Справа №498/688/23
Провадження по справі №2/498/177/23
05 липня 2023 року Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
26 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Мотивуючи свої вимоги тим, що з 2022 року позивач проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем. За час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При реєстрації народження сина, за їх спільною заявою, поданою до органу реєстрації, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 125 Сімейного Кодексу України, ОСОБА_2 визнав себе батьком дитини, про що свідчить запис у свідоцтві про народження сина у графі батько. Відповідно до довідки про склад сім'ї №409/02-16 від 28 квітня 2023 року, виданою виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, ОСОБА_2 проживає окремо від позивача. Син, ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Відповідач не займається вихованням сина та не цікавиться його інтересами. На даний час позивач не працює оскільки знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, та займається вихованням сина. У неї немає можливості повністю забезпечити фізичний та духовний розвиток дитини. Батьківські правовідносини між сином та батьком відсутні. Між позивачем та відповідачем не досягнуто угоди про сплату аліментів. ОСОБА_2 не надає належної матеріальної допомоги на утримання сина, хоча у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також відповідач ухиляється від утримання позивача, чим порушує її права передбачені ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України, де зазначено, що дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Позивачу відомо, що ОСОБА_2 працює військовослужбовцем, є працездатним чоловіком, та має можливість для отримання доходів на утримання сина та на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач аліменти нікому не платить, стягнення по виконавчим документам не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків немає, здоровий, хронічними захворюваннями не страждає.
Позивач в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду від нього надійшла заява в якій він просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, заперечень не має.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Судом встановлено, що сторони з 2022 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Від вказаного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 11 березня 2022 року Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де батьком записаний ОСОБА_2 .
В матеріалах справи також наявна довідка № 409/02-16 від 28.04.2023 року видана Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 , з якої вбачається, що до складу її сім'ї входить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки №574 від 01.05.2023 року виданої УСЗН Роздільнянської РДА вбачається, що ОСОБА_1 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини.
Згідно довідки №573 від 01 травня 2023 року виданої УСЗН Роздільнянської РДА, вбачається, що ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
В матеріалах справи наявна довідка видана Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_2 №6352 від 27 грудня 2022 року. згідно якої вбачається що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині з 06.12.2022 року і по теперішній час.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Позивач сама не може утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_3 та нести одноособово витрати пов'язані з його утриманням, відповідач є здоровою, працездатною людиною, проходить військову службу, інших осіб на утриманні не має, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина.
Згідно з ч.3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, її повного та всебічного розвитку, матеріальний та сімейний стан платника аліментів, а також враховуючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 має задовільний стан здоров'я, не має інших дітей та аліменти більше нікому не сплачує, має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття.
Отже, судом встановлено, що позивачка разом з сином ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, перебуває на військовій службі, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнав в повному обсязі. Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивачки, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, перебуває на військовій службі, і враховуючи відсутність в позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку ( доходу), щомісячно починаючи з 26.05.2023 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, суд враховує те, що відповідач надав до суду заяву, в якій визнав позов, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави.
Згідно ч.1ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за дві вимоги майнового характеру, тобто в розмірі 2147,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 200, 229,259, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 26 травня 2023 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 2147,20 грн. на користь держави.
Звернути рішення до негайного виконання у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.С. Чернецька