06 липня 2023 року
м. Київ
справа № 400/1428/21
адміністративне провадження № К/990/19635/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року
у справі №400/1428/21
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, Центрального районного суду м. Миколаєва
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,
про визнання протиправним та скасування висновку, затвердженого наказом від 26 січня 2021 року №07-ос; визнання протиправним та скасування наказу від 15 лютого 2021 року №14-ос; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди в розмірі 70 000 грн,-
ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом начальника ТУ ДСА України в Миколаївській області від 26 січня 2021 року № 07-ос «Про затвердження висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва», в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , в частині застосування до неї негативної оцінки;
- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДСА України в Миколаївській області від 15 лютого 2021 року № 14-ос «Про звільнення заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 »;
- поновити її на посаді заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва;
- стягнути з ТУ ДСА України в Миколаївській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з ТУ ДСА України в Миколаївської області моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року позов задоволено частково. Скасовано висновок, затверджений наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 26 січня 2021 року № 07-ос «Про затвердження висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва» у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 15 лютого 2021 року № 14-ос «Про звільнення заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 16 лютого 2021 року до 30 вересня 2022 року в загальній сумі 364 990,80 грн, без врахування заробітної плати за один місяць в сумі 19 489,80 грн. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь позивача заробітну плату за один місяць в сумі 19 489,80 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва, підлягало негайному виконанню. Рішення суду в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області заробітної плати за один місяць в сумі 19 489,80 грн, в межах загальної суми стягнення в розмірі 364 990,80 грн, підлягало негайному виконанню. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області моральної шкоди в розмірі 70 000 грн, відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області та Центрального районного суду м. Миколаєва - задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
31 травня 2022 року до Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №400/1428/21.
Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, а касаційну скаргу залишено без руху та необхідністю подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
22 червня 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» від скаржника надійшла заява, в якій скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, позивач зазначає, що з первісною касаційною скаргою звернулася в передбачений КАС України строк.
Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в заяві, яке надійшло до Верховного Суду 22 червня 2023 року, Судом з'ясовано наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу, а саме з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше та з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою.
Разом з цим, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність до статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Також суд касаційної інстанції зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою до Верховного Суду в найкоротші строки.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з повторним поданням касаційної скарги.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, позивачем не наведено.
Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 12 червня 2023 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.
Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 3, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. В задоволені заяви ОСОБА_1 від 22 червня 2023 року про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі №400/1428/21.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк