06 липня 2023 року
м. Київ
справа №640/17351/19
адміністративне провадження № К/9901/23099/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. У задоволені клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали на адресу Офісу Генерального прокурора стосовно суддів відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20), з огляду на те, що вона є чіткою за змістом, зрозумілою та не припускає кілька варіантів тлумачення, роз'яснення не потребує.
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2023 відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвалі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2023 заяву ОСОБА_1 від 01.08.2022 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто без розгляду. Визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 23.12.2022 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20). Заяву ОСОБА_1 від 23.12.2022 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв від 02.04.2023 та від 04.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20). Заяви ОСОБА_1 від 02.04.2023 та від 04.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 повернуто заяву ОСОБА_1 від 11.04.2023 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 04.04.2023 справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2023 повернуто заяву ОСОБА_1 від 12.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвали Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 20.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20). Заяву ОСОБА_1 від 20.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023 відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.05.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
31.05.2023 до Верховного суду надійшла заява позивача від 31.05.2023 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 заяву ОСОБА_1 від 31.05.2023 (уточнена редакція від 01.06.2023) про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто без розгляду.
09.06.2023 до Верховного суду надійшла заява позивача від 09.06.2023 про роз'яснення правової природи описки/помилки у формі явної неточності щодо встановлених фактичних обставин справи, допущеної, на думку заявника, при викладені постанови Верховного Суду від 20.04.2021, з огляду та з урахуванням висновків ухвали Верховного від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20), в якій позивач просить роз'яснити:
1. Як, з урахуванням висновків ухвали від 29.05.2023 про те, що: а) описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні; б) опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання; в) виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер; г) описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання; д) суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи та виправляє помилки, які мають технічний характер; ж) виправлення допущених у судовому рішенні описок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення, та за умов, що за обставинами справи при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 була допущена помилка у формі явної неточності щодо встановлених фактичних обставин справи у вигляді невнесення відомостей про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, слід розуміти умовивід ухвали про те, що у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити, оскільки зазначені у заяві від 19.05.2023 доводи не свідчать про наявність в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України?».
2. Як слід розуміти правову природу допущеної при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 помилки у формі явної неточності щодо встановлених фактичних обставин справи у вигляді невнесення відомостей про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, з огляду на умовивід ухвали від 29.05.2025 про те, що зазначені у заяві від 19.05.2023 доводи про таку допущену при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 помилку у формі явної неточності щодо встановлених фактичних обставин справи, не свідчать про наявність в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України?
3. Чим, з точки зору права, є допущена при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 помилка у формі явної неточності щодо встановлених фактичних обставин справи у вигляді невнесення відомостей про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду?
4. Чи слід розуміти допущену при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 явну неточність щодо встановлених фактичних обставин справи у вигляді невнесення відомостей про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення
позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, як помилку/описку, виправлення якої не може бути здійснено саме в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України?
5. Якщо допущену при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 явну неточність щодо встановлених фактичних обставин справи у вигляді невнесення відомостей про те, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема доказів оскарження рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151 або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку, 27.09.2019 позивачем до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, слід розуміти як помилку/описку, виправлення/усунення якої не може бути здійснено саме в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, а за обставинами справи виправлення/усунення такої явної неточності та зазначення у Постанові від 20.04.2021 правдивих достовірних даних про те, що виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви від 09.09.2019 без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.07.2019 № 151, позивачем 27.09.2019 до суду було надано докази оскарження до ВКДКА рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, а також пояснення щодо дотримання строку звернення до суду, надає позивачу адвокату Петруненку В. Г. процесуальну можливість та підстави звернутись про перегляд та скасування за нововиявленими обставинами незаконної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва 16.06.2021 про залишення (вдруге) без розгляду позовної заяви про скасування очевидно протиправного рішення КДКА м. Києва від 09.07.2019 № 151, то у якому процесуальному порядку має бути усунута/виправлена така допущена при викладенні постанови Верховного Суду від 20.04.2021 явна неточність щодо встановлених фактичних обставин справи?
23.06.2023 справа № 640/17351/19 надійшла до провадження судді Мельник-Томенко Ж. М.
У зв'язку з перебуванням судді Мартинюк Н.М. у відпустці та відсутністю інших підстав для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд заяви ОСОБА_1 став за можливе після виходу судді із відпустки.
Так, згідно з наказом голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддя Мартинюк Н. М. перебувала у відпустці з 26.06.2023 до 30.06.2023.
Розглядаючи зазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2, 9 частини третьої статті 2 КАС України верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є одними з основних принципів адміністративного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 КАС України).
Положенням частини першої статті 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 45 КАС України).
За змістом частини другої статті 45 КАС України перелік дій, що суперечать завданню адміністративного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Головною метою принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами є гарантування добросовісного використання учасниками справи своїх процесуальних прав, тобто з метою, для якої ці права надані, та у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також добросовісного виконання обов'язків, визначених законом або судом. Противагою добросовісності є зловживання процесуальними правами, яке має різні форми прояву та у кожному конкретному випадку потребує надання оцінки судом. Зловживанням процесуальними правами можуть бути визнані дії або бездіяльність учасника справи, які характеризуються ознакою видимої юридичної правомірності, однак використовуються з метою, що є протилежною або не відповідає тій, яку має переслідувати реалізація відповідного процесуального права або виконання обов'язку, визначеного законом або судом; сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій (бездіяльності), які складають зміст наданого процесуальним законодавством права (покладеного обов'язку), недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права або умисне використання процесуального права у спосіб, який суперечить завданню адміністративного судочинства, з метою обмеження можливості реалізації прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду або підриву довіри до судової гілки влади.
ОСОБА_1 в черговий раз звернувся із заявою про роз'яснення судових рішень.
Питання роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) вже вирішувалося касаційним судом, про що постановлено ухвалу від 12.07.2022 та про що достеменно відомо позивачу.
У постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) колегією суддів надано оцінку оскаржуваним у касаційному порядку ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2020 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, з урахуванням обставин справи та вчинених позивачем процесуальних дій. Постанова Верховного Суду від 20.04.2021 є чіткою та зрозумілою, яка не припускає кілька варіантів тлумачення, у зв'язку з чим не було знайдено підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
Питання роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 про відмову у задоволенні заяви від 19.05.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) також вже вирішувалося касаційним судом, про що постановлено ухвалу від 08.06.2023, якою заяву ОСОБА_1 від 31.05.2023 (уточнена редакція від 01.06.2023) про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 про відмову у задоволенні заяви від 19.05.2023 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернуто без розгляду, скільки ухвала від 29.05.2023 прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже не є такою, що підлягає виконанню, відповідно судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Верховний Суд зауважує про те, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, то він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним.
Системне тлумачення положень статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Утім, постанова Верховного Суду від 20.04.2021 є зрозумілою, її резолютивна частина містить чіткі висновки щодо результату розгляду касаційної скарги, та не містить положень, які допускають її неоднозначне розуміння, а ухвала Верховного Суду від 29.05.2023 не підлягає роз'ясненню, оскільки прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже не є такою, що підлягає виконанню.
У заяві про роз'яснення судових рішень позивач послався на пункти 9 та 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7, відповідно до яких рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності; за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою; в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, певним строком не обмежено.
Таке неодноразове звернення з відповідними заявами свідчить про незгоду позивача із судовим рішенням, проте особиста незгода учасника справи з прийнятим рішенням не може бути підставою для роз'яснення такого рішення. Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. Проте у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане КАС України.
Відсутність у статті 254 КАС України вказівок/застережень щодо роз'яснення судового рішення не надає стороні право звернення з численними та повторюваними заявами про роз'яснення судових рішень. Також і посилання на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 не надає такого права стороні.
Крім того, перевіривши заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал Верховного Суду від 12.07.2022 про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021, від 04.04.2023 про відмову у задоволенні заяв про виправлення описок в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвалі Верховного Суду від 12.07.2022, від 29.05.2023 про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20), колегія суддів зазначала про те, що оскільки такі ухвали прийняті з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже не є такими, що підлягають виконанню, ці судові рішення не підлягають роз'ясненню.
На це також неодноразово зверталась увага позивача, проте він продовжує надсилати заяви про роз'яснення судових рішень, демонструючи при цьому незгоду з мотивувальною та резолютивною частинами судового рішення, висновками за результатами розгляду його касаційної скарги, мотивами відмови у задоволенні неодноразових заяв позивача.
Наведені у заяві мотиви є безпідставними та свідчать про зловживання позивачем наданими законом процесуальними правами, як і кількість поданих ним заяв.
Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2023 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 23.12.2022 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 та її повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяв від 02.04.2023 та від 04.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 та їх повернуто.
Ухвалою Верховного Суду від 10.05.2023 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 20.04.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 та її повернуто.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
Подана позивачем заява є безпідставною та свідчить про зловживання наданими законом процесуальними правами.
Частиною третьою статті 45 КАС України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви позивача.
Керуючись статтями 45, 167, 248, 327, 256 КАС України, Верховний Суд,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви від 09.06.20 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).
Заяву ОСОБА_1 від 09.06.2023 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 20.04.2021 та ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду