Ухвала
06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 752/1054/21
провадження № 61-9848ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
28 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у цій справі.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду не отримував. Вказує, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) 29 травня 2023 року, касаційна скарга подана в межах 30-денного строку з дня оприлюднення повного тексту судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За даними ЄДРСР оскаржувана постанова Київського апеляційного суду прийнята 16 травня 2023 року, дата складання повного тексту постанови не зазначена, зареєстрована у ЄДРСР - 26 травня 2023 року, оприлюднена - 29 травня 2023 року. Касаційна скарга подана 28 червня 2023 року.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, а саме те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної оприлюднений у ЄДРСР 29 травня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) не передбачає обов'язкової сплати судового збору за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Наведене не заслуговує на увагу з огляду на таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.
Провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід'ємною частиною (стадією) судового провадження в конкретній справі, у якій провадження за скаргою не відкривається. За подання позовної заяви позивачем сплачується відповідний судовий збір. У розділі VII ЦПК України та в Законі № 3674-VI не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС позивачем, який є стягувачем.
Водночас, частина друга статті 3 Закону № 3674-VI не передбачає звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, такий об'єкт справляння судового збору у зазначеній нормі відсутній.
Крім того, у статті 5 Закону № 3674-VI, яка передбачає пільги зі справляння судового збору певним категоріям осіб за певними категоріями справ чи процесуальних дій, відсутні пільги щодо сплати судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Тож, при поданні апеляційної чи касаційної скарги особою, відмінною від позивача, який є стягувачем у виконавчому провадженні, стягується судовий збір.
До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18).
Тому доводи заявника про те, що за подання ним касаційної скарги у цій справі не передбачено сплати судового збору, є необґрунтованими.
Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 2040/6743/18 є необґрунтованими, оскільки у цій постанові Верховним Судом сформульовано висновок про те, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн (2 684,00 грн ? 0,2).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 серпня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак