від 22.12.2018 року.

Суд акцентує увагу, що Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій належності складання первинних документів за спірними правочинами, а також відповідно до сталої практики з даного питання, сформовано висновок, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналізуючи зміст Акту перевірки, суд зауважує, що останній повністю базується на інформації з баз даних та припущеннях про неможливість здійснити господарські операції контрагентами позивача, оскільки в останніх на думку контролюючого органу «відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити операції».Проте контролюючий орган самостійно в Акті перевірки зазначає, про наявність працівників у контрагентів Позивача, а саме: ТОВ «АЙКОС ПРОДАКТ» (6 працівників), ТОВ «НВП АСУ» (6 працівників), ТОВ «ЄВРОПА ДЕЙЗ» (6 працівників), але Акт перевірки не містить жодних доказів того, що даної кількості працівників є недостатньо для виконання господарських операцій.

Суд також акцентує увагу, що Акт перевірки не містить жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд не бере до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі N 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону в цій частині ґрунтується лише на припущеннях щодо нереальності господарських операцій, а сукупність наявних доказів дає можливість стверджувати про реальний характер операцій між Позивачем на вищенаведеними контрагентами. Отже, оскаржувані податкові-повідомлення рішення в даній частині підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо зазначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2021 №00325070701 висновку перевірки:

Суд бере до уваги, що в Акті перевірки встановлено - згідно даних бухгалтерського обліку ПРАТ «ФАКЕЛ» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в періоді з 01.01.2017 по 30.06,2021 обліковувалась кредиторська заборгованість з терміном виникнення більше трьох років по наступних постачальниках: ТОВ «ВІНТЕР» на суму 1034008,64 грн.; ТОВ «ЕБРАМСОН», податковий номер - 40496455 на суму 1407800 грн.; ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ» податковий номер 34310499 на суму 48124.99 грн.; ТОВ «НВП «АТТІЗ». податковий номер-32159188 на суму 1279744 грн.; ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ», податковий номер 30967448 на суму 638300.04 грн.; ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД КРАНІВ» податковий номер 38956920 станом на суму 64800 грн.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Відповідно до пункту 7 цього Положення до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Пункт 21 Положення встановлює, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО № 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, на рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних доходів відносяться, зокрема: доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Отже, в розумінні Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується, зокрема, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Частиною 5 вказаної статті визначено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2017 року у Позивача обліковується кредиторська заборгованість з ТОВ «ВІНТЕР», ТОВ «ЕБРАМСОН», ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ», ТОВ «НВП «АТТІЗ» та ТОВ «ПРОМІНДУСТРІЯ з 28.02.2018року, яка станом на 01.01.2020 року та 28.02.2020 року не погашена, жодних доказів переривання строків позовної давності у матеріалах справи не міститься.

Суд також бере до уваги, що ПРАТ «ФАКЕЛ» віднесло до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми амортизаційних нарахувань які не є виробничими витратами або витратами загальновиробничого призначення по об'єктах які не використовувались в господарській діяльності ПРАТ «ФАКЕЛ»:

- блок одоризації газу ФЛ-у 1974 в кількості 1 од. балансовою вартістю 12482628,87 грн.

- блок очищення газу ФЛ-у 1976 в кількості 1 од. балансовою вартістю 2746178,36 грн.,

- блок переключення газу ФЛ-у 1975 в кількості 1 од. балансовою вартістю 3245483,51 грн.,

- блок редукування газу ФЛ-у 1977 в кількості 1 од. балансовою вартістю 6490967,02 грн.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації)

яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший

за рік) (пункту 4 П(С)БО 7).

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України);

Амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (підпункт14.1.3. пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Акт введення в експлуатацію основних засобів застосовується для оформлення господарських операцій із зарахування об'єктів незавершених капітальних інвестицій до складу основних засобів, які придбані, створені (виготовлені), а також для введення в експлуатацію безоплатно отриманих основних засобів (Розділ 2 Підрозділ 1 пункт 1.Порядкускладання типових форм з обліку та списання основних засобів суб'єктами державного сектору відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 13.09.2016 року № 818).

Проте, до суду не надано акти вводу в експлуатацію вищевказаних основних фондів в яких було б зазначено очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації).

Так з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Консалтингова компанія «Єврокон» проведено дооцінку згідно якої складено «Висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки» згідно якого: «справедлива (ринкова) вартість рухомого майна комплексу мобільної автоматичної газорозподільчої станції (МАГРС) типу «Імпульс-М-300000», що належить ПрАТ «ФАКЕЛ», визначена за допомогою порівняльного підходу, для спрямування суми дооцінки на поповнення власних оборотних коштів, станом на 24.12.2018р. становить 49930515,50 грн.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за

N 288/4509 наведено визначення наступних понять:

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів-це:закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Первісна вартість- історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Згідно до пункту 8 П(с)БО 7 «Основні засоби» зазначено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Згідно до пункту 11 П(с)БО 7 «Основні засоби» визначено, щопервісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

Відповідно до пункту 22 П(с)БО 7 «Основні засоби» - об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пункт 23 П(с)БО 7 «Основні засоби» визначає, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, дооцінка готової продукції не збільшує первісну вартість основних засобів.

Відповідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Проте, стосовно порушень, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 28.12.2021 №00325070701, суд зазначає, як вже було встановлено раніше, контролюючий орган провів перевірку в період дії мораторію на проведення перевірок. Отже, податковий орган призначив і провів документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ФАКЕЛ» за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Також, слід звернути увагу, що Акт від 17.11.2021 № 19876/10-36-07-01/04601469 складений за результатами протиправно проведеної перевірки за таких обставин не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні статті 74 КАС України.

У зв'язку з вищенаведеним, податкове повідомлення рішення від 28.12.2021

№00325070701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що Позивач довів незаконність оскаржуваних рішень та наявність правових підстав для задоволення заявленого позову. Натомість доводи Відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних інструкцій, Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 74430,00грн., то вказана сума підлягає поверненню Позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325070701.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325090701.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 28.12.2021 №00325110701.

5. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 74430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 00 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Факел" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 05 липня 2023 р.

Попередній документ

112034955

Наступний документ

112034957

Інформація про рішення:

№ рішення:	112034956
№ справи:	320/8524/22
Дата рішення:	15.05.2023
Дата публікації:	10.07.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (03.10.2023)
Дата надходження:	31.07.2023
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

19.10.2022 10:00	Київський окружний адміністративний суд
14.11.2022 10:00	Київський окружний адміністративний суд
07.12.2022 11:00	Київський окружний адміністративний суд
23.01.2023 11:00	Київський окружний адміністративний суд
27.02.2023 10:00	Київський окружний адміністративний суд
22.03.2023 10:30	Київський окружний адміністративний суд
26.04.2023 10:30	Київський окружний адміністративний суд
15.05.2023 14:00	Київський окружний адміністративний суд
18.10.2023 12:50	Шостий апеляційний адміністративний суд