Справа № 946/4872/23
Провадження № 1-кс/946/1497/23
05 липня 2023 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25.05.2015 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75, ст.104 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 1 рік. Звільнений 27.12.2016 у зв'язку з закінченням іспитового строку;
21.06.2016 Малиновським районним судом Житомирської області за ч.2 ст. 289, ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;
24.10.2016 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
17.01.2018 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст.289, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
В силу ч. 4 ст. 70 КК України приєднано частину невідбутого покарання у вигляді 7 місяців позбавлення волі за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 24.10.2016, яким був засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі та остаточно до відбуття призначено 5 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений 11.01.2021 у зв'язку з відбуттям покарання;
03.05.2023 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст. 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 2 роки.
27.04.2023 до Ізмаїльського міськрайонного суду направлено обвинувальний акту кримінальному провадженні № 12023166150000003 від 03.01.2023 за ст. 395 КК України;
17.05.2023 до Ізмаїльського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162150000390 від 22.03.2023 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінального провадженні №12023162150000707 від 02.06.2023 за ознаками кримінального правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 30 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 30 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 9260-ІХ від 01.05.2023, ОСОБА_5 01.05.2023 у вечірній час доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись на території бази відпочинку «Ларга», розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с Ларжанка, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, біля одного із столиків для відпочинку, діючи повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «OPPO A15», вартістю 2416,66 гривень, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 на вищевказану суму
Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
30 червня 2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
05 липня 2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
У зв'язку із наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв'язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою.
Підозрюваний в судовому засіданні вину визнав, з клопотанням згодний.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити з наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінального провадженні №12023162150000707 від 02.06.2023 за ознаками кримінального правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
30 червня 2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
05 липня 2023 року ОСОБА_5 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом пред'явлення особи для впізнання та іншими доказами в сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та виклав обставини його вчинення.
Відповідно до п.п. 1, 3. 5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 УПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, з 03.05.2023 перебуваючи на іспитовому строку, на шлях виправлення не став та продовжуючи свою злочинну діяльність, знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, тобто є ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити новий злочин, раніше він вже притягався до кримінальної відповідальності, та все вищевикладене свідчить про продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності.
Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, 27.04.2023 до Ізмаїльського міськрайонного суду направлено обвинувальний акту кримінальному провадженні № 12023166150000003 від 03.01.2023 за ст. 395 КК України, а також 17.05.2023 до Ізмаїльського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023162150000390 від 22.03.2023 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на зазначених осіб у цьому кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому підозрюваний матиме можливість незаконно впливати на свідка та потерпілого, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, а саме: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Крім того, суд враховує, обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.
Більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати 60 днів, а також строків досудового слідства, у зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства та на строк, що не перевищує 60 діб.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати своє місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період з 21:00 годин вечора до 06:00 години ранку наступної доби строком до 02 вересня 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до місця здійснення кримінального провадження за першою вимогою слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження, якщо в цьому виникне необхідність, пов'язана із здійсненням кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 02 вересня 2023 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 07.07.2023р. о 08:50 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1