Справа № 646/611/23
№ провадження 1-кп/646/99/2023
06.07.2023 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі : головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000615 від 14.10.2022 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України,
Прокурор Харківської обласної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ,в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, посилаючись на те, що, ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, а саме: переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нові кримінальні правопорушення, що в свою чергу, може призвести до тяжких наслідків.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, вважають що воно не обгунтоване, ризики не доведені, посилаючись на те, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення, зазначив, що потерпілі допитані в судовому засіданні, тому впливу на них немає, має міцні соціальні зв'язки, є батьки похилого віку які мають хронічні захворювання, які потребують стороннього догляду, тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, в свою чергу захисник просив своєму підзахисному застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язанний з тримання під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст.331КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, тобто обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Обвинувачений ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 на даній стадії судового розгляду встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також данних, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено, будь-яких відомостей що батьки потребують стороннього догляду, суду не надано, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 331, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000615 від 14.10.2022 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 03.09.2023 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1