ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 грудня 2022 року м. Київ № 640/7165/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві
до Будинокуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
про стягнення заборгованості в сумі 1 385 596,68 грн.,-
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому просить стягнути з Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 1 385 596,68 грн. (один мільйон триста вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість грн. 68 коп.) капіталізованих платежів.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у зв'язку з прийняттям рішення засновників про припинення відповідача, виникла необхідність нарахування капіталізованих платежів на користь позивача. З цією метою позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача та направив вимогу про сплату капіталізованих платежів від 03.09.2019 року №6190-11 у розмірі 1 385 596,68 грн., до якої був доданий розрахунок капіталізованих платежів.
У зв'язку із не отриманням ніякої відповіді від відповідача про визнання вимог не надходило, позивач звернувся із листом від 28.11.2019 року №7991-11, в якому просив повідомити про результати вищезгаданих кредиторських вимог. Позивачем отримано лист від 27.12.2019 року від відповідача, який надійшов 22.01.2020 року на вимогу позивача, згідно якого повідомлено, що ліквідаційна комісія не розглядала вимоги позивача про сплату капіталізованих платежів, про що повідомила останнього листом від 20.12.2019 року за вих. № 159. Однак позивач зазначає, що листа від 20.12.2019 року за №159 не отримував.
Позивач вважає, що відповідно до положень статті 112 Цивільного процесуального кодексу України, статті 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765, відповідач зобов'язаний провести капіталізацію страхових внесків у сумі 1385596,68 грн. як страхувальника, який ліквідується. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію суду 26.03.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у позові, оскільки відповідач не отримував саме «кредиторських вимог» від позивача як це передбачено законодавством. Статтею 112 ЦК України передбачено черговість задоволення вимог кредиторів. Позивачем при розрахунку розмірів платежів при капіталізації повинно брати середню тривалість життя на момент здійснення капіталізації для конкретно взятої вікової категорії і з підтвердженням даних для обчислення проведених розрахунків. Відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
02.06.2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником позивача подано клопотання про прискорення розгляду справи.
Листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 року №640/7165/20/10673/21 надано відповідь представнику позивача щодо стану розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України є юридичною особою та перебувала на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Під час роботи на підприємстві відповідача 19.10.1995 року стався нещасний випадок із ОСОБА_1 (1971 р.н.), пов'язаний з виробництвом, що підтверджується Акт за формою Н-1 від 20.10.1995 року про нещасний випадок, пов'язаний на виробництві, в результаті якого вказаній особі за висновком МСЕК від 18.06.1996 року.
Під час повторного переогляду потерпілого ОСОБА_1 за висновком МСЕК від 06.03.1997 року серія встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% та 3 група інвалідності, безстроково
Постановою Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 15.03.2019 року№2607/1254/1254/16 призначено потерпілому ОСОБА_1 , номер справи 181, номер випадку 181, перераховано щомісячну страхову виплату в розмірі 1642,80 грн.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, при здійсненні розрахунку суми капіталізованих платежів щодо потерпілого ОСОБА_1 , врахувало відсоток втрати професійної працездатності потерпілої, розмір щомісячної страхової виплати потерпілої, вік потерпілої, показник середньої очікуваної тривалості життя до віку потерпілої на момент здійснення капіталізації, витрати на забезпечення потерпілої додатковими видами допомоги.
Розрахунком потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілому на виробництві визначено суму платежів для розрахунку по ОСОБА_1 на суму 1108083,33 грн. Під час роботи на підприємстві відповідача 13.08.2014 року стався нещасний випадок із ОСОБА_2 , пов'язаний з виробництвом, що підтверджується Акт за формою Н-1 від 17.09.2014 року про нещасний випадок, пов'язаний на виробництві, в результаті якого вказаній особі за висновком МСЕК від 24.02.2015 року серії АБ№0011276, встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 60% та 3 група інвалідності, безстроково.
Постановою Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 15.03.2019 року№2607/1254/1254/17 призначено потерпілому ОСОБА_2 , номер справи 1254, номер випадку 1254, перераховано щомісячну страхову виплату в розмірі 2122,75 грн. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, при здійсненні розрахунку суми капіталізованих платежів щодо потерпілого ОСОБА_2 , врахувало відсоток втрати професійної працездатності потерпілої, розмір щомісячної страхової виплати потерпілої, вік потерпілої, показник середньої очікуваної тривалості життя до віку потерпілої на момент здійснення капіталізації, витрати на забезпечення потерпілої додатковими видами допомоги.
Розрахунком потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві визначено суму платежів для розрахунку по ОСОБА_2 на суму 277513,35 грн.
Відповідно до складеного розрахунку капіталізованих платежів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 1385596,68 грн., капіталізованих платежів.
Згідно із наказом Міністерства оборони України від 31.07.2019 року №412 «Про ліквідацію Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України» було прийнято рішення про припинення юридичної особи Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України шляхом її ліквідації.
Призначено ліквідаційну комісію, головою якої визначено заступника начальника експлуатації відділу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
02.08.2019 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи - Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України в результаті ліквідації. У зв'язку із ліквідацією Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві керуючись Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 здійснило розрахунок сум капіталізованих платежів щодо ОСОБА_2 (1937 р.н.) та ОСОБА_1 (1971 р.н.).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають на обліку в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як потерпілі від нещасного випадку на виробництві, що зазнали трудового каліцтва під час перебування в трудових відносинах із Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, про що складені відповідні акти про нещасний випадок, а саме: Акт за формою Н-1 від 17.09.2014 року що стосується ОСОБА_2 та Акт за формою Н-1 від 20.10.1995 року що стосується ОСОБА_1 .
Розрахунком потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві визначено суму платежів для розрахунку по ОСОБА_2 на суму 277513,35 грн., та по ОСОБА_1 на суму 1108083,33 грн., на загальну суму потреб капіталізації 1385596,69 грн.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві направило на адресу відповідача вимогу про сплату капіталізованих платежів від 03.09.2019 року №6190-11 у розмірі 1385596,68 грн., до якої був доданий розрахунок капіталізованих платежів.
Вказана вимога була направлена на адресу Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України рекомендованим листом з трекінг номером 0306211106354.
З відомостей ПАТ «Укрпошта» вбачається, що відправлення було отримано представником відповідача 11.09.2019 року.
У зв'язку із не отриманням ніякої відповіді від відповідача про визнання вимог, позивач звернувся із листом від 28.11.2019 року №7991-11 в якому просило повідомити про результати вищезгаданих кредиторських вимог. Листом від 27.12.2019 року від відповідача, який надійшов 22.01.2020 року на вимогу позивача, повідомлено, що ліквідаційна комісія не розглядала вимоги позивача про сплату капіталізованих платежів, про що повідомила останнього листом від 20.12.2019 року за вих. № 159.
Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року (далі - Закон № 1105-XIV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765 (далі Порядок №765).
Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 4 Закону №1105-XIV, встановлено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією.
Джерелами формування коштів є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що визначено пунктом п'ятим частини першої статті 11 Закону №1105-ХІV.
В силу пункту п'ятим Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.
Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, дане питання врегульоване Порядком капіталізації платежів до Фонду соціального страхування Україні у випадках ліквідації страхувальників який регулює механізм нарахування капіталізованих платежів.
Як вже наголошувалось судом, за приписами пунктів першого та п'ятого частини першої статті 11 Закону №1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури. Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частинами першою, третьою, п'ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Частиною першою статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи підпунктів першого та п'ятої частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у суду від 10 січня 2019 року у справі №812/862/17.
В силу вимог пункту першої частини другої статті 15 Закону №1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно з частиною сьомою статті 36 Закону №1105-XIV, страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до абзацу другого пункту першого Порядку №765 капіталізації платежів капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Таким чином, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону №1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.
За змістом пункту третього Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Як встановлено судом, відповідно до Акту за формою Н-1 від 20.10.1995 року про нещасний випадок робітник ОСОБА_1 (1971 р.н.) отримав каліцтво, за висновком МСЕК від 06.03.1997 року у ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% та 3 група інвалідності, безстроково.
Постановою Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 15.03.2019 року №2607/1254/1254/16 призначено потерпілому ОСОБА_1 , щомісячні страхові виплати в розмірі 1642,80 грн.
Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві визначено загальну суму платежів для розрахунку по потерпілому ОСОБА_1 на суму 1108083,33 грн.
Відповідно до Акту за формою Н-1 від 17.09.2014 року про нещасний випадок, пов'язаний на виробництві, в результаті якого ОСОБА_2 заподіяно каліцтво, за висновком МСЕК від 24.02.2015 року серії АБ№0011276, встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 60% та 3 група інвалідності, безстроково Постановою Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві від 15.03.2019 року№2607/1254/1254/17 призначено потерпілому ОСОБА_2 , щомісячну страхову виплату в розмірі 2122,75 грн.
Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілим на виробництві Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві визначено загальну суму платежів для розрахунку по потерпілому ОСОБА_2 , на суму на суму 277513,35 грн.
Як вбачається з матеріалів справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві направило на адресу відповідача вимогу про сплату капіталізованих платежів від 03.09.2019 року №6190-11 у розмірі 1385596,68 грн., до якої був доданий розрахунок капіталізованих платежів.
Вказану вимогу було отримано представником відповідача 11.09.2019 року.
У зв'язку із не отриманням відповіді від Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання вимог, позивач звернувся із листом від 28.11.2019 року №7991-11, в якому просив повідомити про результати вищезгаданих кредиторських вимог.
Листом від 27.12.2019 року Головне квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, повідомлено, що відповідь з приводу вимог позивача була направлена листом від 20.12.2019 року за вих. № 159. Даний лист отримано позивачем 22.01.2020 року №681-023, про що є відмітка на самій копії листа.
Згідно листа від 20.12.2019 року № 159 Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України повідомило, що ліквідаційна комісія Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України не може прийняти вимоги про сплату капіталізованих платежів. Ліквідаційна комісія розглядає заяви про визнання вимог кредиторів.
Що стосується тверджень відповідача про строк заявлення кредиторами своїх вимог, щодо розрахунків капіталізованих платежів, та не отримання від позивача «належних кредиторських вимог», суд зазначає наступне.
Статтею 112 Цивільного кодексу України визначено задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Як вбачається із матеріалів справи вимога про сплату кредиторських вимог Управління від 03.09.2019 року отримана представником відповідача 11.09.2019 року.
У зв'язку із відсутністю відповіді від відповідача, позивач звернувся із листом від 28.11.2019 року №7991-11 до останнього.
Листом від 27.12.2019 року Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України, повідомлено, що відповідь з приводу вимог позивача була направлена листом від 20.12.2019 року за вих. № 159. Даний лист отримано позивачем 22.01.2020 року №681-023, про що є відмітка на самій копії листа.
Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що відповідач належним чином направив відповідь, а саме лист від 20.12.2019 року за вих. № 159 на вимогу позивача від 03.09.2019 року.
Окрім того, лист від 27.12.2019 року надійшов за підписом т.в.о. першого заступника начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України Некрасова, В. а не від імені ліквідатора як це передбачено законом.
Також, суд зазначає, що згідно частини другої статті 117 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1105-XIV, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1105-XIV підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Статтею 44 Закону №1105-XIV Розгляд справ про страхові виплати передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. 3. Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Пунктом 3 Порядку №765 Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5
пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Пунктом 4 Порядку №765 передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, Включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язанням відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілими та виплат за листками непрацездатності.
Середня тривалість життя для чоловіків і жінок у країні встановлюється Державною службою статистики України.
З огляду на зміст наведених норм, копій документів, які наявні в матеріалах справи: копій актів нещасних випадків осіб пов'язаних з виробництвом відповідача за формою Н-1, копій виписок з акту огляду МСЕК, копій постанов про призначення страхових виплат потерпілим є обсягом доказів перебування потерпілих на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, що дає підстави для кредиторських вимог щодо сплати капіталізованих платежів.
Враховуючи наведене вище суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 1 385 596,68 грн. є правомірними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених0 статтею 780 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, судові витрати по справі з відповідача не стягуються. З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві задовольнити.
2. Стягнути з Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві 1 385 596,68 грн. (один мільйон триста вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість грн. 68 коп.) капіталізованих платежів.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290, адреса місця знаходження: 03062, м. Київ, проспект Перемоги 92/2).
Відповідач: Будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 22992752, адреса місця знаходження: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 64/68).
Повне рішення суду складено 14.12.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна