ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2022 року м. Київ № 640/3536/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення штрафу від 28.01.2021 ВП №62668009,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28.01.2021 ВП №62668009.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, оскільки в процесі виконання виконавчого листа винили обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій та/або встановлення відстрочення виконання рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження у справі.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.01.2021 прийнято постанову ВП № 62668009 про накладення штрафу на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн. Штраф накладено за невиконання без поважних причин виконавчого листа № 640/13192/19 від 19.06.2020 Окружного адміністративного суду міста Києва про зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНАРТ» (код ЄДРПОУ 36342297) сум надмірно сплачених грошових зобов'язань у розмірі 508 761,00 грн.
Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.
Відповідно до частини 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Суд звертає увагу, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.
Таким чином, державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Перелік причин, які можуть визнаватися поважними Законом України «Про виконавче провадження» - не встановлений.
У зв'язку з цим суд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність у боржника поважних причин невиконання судового рішення, керується власним переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні приєднаних до матеріалів справи доказів, як це передбачено ч. 1 ст. 90 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві під час виконання виконавчого листа № 640/13192/19 від 19.06.2020 зверталось з листами від 02.06.2020 № 5963/8/26-15-44-04-11, від 05.08.2020 №9030/8/26-15-44-04-11 та від 05.10.2020 №11899/8/26-15-12-13-08 до ДПС України з проханням надати методологічну допомогу та роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду по справі №640/13192/19.
Також ГУ ДПС у м. Києві листом №30543/9/26-15-12- 13-10 від 30.11.2020 повідомлено Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про неможливість виконання судового рішення в зв'язку з тим, що Порядком № 370/3334 не передбачені умови виконання вимог, рішення суду №640/13192/19 та подібних рішень судів, яким зобов'язано ГУ ДПС у м. Києві підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення сум надмірно сплачених грошових зобов'язань, на даний час в умовах Порядку № 370/3334, відсутня технічна можливість виконання рішення суду по справі №640/13192/19 та подібних судових рішень, через програмне забезпечення ІТС «Податковий блок».
Судом встановлено, що Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 квітня 2019 року за № 370/3334 (далі - Порядок № 370/3334) не передбачені умови виконання рішення суду яким зобов'язано підготовка висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету та подання для виконання Управлінню державної казначейської служби України у м. Києві, а лише по поданим платником податків заяви про таке повернення відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, передбачені відповідно до вимог статті 43 Податкового кодексу України.
Порядок, розроблено з урахуванням вимог статті 43 Податкового кодексу України.
Також, відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пунктом 1 розділу і наказу Порядку № 370/3334, визначено механізм інформаційного обміну між територіальними органами ДФС, місцевими фінансовими органами та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені.
В процесі опрацювання заяв на повернення передбачено алгоритм дій структурних підрозділів, є встановлення правомірності повернення коштів підрозділами, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, а саме управління податкового адміністрування юридичних осіб та управління по роботі з податковим боргом.
Кожний процес здійснюється накладанням кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів.
По результату розгляду заяв, у разі підтвердження, а саме встановлення правомірності у поверненні, інформація про повернення автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень.
Опрацювання, даних у Реєстрі узгоджених повернень яким погоджено заяви, підрозділом на який покладено функцію з формування електронних висновків, а саме управлінням податкового моніторингу, здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
Наповнення Реєстру електронних висновків, здійснюється на підставі сформованих електронних висновків про повернення та накладання кваліфікованої електронної печатки автоматично стає доступним відповідному місцевому фінансовому органу для погодження. Після погодження та підписання місцевими фінансовими органами електронних висновків, направляється до Державної казначейської служби України для виконання.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що виконання рішення суду по справі №640/13192/19, предметом розгляду якого є питання щодо не підготовки висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та не подання їх до Управління державної казначейської служби України у м. Києві, можливе відповідно до алгоритму функціонування програмного забезпечення ІТС «Податковий блок» (далі- ПЗ ІТС «ПБ») і у разі опрацювання заяв платників податків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та необхідних дій працівників структурних підрозділів під час виконання вимог статті 43 Кодексу та Порядку, з визначеного переліку необхідних дій користувачів по функціям ПЗ ІТС «ПБ».
Отже, оскільки у ГУ ДПС була відсутня така можливість, щодо своєчасного та належного виконання судового рішення яке набрало законної сили, ГУ ДПС у м. Києві обгрунтовано зверталось до ДПС України з проханням надати методологічну допомогу та роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду по справі №640/13192/19.
Як вже зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З огляду на викладені обставини суд вважає, що постанова державного виконавця від 28.01.2021 ВП №62668009 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Відповідно до приписів частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.01.2021 ВП № 62668009 про накладення штрафу на ГУ ДПС у м. Києві у розмірі 5100,00 грн.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подати у місячний строк з моменту набрання даним рішенням законної сили звіт про його виконання.
4. Попередити Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, адреса: 01001, місто Київ, пров. Музейний, 2-Д).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Н.М. Клименчук