ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" липня 2023 р. справа № 300/2458/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" про стягнення податкового боргу в сумі 4420 грн.,-
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" про стягнення податкового боргу в сумі 4420 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 4420 грн., який виник у зв'язку із несплатою штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 4420 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 17.05.2023, на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.25).
Окрім цього, про наявність судового провадження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" Стасюка М.П. повідомлено в телефонному режимі, що підтверджується телефонограмою (а.с.24).
Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" 09.06.2020 зареєстроване як юридична особа та взяте на облік, як платник податків контролюючим органом.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Податковий контроль, як визначено підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У відповідності до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 22.02.2022 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" за січень 2021 року-січень 2022 року, за результатами якої складено акт №1030/09-19-18-12/43654060 (а.с.7-8).
Контролюючим органом встановлено, що відповідачем в порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано декларації з податку додану вартість за січень 2021 року -січень 2022 року.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як наслідок, контролюючим органом 22.02.2022 винесено податкове повідомлення-рішення №0013241812, яким до платника податку застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4420 грн. (а.с.6).
Суд зазначає, що згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення контролюючим органом надсилалися відповідачу за адресою реєстрації Товариства АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.28).
На підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що направлене податкове повідомлення-рішення є врученим відповідачу.
Оскільки в суду відсутні докази порушення відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість є узгодженою.
Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, ГУ ДПС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 27.03.2023 за № 0000015-1302-0919, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв'язку на адресу позивача, із відміткою «не знайдено» (а.с.5).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про суми податкового боргу станом на 28.04.2023, а також витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с.3,10-11).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4420 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
На переконання суду відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" заборгованості в сумі 4420 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікфленд" (код ЄДРПОУ 43654060, вул.Польова, буд.14, м.Івано-Франківськ) в дохід бюджету заборгованість в розмірі 4420 (чотири тисячі чотириста двадцять)грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.