Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 495/7134/21
провадження № 61-2480св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2021 року в складі судді Шевчук Ю. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2023 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С.
В обґрунтування скарги вказала, що 21 травня 2012 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області видав виконавчий лист № 2-2401/11 про стягнення з неї, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») заборгованості за кредитним договором у сумі 181 418,27 грн.
Цей виконавчий лист неодноразово пред'являвся до виконання, востаннє був повернутий стягувачу 30 червня 2017 року в межах ВП № 51877357. У постанові про повернення виконавчого документа зазначено, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2401/11 було встановлено до 30 червня 2020 року.
Проте виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за № 65939347 30 червня 2021 року, тобто поза межами трирічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на зазначене заявник просила суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2401/11 у ВП 65939347 протиправними, визнати постанову від 30 червня 2021 року незаконною та скасувати її.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. щодо винесення постанови ВП 65939347 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2401/11, виданим Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 21 травня 2012 року.
Визнано незаконною та скасовано постанову ВП 65939347 від 30 червня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.
Установивши, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2401/12, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом 21 травня 2012 року, закінчився 17 квітня 2015 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова ВП 65939347 від 30 червня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. про відкриття виконавчого провадження була прийнята в порушення вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 січня 2023 року скасовано ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2021 року та прийнято нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. щодо винесення постанови ВП 65939347 про відкриття виконавчого провадження від 30 червня 2021 року за виконавчим листом № 2-2401/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 21 травня 2012 року.
Визнано незаконною та скасовано постанову ВП 65939347 від 30 червня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що постанова ВП 65939347 від 30 червня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. про відкриття виконавчого провадження була прийнята в порушення вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд керувався тим, що стягувач ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи
Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що при зверненні до суду із цією скаргою заявник не посилалась на те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 17 квітня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У лютому 2023 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (правонаступник ПАТ «Банк Форум») подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм частини першої статті 89 ЦПК України, пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до ухвалення незаконних судових рішень про часткове задоволення скарги. Суди не взяли до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13.
Касаційна скарга мотивована тим, що з дати видачі виконавчого листа строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не переривався більше, ніж на 7 місяців, а тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець прийняв виконавчий документ, строки пред'явлення якого до виконання пропущені, є помилковими. Водночас заявник звертає увагу на те, що з огляду на норми статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року законодавець збільшив до трьох років строк пред'явлення до виконання як виконавчих листів, виданих після набрання чинності цим законом, так і виконавчих листів, які були видані на виконання судових рішень, ухвалених до 06 жовтня 2016 року та строк пред'явлення яких до виконання не сплинув 05 жовтня 2016 року.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 травня 2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчий лист № 2-2401/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 181 418,27 грн.
Строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2401/11 було встановлено до 20 лютого 2013 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 17 квітня 2014 року щодо боржника ОСОБА_3 повернуто виконавчий лист № 2-2401/11, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 21 травня 2012 року, на підставі пунктів 2, 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 30 червня 2017 року щодо боржника ОСОБА_3 повернуто виконавчий документ стягувачу і зазначено граничний термін подання виконавчого документа для виконання в строк до 30 червня 2020 року.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 серпня 2019 року (справа № 2-201/11) замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Веста», яке змінило назву на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 20 квітня 2021 року повернуто виконавчий лист № 2-2401/11, виданий Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 21 травня 2012 року, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (на підставі письмової заяви стягувача).
На виконавчому документі № 2-2401/11, виданого щодо боржника ОСОБА_1 , міститься відмітка старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про повернення виконавчого листа 20 квітня 2021 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с.13, зворот).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. від 30 червня 2021 року у ВП № 65939347 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2401/11, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області 21 травня 2012 року.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи із норм статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинним у відповідній редакції на час видачі виконавчого листа у травні 2012 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
06 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої та другої статті 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред'явлення до виконання як виконавчих листів суду, виданих після набрання чинності цим законом, так і виконавчих листів суду, які були видані на виконання судових рішень до 06 жовтня 2016 року та строк пред'явлення яких до виконання не сплинув станом на 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до часини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Установивши, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2401/12, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом 21 травня 2012 року, закінчився 17 квітня 2015 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що постанова ВП 65939347 від 30 червня 2021 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. про відкриття виконавчого провадження була прийнята в порушення вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів не погоджується з цим висновком судів, оскільки він зроблений без врахування обставин щодо переривання строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого щодо боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VІІІ строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно із положеннями частини п'ятої цієї статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
У справі, яка переглядається, встановлено, що після видачі виконавчого листа 21 травня 2012 року він був вчасно пред'явлений до виконання та постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 17 квітня 2014 року повернутий без виконання. Отже, з цього часу розпочав відлік річний строк пред'явлення до виконання цього виконавчого листа, який мав закінчитись 17 квітня 2015 року.
Виснуючи про сплив строку пред'явлення виконавчого листа до виконання 17 квітня 2015 року, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що ОСОБА_1 у своїй скарзі зазначила іншу дату граничного терміну пред'явлення виконавчого листа до виконання - 30 червня 2020 року, посилаючись на те, що виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання 30 червня 2017 року.
Водночас матеріали справи містять відомості про те, що виконавчий лист № 2-2401/12 у черговий раз був пред'явлений до виконання та повернутий постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 20 квітня 2021 року.
Зокрема, ці відомості містяться на звороті виконавчого листа № 2-2401/11 (а. с. 13) та підтверджуються текстом постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про повернення виконавчого листа № 2-2401/11 стягувачу від 20 квітня 2021 року, яка додана стягувачем до апеляційної скарги та міститься у матеріалах справи (а. с. 55).
Саме тими обставинами, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання слід рахувати з часу останнього повернення виконавчого документа у квітні 2021 року обґрунтовував свої заперечення проти скарги приватний виконавець у відзиві на скаргу (а. с. 11-12) та стягувач у апеляційній скарзі, однак суди попередніх інстанцій не надали оцінки цим доказам.
З огляду на положення пунктів 1, 5 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VІІІ строк пред'явлення виконавчого листа № 2-2401/11 до виконання перервався та з 21 квітня 2021 року розпочався його новий перебіг. Отже приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю. С. підставно відкрив виконавче провадження з виконання цього виконавчого документа постановою від 30 червня 2021 року, оскільки трирічний строк після останнього повернення виконавчого документа без виконання не сплив.
Посилання апеляційного суду про те, що у витягу з інформації про виконавче провадження відсутні відомості про повернення виконавчого документа стягувачу 20 квітня 2021 року, суперечать іншим наявним у матеріалах справи письмовим доказам, а тому сприймаються колегією суддів критично.
Визнаючи протиправними дії виконавця з відкриття виконавчого провадження 30 червня 2021 року, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наданим сторонами доказам, що свідчать про повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання (постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області від 20 квітня 2021 року про повернення виконавчого листа № 2-2401/11 та відмітка державного виконавця на цьому виконавчому документі про його повернення 20 квітня 2021 року), у зв'язку з чим доводи касаційної скарги є обґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю. С. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2401/11 у ВП 65939347, визнання постанови від 30 червня 2021 року незаконною та скасування її.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», тому на його користь з ОСОБА_1 підлягає стягненню 4 954,00 грн (2 270 + 2 684) на відшкодування сплаченого судового збору у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 412, 415-419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 жовтня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-2401/11 у виконавчому провадженні № 65939347, визнання постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича від 30 червня 2021 року незаконною та скасування її.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 4 954,00 гривень на відшкодування сплаченого судового збору у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович