03.07.2023 Справа №607/15339/22
Провадження №1-в/607/108/2023
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі подання начальника Тернопільського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_6 ,
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 02 травня 2023 року надійшло клопотання начальника Тернопільського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_6 .
Згідно поданого клопотання вбачається, що 08 грудня 2022 року надійшов на виконання Тернопільського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено останньому остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки.
Крім цього, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.02.2023 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним вироком суду від 26.06.2022 року, остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки. Відтак, Тернопільським міськрайонним судом при оголошенні вироку від 17.02.2023 року не враховано вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.10.2022 року. Вищевказані вироки набрали законної сили.
Представник ДУ «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, подав клопотання про проведення розгляду у його відсутності.
Прокурор заперечила проти задоволення подання, оскільки застосування покарання щодо ОСОБА_6 в даному випадку буде погіршувати становище засудженого.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 підтримала думку прокурора.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що не є перешкодою для розгляду клопотання у відповідності до вимог ч. 5 ст. 539 КПК України.
Суд заслухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2023 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
Як вбачається з копії вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2022 року, наданого в судовому засіданні, ОСОБА_6 вказаним вироком засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
Разом з тим, при дослідженні матеріалів кримінального провадження №12022216040000239 встановлено, що під час судового розгляду відомостей щодо наявності відносно ОСОБА_6 вироку від 05 жовтня 2022 року не було.
Встановлено, що ухвалені відносно ОСОБА_6 вироки не оскаржувалися, набрали законної сили та направлені на виконання до Тернопільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області.
Порядок розгляду питань, пов'язаних з виконанням вироків, регламентується ст. ст. 537, 539 КПК України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, в тому числі у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 11 частини першої ст. 537 КПК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 КК України та ст. 2 КПК України завданням Кримінального кодексу України та кримінального провадження є захист особи, охорона її прав, свобод та законних інтересів.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Крім того, у порядку передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку і не тягнуть погіршення становища засудженого (п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 1990 року).
Разом з тим, за ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Як вбачається із наданих суду вироків, кримінальне правопорушення зазначене у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 17 лютого 2023 року вчинене ОСОБА_6 до постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 202 року, відтак слід застосовувати положення ч. 4 ст.70 КК України.
Однак, застосування в даному випадку принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим не можливе, а застосування принципу складання покарання призведе до погіршення становища засудженого, що на стадії виконання вироку суду є неприпустимим.
При цьому, суд не вбачає перешкод для самостійного виконання двох вищезазначених вироків суду відносно засудженого ОСОБА_6 , оскільки при ухваленні Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області вироку від 17 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України, у суду була відсутня інформація про наявність у ОСОБА_6 попередньої судимості згідно вироку від 05 жовтня 2022 року.
З урахуванням наведеного, з огляду на ті обставини, що вирішення зазначеного клопотання порушує суть вироків та може погіршити становище засудженого, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, роз'яснивши органу пробації, що кожен ухвалений вирок підлягає самостійному виконанню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Тернопільського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
Роз'яснити Тернопільському районному сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області, що вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2022 року, яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, та вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2023 року, яким ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, слід виконувати самостійно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1