Справа № 646/7122/18
№ провадження 2/646/341/2023
03.07.23 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
судді Янцовської Т.М.,
з участю секретаря Борщ Л.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 646/7122/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності,
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання права власності на майно, яке зареєстровано за ОСОБА_5 : на 156/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі -продажу від 31.05.1984 року, на 11/100 частин даного домоволодіння, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.08.2004 року. В обґрунтування позову зазначила, що вона з березня 1997 року знаходилась в фактичних шлюбних відносинах зі ОСОБА_5 , взаємно та в очах оточуючих людей визнавали один одного чоловіком та дружиною, спільно вели господарство, мали спільний сімейний бюджет, між ними був розподілені сімейні обов'язки. Спочатку вони спільно однією сім'єю проживали в гуртожитку по АДРЕСА_2 , а з червня 1999 року проживали в домоволодінні АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 . Але ці частини домоволодіння знаходились в непридатному для проживання стані, протікав дах, стіни знаходились в аварійному стані, фактично не було опалення. В 2003 році мати позивачки - ОСОБА_1 , 1926 року народження, продала свій будинок в селі Губське, Лубенського району, Полтавській області, отримані від продажу грошові кошти подарувала позивачці для реконструкції належної ОСОБА_5 частини домоволодіння. Також мати ОСОБА_1 переїхала проживати в домоволодіння АДРЕСА_1 , де була зареєстрована, іншого житла не мала. Проведення відновлювального ремонту спірного домоволодіння відбулося за рахунок належних позивачці коштів, в зв'язку з чим у неї виникло право власності на частину будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після його смерті залишилась спадщина у вигляді 156/200 частин та 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями померлого ОСОБА_5 першої черги є: його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , син ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_2 . Спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за правом представлення є його онук - неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 . Спадкоємцем померлих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є син позивачки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Раніше померлий ОСОБА_5 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Шлюб розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.02.1998 року.
Ухвалою суду від 26.11.2018 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.11.2021 р. прийнято цивільну справу до провадження суддею Янцовською Т.М.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» у зв'язку із неможливістю Червонозаводським районним судом м. Харкова здійснювати правосуддя під час воєнного стану визначено територіальну підсудність судових справ цього суду за Ленінським районним судом м. Полтави.
Надалі розпорядженням Голови Верховного Суду № 65 від 17 листопада 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 23 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10 березня 2022 року.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористались.
За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст. 280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно інформації КП «ХМБТІ» від 19.10.2009 р. № 4445 право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано
на 11/100 частин за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.06.1958 р. 6-ю ХДНК, р. № 4378, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.04.1971 р., ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.10.1971 р.
156/200 частин за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.05.1984 р. 1-ю ХДНК, р.№1-ДН-653,
11/100 частин за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право на спадщину, виданого 12.08.2004 р. 1-ю ХДНК, р.№6-1425.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 17.05.2011 р., ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації смертей 01.03.2011 р. зроблено відповідний актовий запис №2946.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , зареєстрованого адміністрацією Новостроївського сільського поселення муніципального району Грайворонський район Білгородської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в книзі реєстрації смертей 16.02.2015 р. зроблено відповідний актовий запис №2.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , зареєстрованого відділом РАГС адміністрації муніципального району Грайворонський район Білгородської області, 28.02.2017 р., ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що в книзі реєстрації смертей 28.02.2017 р. зроблено відповідний актовий запис №37.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.09.2003 р. ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_11 купила житловий будинок з господарчими надвірними побудовами, що знаходяться в АДРЕСА_3 .
З наданої копії паспорту позивачки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_4 , виданого 25.01.2000 р. Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, вбачається, що остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з дійсним позовом, позивачка не зазначила підстави для набуття нею права власності на спірний будинок.
Посилання позивачки на те, що вона з червня 1999 року проживала в домоволодінні АДРЕСА_1 з померлим ОСОБА_5 , спростовується копією її паспорту про реєстрацію за адресою АДРЕСА_2 .
Само по собі посилання позивачки на те, що вона з березня 1997 року знаходилась в фактичних шлюбних відносинах з померлим ОСОБА_5 , а з червня 1999 року проживала в домоволодінні АДРЕСА_1 , не свідчить про набуття нею права власності на спірний житловий будинок.
В зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки нею не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову.
Керуючись ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Повний текст рішення складено 07.07.2023 р.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 ,
відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 ,
відповідач - ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .
Суддя: Т.М. Янцовська