Справа № 501/3190/21
2/501/550/23
22 червня 2023 року м. Чорноморськ
Іллічівський міський суд Одеської області, суддя Тюмін Ю.О.
Секретар судового засідання Дімова І.А.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2
Вимоги позивача.
- визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності квартиру АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки кв. АДРЕСА_1 в розмірі 471 835,00 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Обґрунтування позовних вимог викладене у позовній заяві (а.с. 60-62) і полягає в тому, що:
- перебуваючи в шлюбі з відповідачем, вони придбали квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру було зареєстрована на позивача. Станом на день подання позовної заяви позивач позбавлений права користуватися володіння та розпорядження своєю власністю. Також немає технічної можливості поділити вказане майно, квартира знаходиться на другому поверсі у дев'ятиповерховому будинку, який складається із двох кімнат, має загальну площу 48.2 кв.м. та є неподільно. Відповідно до Висновку про вартість майна від 08 листопада 2021 ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 943 670,00. Відповідно вартість 1/2 частки вказаної квартири складає 471835,00 грн;
- правовою підставою позову позивачем зазначена ст. 60 СК України, відповідно до якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя;
- за проведення експертизи вартості майна позивач сплатив 900,00 грн, згідно товарного чеку від 09 листопада 2021 року, тому просить стягнути з відповідача вказані грошові кошти;
- стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на сумі 5 626,35 грн;
Стислий виклад заперечень відповідача.
Позиція відповідача викладена у первісній позовній заяві (а.с. 2-6) та відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 111-113) та полягає в тому, що:
- про позовну заяву ОСОБА_1 їй стало відомо лише 18.05.2022;
- вона частково погодилась з позовом ОСОБА_1 та не заперечувала про часткове задоволення його позову, а саме: визнання за нею права власності на 1/2 частки спірної квартири, яка належала ОСОБА_1 і стягнення з неї частки вартості квартири, яка йому належала. Між тим, ОСОБА_2 вважає, що вартість квартири, яка зроблена оцінювачем ОСОБА_3 08.11.2021р. і надана ОСОБА_1 до суду, є необ'єктивною і ця оцінка вартості квартири явно завищена. Крім того, у звіті оцінювача ОСОБА_4 відсутні дані про її попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у зв'язку з чим цей звіт не може служити доказом по справі;
- вважає, що вимога щодо стягнення витрат на проведення оцінки в розмірі 900 грн не підлягає задоволенню, оскільки ця оцінка була зроблена позивачем до відкриття провадження у справі та не відноситься до категорії судових витрат;
- стосовно вимоги щодо стягнення судового збору зазначає, що вартість оцінки майна, яка зроблена ФОП оцінювачем ОСОБА_5 явно завищена, відповідно цієї завищеної оцінки ОСОБА_1 сплатив завищений судовий збір намагаючись цей збір стягнути в подальшому з ОСОБА_2 , Крім того, необхідно звернути увагу на те, що при наявності позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, ОСОБА_2 ніяк не відмовляється від вимог, які вона виклала у своєму позові і так само сплатила судовий збір та здійснила витрати на проведення оцінки майна.
Процесуальні дії у справі.
15.09.2021 за первісним позовом відкрито провадження в порядку загального позовного провадження (а.с. 28).
06.12.2021 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження (а.с. 79-80).
02.02.2022 об'єднано в одне провадження справи №501/4490/21 №501/3190/21 та присвоєно №501/3190/21 (а.с. 93-94).
20.06.2022 було призначено судову товарознавчу експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено (а.с. 122).
14.02.2023 провадження у справі було поновлено (а.с. 131).
17.02.2023 було закрито підготовче судове засідання у справі та призначено до розгляду по суті (а.с. 136).
09.05.2023 було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було продовжено (а.с. 156)
22.06.2023 було залишено без розгляду заяву про збільшення позовних вимог, подану представником позивача (а.с. 156)
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.01.1991 між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було укладено шлюб (а.с. 12).
04.07.1996 ОСОБА_1 була придбана квартира АДРЕСА_1 (а.с. 13, 68).
20.08.2010 Іллічівським міським судом Одеської області шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , укладений 12.01.1991, було розірвано (а.с. 67).
Позивач та відповідач, перебуваючи в шлюбі, придбали вищевказану квартиру (а.с. 12). Право власності на квартиру належить позивачу (а.с. 13). У зв'язку з розпадом сім'ї шлюб було розірвано (а.с. 67). Позивач стверджує, що спільне користування квартирою є неможливим (а.с. 60-62). Вказаною квартирою користуються відповідачка та їх спільний з позивачем син ОСОБА_7 (а.с. 25).
Крім того, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11.08.2010 ОСОБА_2 було вселено у вказану квартиру, а на ОСОБА_1 було покладено зобов'язання не перешкоджати в користуванні та розпорядженні цією квартирою (а.с. 19-23). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області вказане рішення було залишено без змін (а.с. 24).
З вказаного підтверджується твердження позивача про те, що він позбавлений права користуватися володіння та розпорядження своєю власністю. Водночас ОСОБА_1 стверджує про відсутність технічної можливості поділити це майно, квартира знаходиться на другому поверсі у дев'ятиповерховому будинку, який складається із двох кімнат, має загальну площу 48.2 кв.м. та є неподільно, що цілком відповідає положенню частині 2 статті 183 ЦК України.
Згідно висновку про вартість майна квартири АДРЕСА_1 , становить 943 670,00 грн (а.с. 69).
Мотиви суду.
Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ЦПК України).
Поняття речі визначене в ст. 179 ЦК України, відповідно до якого річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Законом, а саме ч. 2 ст. 60 СК України передбачено, що вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 ЦК України при переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Позивач наголошує на відсутності технічної можливості поділити вказану квартиру, оскільки та є неподільно, що цілком відповідає положенню частині 2 статті 183 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
З матеріалів справи вбачається, що вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя. Зважаючи на неможливість поділу квартири, ОСОБА_1 висловив згоду на присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності (а.с. 60-62).
Зважаючи на викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, окрім судового збору, до судових витрат також відносяться витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема й витрати за проведення експертизи вартості майна. Зважаючи на задоволення позовної заяви, судові витрати у вигляді судового збору та витрат на проведення експертизи майна мають бути покладені на ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 263 - 266 ЦПК України,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки кв. АДРЕСА_1 в розмірі 471 835,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5 626,40 грн. та судові витрати в сумі 900 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживає: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживає: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 07.07.2023.
Суддя Ю.О. Тюмін