Постанова
Іменем України
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 623/2015/21
провадження № 61-6270св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - акціонерне товариство «РВС Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «РВС Банк» на ухвалу Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., від 28 березня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області
від 31 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
3. Заборонено АТ «РВС Банк» вчиняти будь-які дії зі зміни фактичного стану, проведення перереєстрації, продажу, передачі в оренду або користування, тощо об'єкту іпотечного договору № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року, а саме: нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1 354,3 кв. м, який складається з: житлового будинку під літ. А-3, дерев'яного, обкладеного цеглою; літнього будинку під літ. А-1, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-2, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-3, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-4, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-5, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-6, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-7, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-8, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-9, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-10, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-11, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-12, дерев'яного; літнього будинку під літ. А-13, дерев'яного, битовки під літ. Б, дерев'яної; медпункту під літ. В, дерев'яного; павільйону під літ. Г, залізного; павільйону під літ. Д, залізного; сторожки під літ. Ж, цегляної, площею 10,7 кв. м; більярдної під літ. З, дерев'яної; душової під літ. Е, цегляної; льоху під літ. Л, цегляного; гаражу під літ. М, залізного; гаражу під літ. Н, залізного; гаражу під літ. О, залізного; гаражу під літ. П, залізного; гаражу під літ. Р, залізного, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . Не погодившись із ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, АТ «РВС Банк» подало апеляційну скаргу.
Основний зміст та мотиви оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від28 березня 2023 року
клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у цій цивільній справі зупинено на підставі
пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України.
6. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , провадження по справі слід зупинити до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Узагальнені доводи касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції
7. 25 квітня 2023 року АТ «РВС Банк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Підставою касаційного оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, посилається на те, що апеляційним судом не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 753/3880/20.
9. Заявник вказує, що добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, а не військовим формуванням. Організація діяльності добровольчих формувань під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід їх за певних умов в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України не свідчить про перебування членів добровольчих формувань у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення бойових дій.
10. Заявник стверджує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Більше того, членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 623/2015/21.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 рокусправу
№ 623/2015/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
14. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області
від 31 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заборонено АТ «РВС Банк» вчиняти будь-які дії зі зміни фактичного стану, проведення перереєстрації, продажу, передачі в оренду або користування об'єкту іпотечного договору № 102-054/1 від 18 вересня 2008 року - нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
15. Не погодившись із ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 31 травня 2021 року, АТ «РВС Банк» подало апеляційну скаргу.
16. 22 березня 2023 року на адресу апеляційного суду
ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та здійснює військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
17. Заявником до поданого клопотання долучено довідку військової частини НОМЕР_1 від 09 березня 2023 року № 27. Вказана довідка видана бійцю ДФТГ ОСОБА_1 про те, що він виконує завдання по захисту кордонів та територіальної цілісності України у військовій частині НОМЕР_1 .
18. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від28 березня 2023 року
клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у цій цивільній справі зупинено на підставі
пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
20. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
22. Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , а тому провадження по справі слід зупинити до припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
23. З таким висновком апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, виходячи з наступного.
24. У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках -на касаційне оскарження судового рішення.
25. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
26. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
27. За приписами пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
28. Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
29. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
30. Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
· Генеральний штаб Збройних Сил України;
· Командування об'єднаних сил Збройних Сил України;
· види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
· окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;
· окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки;
· органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
31. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
32. Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
33. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
34. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
35. Сили територіальної оборони Збройних Сил України - це окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони (пункт 15 частини першої
статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву»).
36. За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» порядок утворення, комплектування, функціонування, підстави та порядок розформування добровольчих формувань територіальних громад визначаються Положенням про добровольчі формування територіальних громад, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
37. Добровольчі формування територіальних громад утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних територіальних громад.
38. Добровольче формування утворюється зборами ініціативної групи жителів територіальної громади.
39. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
40. У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
41. На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
42. Отже, добровольче формування територіальної громади є воєнізованим підрозділом, сформованим жителями територіальної громади, а не військовим формуванням, забезпечення комплектування якого військовослужбовцями здійснює Міністерство оборони України. Члени добровольчого формування територіальної громади не є військовослужбовцями.
43. Здійснення діяльності добровольчих формувань територіальної громади під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, а також перехід за умов воєнного стану в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України не свідчить про постійне перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
44. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду
від 16 листопада 2022 року справу № 753/3880/20 (провадження
№ 61-5465св22).
45. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
46. Варто врахувати, що членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов'язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (пункт 6 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1449).
47. Отже, перебування заявника у складі добровольчого формування територіальної громади не є підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
48. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, оскільки відсутні підстави для зупинення провадження у справі, передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
49. Згідно з частинами першою, третьою-четвертою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
50. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
51. Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
52. Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення неправильного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статей 406, 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «РВС Банк» задовольнити.
2. Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 березня 2023 року скасувати, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович