Рішення від 14.12.2022 по справі 640/34399/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/34399/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9655 від 14.09.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплачувати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9655 від 14.09.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії згідно наданої довідки про розмір складових грошового забезпечення, з огляду на те, що з 05.03.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також, додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати діє право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у поданому через канцелярію суду 03.05.2022 року відзиві, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності дій, з огляду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, проте, нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після дати набрання рішення суду законної сили, не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 Постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.

Позивачем через канцелярію суду 28.08.2022 року подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену, відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 14.09.2021 року №9655, встановленого за посадою (на день звільнення зі служби), Доцент кафедри логістики факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня НАОУ станом на 05.03.2019 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказана довідка складається за наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад 8 180,00 грн., оклад за військовим званням 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років 4 830, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби 9 148, 50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 1 227, 00 грн., премія 2 863,00 грн., усього 27 998,50 грн. Довідка складена на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 27.09.2021 року щодо проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі наданої довідки від 14.09.2021 року №9655.

Листом від 19.10.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 щодо перерахунку пенсій з оновленого грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, після дати набрання вказаним рішенням суду законної сили, не приймалося.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі також - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі також - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Зокрема, згідно з пунктом 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

При цьому варто звернути увагу, що визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 рішенням суду не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України про виникнення підстав для перерахунку пенсії, як і повторного подання відповідних списків уповноваженим органам. Адже підстава перерахунку пенсії - Постанова №704 з ухваленням даного рішення суду, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2019 року у зразкові справі № 160/3586/19 (провадження № Пз/9901/12/19). Зокрема Верховний Суд в пункті 24 зазначив: «Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови №103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.03.2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».

Отже, з 05.03.2019 року з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 24.06.2020 року у зразковій справі № 160/8324/19.

Так, як встановлено з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 14.09.2021 року №9655, встановленого за посадою (на день звільнення зі служби), Доцент кафедри логістики факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня НАОУ станом на 05.03.2019 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вказана довідка складається за наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад 8 180,00 грн., оклад за військовим званням 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років 4 830, 00 грн., надбавка за особливості проходження служби 9 148, 50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 1 227, 00 грн., премія 2 863,00 грн., усього 27 998,50 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням відомостей, викладених в оновленій довідці, однак, відповідач не зважаючи на висновок Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19, повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки та повернув її без виконання.

Тобто, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки.

Беручи до уваги викладене, суд звергає увагу, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.

Зазначений висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.10.2019 року у справі №553/3619/16-а.

А тому за вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача на підставі довідки від 16.07.2021 року №5978/1 ІНФОРМАЦІЯ_1, складеної на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії, виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві вчинено протиправні дії щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 року згідно вказаної вище довідки щодо розмірів грошового забезпечення.

Таким чином, суд приходить до переконання про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.09.2021 року №9655 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року та відповідачем протиправно було відмовлено у задоволенні такої заяви, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2021 року №5978/1 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01 січня 2018 року у таких розмірах:

- з 01 січня 2018 року - 50 %;

- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 %;

- з 01 січня 2020 року - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03. 2018 року.

Тобто, вказаним пунктом визначено порядок виплати сум підвищення перерахованої пенсії, згідно якого виплата пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років).

Суд зазначає, що статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).

У свою чергу, за правилами частини першої статті 117 Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

За змістом статей 49, 52 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VI від 17.03.2011 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України, відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення № 28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року та постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року.

Водночас, за змістом частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, на період з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року включно норми постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року були чинними, не визнавались неконституційними та підлягали виконанню. При цьому, вказані норми не змінювали регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначали порядок виплати перерахованих пенсій.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що з 01 січня 2018 року пенсію позивача перераховано у відповідності до статті 63 Закону України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України № 103.

При цьому, суд зазначає, що оскільки станом до 05.03.2019 року, окремі положення постанови Кабінету Міністрів України № 103, які визначали порядок проведення виплат перерахованих пенсій станом на 01.01.2018 року, не втратили свою чинність, в 2018 році відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов'язаний був їх застосовувати, а відповідно останнє не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до 05.03.2019 року.

У свою чергу, виходячи з вищевстановлених обставин, визначене пунктом 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії втратило чинність із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, тобто 05.03.2019 року, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.

З огляду на вищевикладене та те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 були чинними до 05.03.2019 року, а відтак підлягали застосуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, то суд приходить до висновку, що позивач набув право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 05.03.2019 року.

Аналогічну правову позицію викладено у зразковій справі Верховним Судом у рішенні № 160/3586/19 від 06.08.2019 року, постанові Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 2040/6740/18.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не перерахунку з 01.04.2019 року позивачу підвищення пенсійного забезпечення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з наявної у матеріалах справи квитанції №ПН2827816 від 17.11.2021 року позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., який підлягає стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 139, 243 - 246, 250, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9655 від 14.09.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплачувати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9655 від 14.09.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

Повне судове рішення складено 14.12.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна

Попередній документ
112031360
Наступний документ
112031362
Інформація про рішення:
№ рішення: 112031361
№ справи: 640/34399/21
Дата рішення: 14.12.2022
Дата публікації: 10.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (25.11.2021)
Дата надходження: 25.11.2021
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Учасники справи:
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
Карась Володимир Борисович
представник позивача:
Драгомирова Олена Миколаївна