ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 грудня 2022 року м. Київ № 640/20360/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" до Офісу великих платників податкові Державної податкової служби, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» (далі також - позивач, ТОВ «С К С») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач -2), в якому просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 02.08.2018 року №868678/36088095; від 02.08.2018 року №868382/36088095; від 02.08.2018 року №868418/36088095; від 02.08.2018 року №868387/36088095; від 02.08.2018 року №868391/36088095; від 30.07.2018 року №862997/36088095; від 30.07.2018 року №862962/36088095; від 30.07.2018 року №862965/36088095; від 02.08.2018 року №868299/36088095; від 02.08.2018 року №868386/36088095; від 30.07.2018 року №862963/36088095; від 30.07.2018 року №862964/36088095; від 30.07.2018 року №862961/36088095; від 30.07.2018 року №862966/36088095; від 30.07.2018 року №862950/36088095; від 02.08.2018 року №868392/36088095; від 30.07.2018 року №863030/36088095; від 02.08.2018 року №868376/36088095; від 02.08.2018 року №868343/36088095; від 02.08.208 року №868364/36088095.
2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095) податкові накладні: від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено норми пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки не зазначено в оскаржуваному рішенні конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335, на підставі яких було зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних, та не вказано які саме документи необхідно подати. На думку позивача, вказане свідчить про безпідставність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування та, як наслідок, зобов'язання зареєструвати вищезазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить задовольнити позов.
Відповідачем -1 через канцелярію суду 08.01.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «СКС», у зв'язку з тим, що позивачем не виконано в повному обсязі рішень щодо зупинення реєстрації даних податкових накладних та не додано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, тому комісією і було відмовлено в реєстрації податкових накладних. Вказано, що відповідачем визнано недостатніми подані документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а позивачем не надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів з боку контролюючого органу та неправомірності дій останнього, що свідчить про необґрунтованість вимог.
15.04.2020 року представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Представником позивача 21.04.2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано заяву про долучення до матеріалів справи документів.
23.04.2020 року представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано клопотання про допущення процесуального правонаступництва відповідачів у зв'язку із реорганізацією податкових органів.
13.05.2020 року представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано клопотання по адміністративній справі №640/20360/18 в якому просить у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог по адміністративній справі №640/20360/18, стягнути з Офісу великих платників ДФС та Державної фіскальної служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" по 31 250 грн. 00 коп.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2020 року клопотання представника ТОВ «СКС» про допущення процесуального правонаступництва відповідачів задоволено.
Замінено Відповідача 1 - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДПОУ 39440996) на правонаступника Офіс великих платників податкові Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471). Замінити Відповідача 2 - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 року запропоновано Офісу великих платників податків ДПС та Державній податковій службі України протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надати суду свої заперечення та міркування щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі №640/20360/18.
12.06.2020 року представником Офісу великих платників податків ДПС через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано заперечення щодо заявлених витрат на правову допомогу, в якому просить заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
16.07.2020 року представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано письмові пояснення стосовно заперечення Офісу великих платників податків ДПС щодо заявлених витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095), зареєстровано як юридичну особу 29.08.2008 року, номер запису про державну реєстрацію:10701020000034292. Основний вид економічної діяльності-Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
ТОВ «С К С» через систему електронного документообігу «М.Е.Doc» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709;від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335, реєстрацію вказаних накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивачем через електронну систему документообігу «M.E.Doc» подано до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (копії пояснень, наявні в матеріалах справи).
Позивачем направлено повідомлення від 26.07.2018 року № 1, 2, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13,14 та від 23.07.2018 року №1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9,10 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, якими відмовлено позивачу у реєстрації названих податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: податкова накладна від 27.03.2018 року №1001545 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868678/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001549 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868382/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001333 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868418/36088095; податкова накладна від 29.03.2018 року №1001966 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868387/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001550 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868391/36088095; податкова накладна від 29.03.2018 року №1001552 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862997/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001543 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862962/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001710 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862965/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001542 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868299/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001327 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868386/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001540 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862963/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001539 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862964/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001541 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862961/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001711 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862966/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001548 прийнято рішення від 30.07.2018 року №862950/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001551 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868392/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001709 прийнято рішення від 30.07.2018 року №863030/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001331 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868376/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001329 прийнято рішення від 02.08.2018 року №868343/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001335 прийнято рішення від 02.08.208 року №868364/36088095.
Незгода позивача з вказаними вище рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; - наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; - дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (у редакції Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII).
12 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (набрання чинності 22 березня 2018 року).
Згідно з пунктами 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2018 року №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до пунктів 15-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2018 року №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 27 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2018 року №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як вже зазначалось судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «С.К.С» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709;від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335, реєстрація яких була зупинена. Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечує відповідач, позивачем були направлені контролюючому органу повідомлення від 26.07.2018 року № 1, 2, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13,14 та від 23.07.2018 року №1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9,10 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (копії повідомлень та пояснень наявні в матеріалах справи). Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 02.08.2018 року №868678/36088095; від 02.08.2018 року №868382/36088095; від 02.08.2018 року №868418/36088095; від 02.08.2018 року №868387/36088095; від 02.08.2018 року №868391/36088095; від 30.07.2018 року №862997/36088095; від 30.07.2018 року №862962/36088095; від 30.07.2018 року №862965/36088095; від 02.08.2018 року №868299/36088095; від 02.08.2018 року №868386/36088095; від 30.07.2018 року №862963/36088095; від 30.07.2018 року №862964/36088095; від 30.07.2018 року №862961/36088095; від 30.07.2018 року №862966/36088095; від 30.07.2018 року №862950/36088095; від 02.08.2018 року №868392/36088095; від 30.07.2018 року №863030/36088095; від 02.08.2018 року №868376/36088095; від 02.08.2018 року №868343/36088095; від 02.08.208 року №868364/36088095, якими відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних з тих підстав, що платником податку не надано копій документів.
Суд наголошує, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком №2 до Порядку №117 та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Позивачем надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не вбачається підстав для відмови в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Проте, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання копій документів.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних, а саме: податкова накладна від 27.03.2018 року №1001545 - рішення від 02.08.2018 року №868678/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001549 - рішення від 02.08.2018 року №868382/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001333 - рішення від 02.08.2018 року №868418/36088095; податкова накладна від 29.03.2018 року №1001966 - рішення від 02.08.2018 року №868387/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001550 - рішення від 02.08.2018 року №868391/36088095; податкова накладна від 29.03.2018 року №1001552 - рішення від 30.07.2018 року №862997/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001543 - рішення від 30.07.2018 року №862962/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001710 - рішення від 30.07.2018 року №862965/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001542 - рішення від 02.08.2018 року №868299/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001327 - рішення від 02.08.2018 року №868386/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001540 - рішення від 30.07.2018 року №862963/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001539 - рішення від 30.07.2018 року №862964/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001541 - рішення від 30.07.2018 року №862961/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001711 - рішення від 30.07.2018 року №862966/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001548 - рішення від 30.07.2018 року №862950/36088095; податкова накладна від 27.03.2018 року №1001551 - рішення від 02.08.2018 року №868392/36088095; податкова накладна від 28.03.2018 року №1001709 - рішення від 30.07.2018 року №863030/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001331 - рішення від 02.08.2018 року №868376/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001329 - рішення від 02.08.2018 року №868343/36088095; податкова накладна від 24.03.2018 року №1001335 - рішення від 02.08.208 року №868364/36088095. Суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з їх змісту не вбачаються дійсні та об'єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних поданих позивачем, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.
Таким чином, оскаржувані рішення від 02.08.2018 року №868678/36088095; від 02.08.2018 року №868382/36088095; від 02.08.2018 року №868418/36088095; від 02.08.2018 року №868387/36088095; від 02.08.2018 року №868391/36088095; від 30.07.2018 року №862997/36088095; від 30.07.2018 року №862962/36088095; від 30.07.2018 року №862965/36088095; від 02.08.2018 року №868299/36088095; від 02.08.2018 року №868386/36088095; від 30.07.2018 року №862963/36088095; від 30.07.2018 року №862964/36088095; від 30.07.2018 року №862961/36088095; від 30.07.2018 року №862966/36088095; від 30.07.2018 року №862950/36088095; від 02.08.2018 року №868392/36088095; від 30.07.2018 року №863030/36088095; від 02.08.2018 року №868376/36088095; від 02.08.2018 року №868343/36088095; від 02.08.208 року №868364/3608809 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не відповідають вимогам пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095) податкові накладні: від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідні положення містить і Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних: від 02.08.2018 року №868678/36088095; від 02.08.2018 року №868382/36088095; від 02.08.2018 року №868418/36088095; від 02.08.2018 року №868387/36088095; від 02.08.2018 року №868391/36088095; від 30.07.2018 року №862997/36088095; від 30.07.2018 року №862962/36088095; від 30.07.2018 року №862965/36088095; від 02.08.2018 року №868299/36088095; від 02.08.2018 року №868386/36088095; від 30.07.2018 року №862963/36088095; від 30.07.2018 року №862964/36088095; від 30.07.2018 року №862961/36088095; від 30.07.2018 року №862966/36088095; від 30.07.2018 року №862950/36088095; від 02.08.2018 року №868392/36088095; від 30.07.2018 року №863030/36088095; від 02.08.2018 року №868376/36088095; від 02.08.2018 року №868343/36088095; від 02.08.208 року №868364/3608809 визнано судом протиправними та скасовані, з урахуванням положень пунктів 19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335 датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення від 26.11.2018 року №4399 за подання позовної заяви позивачем сплачено 35240,00 грн.
З огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте відповідачем - 1, в той час, як позовна вимога, заявлена до Державної податкової служби України в частині реєстрації податкової накладної, має характер зобов'язальної за наслідками скасованого рішення, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС.
Стосовно вимог позивача щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу (відповідно до заяви від 13.05.2020) у розмірі 62500,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом першим частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша вказаної статті).
Частиною другою цієї ж норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта цієї статті).
Частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження викладених вимог представником позивача надано копії таких документів:
- Договору про надання правової допомоги №б/н від 30.03.2018 року;
- Додаткової угоди від 20.11.2018 року до Договору про надання правової допомоги №б/н від 30.03.2018 року, у пункті 1 якої зафіксовано, що сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених в пункті 1.2 Договору про надання правової допомоги №б/н від 30.03.2018, Адвокат зобов'язується надавати Клієнту: правову допомогу, пов'язану з оскарженням в судовому порядку рішення Комісії Офісу ВПП ДФС від 02.08.2018 року №868678/36088095; від 02.08.2018 року №868382/36088095; від 02.08.2018 року №868418/36088095; від 02.08.2018 року №868387/36088095; від 02.08.2018 року №868391/36088095; від 30.07.2018 року №862997/36088095; від 30.07.2018 року №862962/36088095; від 30.07.2018 року №862965/36088095; від 02.08.2018 року №868299/36088095; від 02.08.2018 року №868386/36088095; від 30.07.2018 року №862963/36088095; від 30.07.2018 року №862964/36088095; від 30.07.2018 року №862961/36088095; від 30.07.2018 року №862966/36088095; від 30.07.2018 року №862950/36088095; від 02.08.2018 року №868392/36088095; від 30.07.2018 року №863030/36088095; від 02.08.2018 року №868376/36088095; від 02.08.2018 року №868343/36088095; від 02.08.208 року №868364/36088095, та із зобов'язанням ДФС України зареєструвати в ЄРПН, складені ТОВ «С К С» податкові накладні від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335. У пункті 3 Додаткової угоди визначено, що сторони погодили також, що вартість однієї години надання Адвокатом правової допомоги Клієнту, передбаченої цією Додатковою угодою, становить 5000 (п'ять тисяч) гривень. Пунктом 4 Додаткової угоди від 20.11.2018 року передбачено, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом на підставі Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунку-фактури, протягом 10 календарних днів з моменту отримання Клієнтом зазначених документів;
- акту приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2018 року по Договору про надання правової допомоги №б/н від 30.03.2018 року, згідно якого: Адвокатом надані такі послуги: «підготовка позовної заяви № 0312/2 від 03.12.2018 року, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов'язання ДФС України вчинити певні дії». Вартість 1 години надання правової допомоги - 5000 грн. Кількість витраченого часу - 10 години. Вартість наданих послуг - 50000,00 грн.; підготовка відповіді №1101/2 від 11.01.2019 року, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С», на відзиви Офісу великих платників податків ДФС та ДФС України по адміністративній справі №640/20360/18;
- рахунку на оплату №40 від 22.04.2018 на суму 62500,00 грн із визначенням переліку послуг, що надані адвокатом (послуги з наданням правової допомоги, пов'язаної з оскарженням в судовому порядку рішення Комісії Офісу великих платників податків ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПК/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації та зобов'язанням ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні ТОВ «С К С»;
- платіжного доручення №4866 від 06.05.2020 року з відміткою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у місті Києві про виконання переказу.
Надаючи оцінку вимозі позивача про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 62500,00 грн., судом враховуються змістовність наданих позивачем пояснень, підготовка наданих до суду матеріалів.
Так, висловлюючи вимогу про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення з відповідачів у справі витрат на правничу допомогу, відповідач-1 стверджує про те, що представником позивача не доведено заявленої суми витрат на правову допомогу та заявленого часу на виконання робіт, наведених у звіті. Також на думку відповідача-1 позивач не довів відсутність у його штаті юриста, а відтак і необхідність звернення до адвоката, а також не навів нормативно-правових обґрунтувань щодо складності супроводження цієї справи. За правилами частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При вирішенні питання розподілу судових витрат суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, а тому урахуванню підлягають і конкретні обставини справи, зокрема ціна позову, так і одноманітність розгляду судами спірних правовідносин, подібних тим, що розглядаються у цій справі. Оцінюючи наведені вище критерії відносно цього провадження, суд дійшов висновку щодо необхідності обмежити розмір судових витрат на правову допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Судом враховано висловлену Верховним Судом у своїх постановах від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З огляду на викладене, суд, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «С К С» про відшкодування судових витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідачів на користь позивача 15000,00 грн. (по 7500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів), оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, зважаючи на предмет розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації::
- від 02.08.2018 року №868678/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001545; - від 02.08.2018 року №868382/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001549;
- від 02.08.2018 року №868418/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 року №1001333;
- від 02.08.2018 року №868387/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.03.2018 року №1001966;
- від 02.08.2018 року №868391/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001550;
- від 30.07.2018 року №862997/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від29.03.2018 року №1001552; - від 30.07.2018 року №862962/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001543;
- від 30.07.2018 року №862965/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 року №1001710;
- від 02.08.2018 року №868299/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001542;
- від 02.08.2018 року №868386/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 року №1001327;
- від 30.07.2018 року №862963/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001540;
- від 30.07.2018 року №862964/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001539;
- від 30.07.2018 року №862961/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001541;
- від 30.07.2018 року №862966/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 року №1001711;
- від 30.07.2018 року №862950/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001548;
- від 02.08.2018 року №868392/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2018 року №1001551;
- від 30.07.2018 року №863030/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від28.03.2018 року №1001709; - від 02.08.2018 року №868376/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 року №1001331;
- від 02.08.2018 року №868343/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 року №1001329;
- від 02.08.208 року №868364/36088095 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.03.2018 року №1001335.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні: від 27.03.2018 року №1001545; від 27.03.2018 року №1001549; від 24.03.2018 року №1001333; від 29.03.2018 року №1001966; від 27.03.2018 року №1001550; від 29.03.2018 року №1001552; від 27.03.2018 року №1001543; від 28.03.2018 року №1001710; від 27.03.2018 року №1001542; від 24.03.2018 року №1001327; від 27.03.2018 року №1001540; від 27.03.2018 року №1001539; від 27.03.2018 року №1001541; від 28.03.2018 року №1001711; від 27.03.2018 року №1001548; від 27.03.2018 року №1001551; від 28.03.2018 року №1001709; від 24.03.2018 року №1001331; від 24.03.2018 року №1001329; від 24.03.2018 року №1001335 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датами їх подання.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, 14-Б) судові витрати у розмірі 35240,00 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471).
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471).
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293,295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» (код ЄДРПОУ 36088095, адреса місцезнаходження: 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, 14-Б).
Відповідач 1: Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г);
Відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).
Повне рішення складено 14.12.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна