Справа№ 953/1698/23
н/п 2/953/2354/23
"30" червня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючої судді Лисиченко С.М,,
за участю секретаря судового засідання Кот Я.А,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №953/15140/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
07.03.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 287 429,19 гривень, 3% річних за період прострочення повернення суми позики в розмірі - 283,49 гривень, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.02.2022, згідно досягнутих домовленостей, підтверджених конклюдентними діями сторін цивільних договорів позики грошових коштів, ОСОБА_1 (далі - позивач) передав у борг ОСОБА_2 (далі відповідач) грошові кошти в іноземній валюті - доларах США в розмірі 7860 доларів США, а відповідач зобов'язалася повернути вказану суму грошових коштів до 22.02.2023. Підтвердженням факту отримання відповідачем від позивача 7860 доларів США слугує власноручно написана відповідачем розписка від 22.02.2022. Таким чином, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.02.2022 було укладено договір позики. Протягом строку дії договору позики (з 22.02.2022 по 22.02.2023) відповідач грошових коштів не повернув. Зі спливом строку повернення позики (22.02.2023) відповідач взагалі почав уникати зустрічей з позивачем, на телефонні дзвінки не відповідає, що підтверджує свідоме невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з 23.02.2023 по березень 2023 року
Вказує, що він неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами щодо сплати заборгованості, але відповідач постійно просив зачекати та запевняв, що найближчим часом його матеріальне становище покращиться і він погасить заборгованість, що утворилася. Чергове неодноразове звернення позивача щодо виконання відповідачем своїх усних зобов'язань протягом дії договору позики та до дати подання позовної заяви були проігноровані останнім, жодних реальних дій щодо повернення грошових коштів відповідачем не здійснено. За період з 23.02.2023 по 06.03.2023 відповідач не повернув суму позики (в тому числі частково). Невиконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми позики у встановлені строки тягне за собою відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України. На підставі викладеного позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 07.03.2023 визначено по вказаній цивільній справі головуючу суддю Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2023 за заявою ОСОБА_1 вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження 3 кімнатної квартири загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., реєстраційний номер майна 10224459, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серії 316 від 28.07.2016, дата державної реєстрації 28.07.2016, до вирішення цивільної справи по суті.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2023 провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою відкрито, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При відкритті провадження у справі судом було встановлено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз'яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 не скористалася.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 30.05.2023, позивач не з'явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить винести заочне рішення у справі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачк у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із відсутністю адресата за адресою доставки. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.
З огляду на неявку в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
22 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла в борг суму грошових коштів у розмірі 7860 (сім тисяч вісімсот шістдесят) доларів США на робочі потреби для бізнесу у ОСОБА_1 строком на 1 рік, до 22.02.2023.
Договір позики укладено в простій письмовій формі у вигляді розписки. Розписка складена в присутності свідка ОСОБА_3 .
Згідно даного договору позики ОСОБА_4 зобов'язалася повернути грошові кошти до 22.02.2023.
Вказані обставини підтверджуються борговою розпискою від 22.02.2022, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.
Суд зазначає, що відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Крім того, ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Тобто, відповідно до положень ст.1046-1047 ЦК України підтвердженням факту передачі грошей є розписка і в такій ситуації не обов'язково укладати окремий договір позики або нотаріально посвідчувати підпис боржника.
Суд зазначає, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №483/1953/16-ц та у постанові Верховного суду України від 13 грудня 2017 року у справі №309/3458/14-ц .
Позивачем, на підтвердження укладення з відповідачем договору позики та його умов, надано розписку відповідача від 22.02.2022 про отримання ним від позивача 7860 доларів США., які відповідач зобов'язався повернути до 22.02.2023.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Зміна або розірвання договору відповідно до ст.651 ЦК України допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання у відповідності до ст.599 ЦК України припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як встановлено судом, оскільки не спростовано відповідачем, останній в установлений договором строк борг не повернув.
Зазначений факт підтверджується оригіналом розписки від 22.02.2023, яка перебуває у володінні пощивача тв долучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За ч.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 1049 ЦК України, передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У силу ч.1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно розписки відповідачка мала повернути грошові кошти до 22.02.2023, однак свого обов'язку не виконала.
Таким чином, заборгованість за договором позики розраховується з 23.02.2023, дати, що настає після встановновленої договором позики кінцевої дати виконання зобов'язання.
У межах строку кредитування боржник має сплачувати проценти, розмір яких встановлено договором, а в разі подальшого неправомірного користування поза межами строку кредитування - 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір позики від 22.02.2022 є безпроцентним договором.
Отже, у зв'язку з неправомірним виростанням відповідачем грошових коштів у період з 23.02.2023 по 07.03.2023 (дати звернення позивача до суду з позовом), ОСОБА_2 має сплатити 3% річних у розмірі 283,49 грн..
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано жодного доказу на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 287 429,19 грн., що еквівалентно 7860 доларів США, та 3% річних в розмірі 283,49 грн.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2877,10 гривень.
Відповідно до п.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 223, 258-259, 263-266, 268, 273 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 22.02.2022, яка складається з суми основного боргу в розмірі 287 429 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять дев'ять) гривень 19 копійок, 3% річних в розмірі 283 (двісті вісімдесят три) гривні 49 копійок, а всього - 287 712 (двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дванадцять) гривень 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень 10 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя С.М. Лисиченко