Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 359/7297/22
провадження № 61-7893св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мамирбаєв Євгеній Валерійович, на ухвалу Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М., від 09 травня 2023 року.
Історія справи
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориспільської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
2. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір'ю ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
3. Не погодившись із рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2023 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст заяви про зупинення
4. У квітні 2023 року ОСОБА_2 подав до апеляційного суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки він перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану.
5. На підтвердження підстав для зупинення провадження у справі ОСОБА_2 надав довідку №350/133/49/89/ПС від 22 лютого 2023 року, з якої слідує, що він перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, має військове звання підполковник, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв'язку з воєнною агресією держави-окупанта, безпосередньо бере участь та виконує завдання за призначенням в єдиній системі протиповітряної оборони України та не має можливості виїзду за межі дислокації частини.
Основний зміст оскарженого судового рішення
6. Ухвалою Київськогоапеляційного суду від 09 травня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення апеляційного провадження задоволено. Провадження у цій цивільній справі зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
7. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
8. 26 травня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат
Мамирбаєв Є. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 09 травня
2023 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
9. Підставою касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року заявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
10. На обґрунтування доводів касаційної скарги заявниця зазначає, що право на судовий захист не може бути обмежене навіть під час дії воєнного або надзвичайного стану.
11. Посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідач проходить військову службу з 01 серпня 1991 року, проходження ним служби є по суті його трудовою діяльністю, яка носить системний, постійний характер. ОСОБА_2 не є мобілізованим у розумінні Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а війська частина НОМЕР_1 має постійне місце дислокації у м. Бориспіль.
12. Зосереджує увагу на праві сторони приймати участь у розгляді справи особисто або через свого представника. Зазначає, що відповідач скористався своїм правом на реалізацію процесуальних прав через представника, повноваження якого не обмежені. Крім того, введення воєнного стану не є перешкодою для прийняття участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.
13. Вважає, що заявлене відповідачем клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, що лишає сторони у стані невизначеності і шкодить інтересам дитини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 359/7297/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
15. 13 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
17. 18 червня 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
18. На обґрунтування доводів відзиву ОСОБА_2 зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно урахував, що процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану, а з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції
19. Встановивши, що він перебуває у складі Збройних Сил України, суд апеляційної інстанції виконав свій процесуальний обов'язок та зупинив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
20. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
21. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПКУкраїни підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
23. У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
24. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
25. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
26. Випадки, коли суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України.
27. Пунктом 2 частини першої вказаної правової норми встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
28. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
29. Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
30. Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
31. Встановивши, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, що залучена та бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта, особисто бере участь та виконує завдання в єдиній системі протиповітряної оборони України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
32. Факт залучення ОСОБА_2 до виконання завдань в складі військової частини по захисту України від військової агресії держави-окупанта, перебування його на відповідній посаді у військовому формуванні підтверджується також поданими до суду першої інстанції довідками з місця проходження військової служби відповідача (військової частини НОМЕР_1 ), а також його службовою характеристикою.
33. Доводи касаційної скарги щодо проходження відповідачем військової служби ще з 1991 року не впливають на правильність застосування судом апеляційної інстанції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
34. Крім того, заслуговує на увагу той факт, що представник
ОСОБА_2 - ОСОБА_4 також перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 93).
35. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.
36. Посилання у касаційній скарзі на те, що провадження у справі не підлягало зупиненню з огляду на предмет спору, зокрема, у зв'язку з невизначеністю місця проживання спільної дитини сторін, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на імперативність приписів частини першої статті 251 ЦПК України.
37. У цьому контексті колегія суддів також ураховує, що спільна дитина сторін проживала та продовжує проживати з позивачкою, а тому тимчасове зупинення провадження у справі на стадії апеляційного перегляду справи не зумовить порушення ні прав та інтересів дитини, ні прав та інтересів позивачки. При цьому забезпечення права батька на представлення своїх інтересів у суді при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини є важливою гарантією здійснення справедливого розгляду справи, спрямованою на забезпечення і якнайкращих інтересів дитини.
38. Суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини, які є підставою для обов'язкового зупинення провадження у справі, та керуючись імперативною нормою цивільного процесуального законодавства дійшов законного та обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
39. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку.
40. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
41. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 402, 403, 406, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мамирбаєв Євгеній Валерійович, залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович