ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 грудня 2022 року м. Київ № 640/21113/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом
за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича
третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування рішення від 13.07.2018 року, -
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 (далі- третя особа, ОСОБА_1 ), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича (01113, бул. Лесі Українки, 26, код ЄРДПОУ 37471912) від 13.07.2018 року про скасування дії наказу від 05.03.2018 року № 189 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві». В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем за результатами проведеної планової перевірки прийнято рішення про скасування дії наказу від 05.03.2018 року № 189 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві», оскільки, на думку останнього, у позивача відсутні підстави присвоювати поштову адресу об'єкту нерухомого майна у зв'язку з не поданням заявником ОСОБА_1 завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим, крім того посилається на порушення останнім Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698, оскільки присвоєння поштових адрес є виключними повноваженнями органів місцевого самоврядування. Також відповідачем не складено протоколу та припису, передбачених вказаним Порядком № 698, не зазначено в акті необхідності подання третьою особою документів на підтвердження користування земельною ділянкою.
З огляду на вказані обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 .
Через канцелярію суду 16.01.2019 року відповідачем подано відзив, відповідно до змісту якого просить відмовити у задоволенні позовної заяви з тих підстав, що відповідачем проведено планову перевірку у відповідності до норм чинного законодавства. Під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності про присвоєння поштових адрес виявлено, що при винесенні позивачем наказу № 189 від 05.03.2018 року про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому по АДРЕСА_1 , заявником ОСОБА_1 не надано документів, передбачених п. 4.17 Положення №337/9394, а саме: засвідченої в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Також відповідачем зазначено, що за результатами проведеної перевірки складено акт, а основною умовою для складання інших документів, є можливість усунення порушень та передбачена законом норма права, яка встановлює відповідальність, які у даному випадку відсутні. З огляду на наведене, відповідач вважає, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Через канцелярію суду 24.01.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано.
Через канцелярію суду 30.01.2019 року відповідачем подано заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
З матеріалів справи судом встановлено, що належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі третя особа правом на подання пояснень щодо позову не скористалася.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
13.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на АДРЕСА_1 (індивідуальному житловому будинку котеджного типу) з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: АДРЕСА_1 .
Наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2018 року № 189 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» присвоєно об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 (індивідуальному житловому будинку котеджного типу розташованому на АДРЕСА_1 ), відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 111920019 від 26.01.2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1470735180000, номер запису про право власності: 24554949 поштову адресу: АДРЕСА_1 . Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також- ДАБІ України) від 23.03.2018 року № 366 затверджено план перевірок діяльності уповноважених органів містобудування та архітектури на ІІ квартал 2018 року, складений за пропозиціями територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції.
Відповідно до додатку до вказаного наказу від 23.03.2018 року № 366 визначено термін проведення перевірки у Департаменті містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 01.06.2018 року по 27.06.2018 року за період діяльності: ІІІ-ІV квартали 2017 року, І квартал 2018 року.
Наказом ДАБІ України від 27.06.2018 року № 816 продовжено строк проведення планової перевірки позивача з 02.07.2018 року по 13.07.2018 року та видано направлення на проведення планової перевірки від 02.07.2018 року б/н головному інспектору Гончарову Володимиру Валерійовичу.
Посадовими особами відповідача 13.07.2018 року складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зафіксовано, зокрема, порушення позивачем абзацу 9 пункту 4.17 Положення № 337/9394 під час видачі наказу від 05.03.2018 року №189 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві» ОСОБА_1 та присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 .
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 13.07.2018 року прийнято рішення про скасування дії наказу від 05.03.2018 року № 189 Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав. Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржуване рішення суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 4 цього Закону об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.
Об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Частиною першою статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Відповідно до частини другої статті 41-1 наведеного Закону державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини третьої статті 41-1 вказаного Закону з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
Частиною четвертою статті 41-1 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону. Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 (далі також - Положення №294) визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 4 Положення №294 Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить перевірки; відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; дотримання порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; видає обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єктами нагляду; усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції; складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону тощо.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року № 698 (далі також - Порядок № 698).
Пунктом 2 Порядку № 698 визначено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Відповідно до пункту 3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є:
1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктом 5 Порядку№ 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:
1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;
5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;
6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Пунктом 29 Порядку № 698 здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду передбачено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
Згідно пункту 32 Порядку № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 року № 90 із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 16.11.2012 року №2052, від 29.12.2017 року №1550, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Згідно пункту 5 наведеного Положення до основних завдань Департаменту віднесено:
5.1. забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території м. Києва;
5.2. аналіз стану містобудування на території міста, організація розроблення, експертизи і забезпечення затвердження в установленому порядку містобудівних програм, генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації;
5.3. координація в межах своїх повноважень діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови міста Києва, поліпшення його архітектурного вигляду;
5.4. забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації;
5.5. організація у межах своїх повноважень охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури та містобудування.
Відповідно до пункту 6.41. Положення Департамент надає пропозиції, зокрема, щодо: 6.41.1. розроблення комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Києва;
6.41.2. питань присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування. Аналіз наведених нормативно-правових актів у сукупності дає суду підстави для висновку, що позивач є об'єктом нагляду з боку відповідача.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з витягом з наказу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2018 року № 189 присвоєно об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 (індивідуальному житловому будинку котеджного типу розташованому на АДРЕСА_1 ), відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 111920019 від 26.01.2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1470735180000, номер запису про право власності: 24554949 поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4.1. Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року № 337/9394, присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.
Пунктами 4.2.-4.4. наведеного Положення передбачено, що розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями фізичних та юридичних осіб (заявників) в установленому порядку. Поштові адреси присвоюються об'єктам нерухомості, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, в тому числі пересувним та тимчасовим спорудам торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малим архітектурним формам, а також об'єктам незавершеного капітального будівництва (крім присвоєння будівельної адреси об'єктам нового будівництва в установленому порядку) та приміщенням службового, допоміжного і технічного призначення, розташованим у житлових та нежитлових будинках, інженерним мережам.
Згідно пункту 4.16. Положення№ 337/9394 присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.
Пунктом 4.17. Положення № 337/9394 визначено, що до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);
- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;
- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об'єктів - зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;
- копія виконавчого (контрольно-геодезичного) знімання, зареєстрованого в містобудівному кадастрі міста Києва (для закінченого будівництвом об'єкта);
- довідка Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в цій довідці мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення) або рішенню Київської міської ради про звільнення від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (при цьому показники загальної площі (площ) та функціонального призначення об'єкта в такому рішенні мають відповідати фактичним показникам загальної площі (площ) та функціонального призначення);
- копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна".
У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
Згідно пункту 4.20. цього Положення внесення змін до поштових адрес об'єктів нерухомого майна здійснюється у порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна, передбаченого цим Положенням.
Так, відповідачем як в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.07.2018 року, так і в рішенні від 13.07.2018 року встановлено порушення позивачем пункту 4.17 Положення № 337/9394, а саме - не подання ОСОБА_1 засвідченої в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Суд звертає увагу, що пунктом 4.17. Положення № 337/9394 визначено, що подання до заяви про присвоєння поштової адреси завіреної в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою, подається за необхідності.
Ні в акті перевірки, ні в рішенні від 13.07.2018 року про скасування дії наказу від 05.03.2018 року № 189, ні у відзиві на позов відповідачем так і не обґрунтовано необхідності подання вказаного документа.
Крім того, що стосується подання копії правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомості, не засвідченого в установленому порядку, суд зазначає наступне.
З доданих відповідачем до відзиву копій документів вбачається, що ОСОБА_1 подано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 111920019 від 26.01.2018 року, номер запису про право власності 2455449, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1470735180000, власник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий: 21.12.1995 Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна. За вказаним витягом зареєстровано об'єкт нерухомого майна - індивідуальний житловий будинок котеджного типу за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є третя особа - ОСОБА_1 .
Відповідно до статті другої Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини п'ятої статті 12 наведеного Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, подана третьою особою позивачу, є належним документом відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також, у заяві від 13.02.2018 року на присвоєння (зміну) поштової адреси об'єкту нерухомого майна, поданою особисто третьою особою ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначено про подання засвідченої в установленому порядку (нотаріально завіреної) копії правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна.
За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення від 13.07.2018 року про скасування дії наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2018 року №189 "Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві".
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 72-78, 79, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича (01113, бул. Лесі Українки, 26, код ЄРДПОУ 37471912) від 13.07.2018 року про скасування дії наказу від 05.03.2018 року № 189 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 32). Відповідач: Державна архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).
Повне рішення суду складено 14.12.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна