07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 375/306/21
провадження № 61-2302св23
судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловської І. М. на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області в особі виконавчого комітету про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 31 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України викладаю письмову думку, оскільки не погоджуюся з мотивувальною і резолютивною частинами постанови Верховного Суду у цій справі.
Суть спору
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рокитнянської селищної ради Київської області в особі виконавчого комітету про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Позов мотивований тим, що згідно з рішенням виконавчого комітету Рокитнянської районної ради народних депутатів Київської області
від 25 грудня 1990 року № 279 ОСОБА_1 (учасника ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) прийнято на квартирний облік з правом першочергового одержання жилої площі зі складом сім'ї чотири особи. Сім'я позивача проживала за договором найму на АДРЕСА_1 . У 2001 році ОСОБА_1 набув статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), тому користується пільгою позачергового отримання жилого приміщення. Позивач перебував на квартирному обліку майже 30 років і житлом не забезпечувався.
ОСОБА_1 вказував, що рішенням виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 22 жовтня 2020 року № 127 його знято
з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням житлових умов, внаслідок чого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення (набуття права власності на житловий будинок). Проте зазначене рішення є протиправним та незаконним.
Так, на підставі рішення Рокитнянського районного суду Київської області
від 28 вересня 2006 року у справі № 2-1070/2006 за ОСОБА_1 у порядку спадкування визнано право власності на житловий будинок
АДРЕСА_2 загальною площею 87,3 кв. м, житловою площею 53,3 кв. м. Водночас
в указаному будинку проживає 9 осіб, у тому числі двоє неповнолітніх. Незважаючи на отримання у спадок зазначеного будинку, позивач згідно із законодавством має право на позачергове забезпечення житлом відповідною житловою площею, тому заявлені у справі вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 22 жовтня 2020 року № 127 «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 »; зобов'язати відповідача поновити позивача на квартирному обліку при виконавчому комітеті Рокитнянської селищної ради Київської області та включити його до списку громадян, які користуються правом першочергового (позачергового) отримання житла на тих же умовах, що існували до прийняття незаконного рішення, під тим же порядковим номером, що існував станом на 22 жовтня 2020 року (під № 1).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 31 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, перебуваючи на квартирному обліку, ОСОБА_1 поліпшив свої житлові умови шляхом успадкування житлового будинку (загальною площею 87,3 кв. м, жилою площею 53,3 кв. м, який складається з п'яти кімнат), став власником зазначеного майна та проживає у цьому будинку. Набувши у власність житловий будинок, позивач відповідних документів до селищної ради не подав та залишився на квартирній черзі на першочергове забезпечення житлом. У будинку, набутому у власність, позивач та його дружина не зареєструвались, хоча фактично там проживають. До членів сім'ї
ОСОБА_1 належить лише його дружина ОСОБА_2 , оскільки його діти (син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 ) є повнолітніми, мають окремі (власні) сім'ї та дітей. На засіданні виконавчого комітету селищної ради при розгляді питання про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 був присутнім. Селищною радою дотримано порядок повідомлення особи про зняття з квартирного обліку. Рішення виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 22 жовтня 2020 року № 127 «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 » є таким, що відповідає нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши, що позивач набув право власності на будинок разом із земельною ділянкою
і був власником вказаного будинку та проживав у ньому на час прийняття оскаржуваного рішення про зняття з квартирного обліку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Позивач проживає у належному йому на праві власності будинку і на час розгляду справи судом, а відтак є особою, яка забезпечена житлом.
Короткий зміст касаційної скарги
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилався на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Зазначав, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі № 127/16861/20. Також зазначав, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували факт набуття позивачем будинку АДРЕСА_2 саме у порядку спадкування на підставі рішення суду в іншій справі. Зазначений будинок не надано позивачу державою, це майно він не набув за цивільно-правовими угодами. Суди не врахували, що отримання права власності на будинок у спадок не можна вважати свідомим поліпшенням житлових умов за сприянням держави і це не є такою підставою для зняття з квартирного обліку, як поліпшення житлових умов.
Суди не дослідили наданий позивачем акт депутатського обстеження умов проживання, затверджений сільським головою 14 вересня 2020 року. Суди безпідставно підтримали доводи відповідача про те, що позивач не подав до селищної ради відповідних документів про набуття у власність будинку. Суди залишили поза увагою, що за весь період перебування на квартирному обліку жодних дій з боку держави, спрямованих на поліпшення житлових умов позивача, не здійснено, гарантоване право на позачергове забезпечення житловою площею не реалізоване.
Короткий зміст та мотиви постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 07 червня 2023 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 31 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року залишено без змін.
З вищенаведеним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 поліпшив свої житлові умови шляхом вчинення одностороннього правочину (прийняття спадщини), відповідно, перестав бути особою, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки житлова площа, яка йому належить та якою він користується разом з дружиною на час прийняття спірного рішення, перевищує норму жилої площі для відповідного регіону.
Так, в постанові вказано, що після прийняття виконавчим комітетом Рокитнянської районної ради народних депутатів Київської області рішенням від 25 грудня 1990 року № 279, яким ОСОБА_1 прийнято на квартирний облік як особу, яка проживає за договором найму, останній поліпшив свої житлові умови, оскільки набув у власність житловий будинок (загальною площею 87,3 кв. м, житловою площею 53,3 кв. м), де проживає і на час розгляду справи.
Судами також було взято до уваги, що позивач не повідомив відповідача про набуття у власність вказаного будинку, про зазначені обставини останній дізнався з відповідного Державного реєстру під час перевірки облікових даних громадян, які перебувають на квартирному обліку, а також те, що позивач у подальшому штучно погіршив свої житлові умови, надавши дозвіл на проживання (реєстрацію) у будинку іншим особам (після набуття у власність цього майна на підставі рішення суду), внаслідок чого зайнята ним житлова площа стала меншою від норми жилої площі для відповідного регіону.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що, перебуваючи на квартирному обліку, ОСОБА_1 штучно поліпшив свої житлові умови, набувши у власність житловий будинок (загальною площею 87,3 кв. м, жилою площею 53,3 кв. м, який складається з п'яти кімнат), де проживає разом із своєю сім'єю, проте про вказані обставини не повідомив селищну раду, відповідних документів не подав та залишився на квартирній черзі на першочергове забезпечення житлом. Позивач проживає у належному йому на праві власності будинку і на час розгляду справи судом (є одноособовим власником зазначеного майна), а відтак є особою, яка забезпечена житлом. Відповідач прийняв обґрунтоване та правильне рішення про зняття позивача з квартирного обліку, яке відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 40 ЖК України та пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 08 липня 1991 року (далі - Правила), оскільки відбулося поліпшення житлових умов у сім'ї останнього, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Не можу погодитись з такими висновками судів з наступних міркувань.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Подібна за змістом норма викладена у пункті 26 Правил, зокрема, громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Разом з тим, судом першої та апеляційної інстанцій не досліджено довідки Рокитнянської селищної ради Київської області від 09 серпня 2021 року № 337, відповідно до якої у будинку на АДРЕСА_2 зареєстровані: син ОСОБА_3 , 1984 року народження; внучка ОСОБА_5 , 2020 року народження; внучка ОСОБА_6 , 2016 року народження; дочка ОСОБА_4 , 1986 року народження; внук ОСОБА_7 , 2008 року народження.
Також судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 14 вересня 2020 року у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, апеляційний суд, відхиляючи доводи апелянта щодо наявності у позивача підстав для поліпшення житлових умов, зазначив про відсутність в матеріалах справи доказів щодо інших осіб, які разом з позивачем перебувають на квартирному обліку.
Разом з тим, вказана довідка про склад сім'ї ОСОБА_1 та акт обстеження умов проживання є належними та допустимими доказом, які підтверджують вимоги заявленого позову.
Крім того, судами не враховано наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою діти позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мають на праві власності нерухомого майна, зокрема, житла.
Відповідно до пункту 55 Правил жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину (чоловіка), яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку.
Оскільки отримання права власності на квартиру у спадок не можна вважати свідомим поліпшенням житлових умов за сприянням держави, як і не можна вважати відмову від прийняття спадщини як свідоме погіршення житлових умов, то прийняття спадщини особою, що обліковується на квартирному обліку для поліпшення житлових умов не є тією умовою, яка призводить до виникнення такої підстави для зняття з вказаного обліку як поліпшення житлових умов у розумінні Правил.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі № 127/16861/20 (провадження № 61-13766св21).
Вважаю, що висновки судів про правомірність рішення виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Київської області від 22 жовтня 2020 року № 127 про зняття позивача з квартирного обліку у зв'язку з поліпшенням його житлових умов шляхом отримання житла у спадок є передчасними.
Судами не взято до уваги тривалості перебування ОСОБА_1 , який відноситься до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов з правом на позачергове (протягом року) забезпечення жилою площею, гарантованих Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В матеріалах справи відсутні докази вчинення будь-яких дій з боку держави, спрямованих на поліпшення житлових умов позивача.
Слід зауважити, що формальне розуміння закону не може бути вищим за ідею справедливості. Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Суддя І. М. Фаловська