06 липня 2023 року
м. Київ
справа №990/122/23
адміністративне провадження №П/990/122/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П., у справі № 990/122/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення в частині,
19.06.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідача), в якій позивач просить:
- визнати протиправним пункт 22 Форми декларації доброчесності судді, затвердженої Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.10.2016 № 137/зп-16.
Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
05.07.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про відвід суддів Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П. з підстав виникнення сумнівів у заявника щодо об'єктивності та неупередженості вказаних суддів Верховного Суду, оскільки, на думку позивача, під час відкриття провадження судді мали самостійно визначити статус оскарженого акта відповідача, безпідставно вказали на відсутності в позовній заяві змісту позовних вимог та визнали її необґрунтованою.
Перевіривши доводи заяви позивача про відвід суддів Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу, з огляду на таке.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що «Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
Отже, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту викладених у заяві позивача доводів, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у цій справі, з огляду на таке.
За приписами статей 4, 9 КАС України позивач є ініціатором звернення до суду, саме він обирає спосіб захисту порушених прав, предмет спору шляхом подання позову який має відповідати вимогам статті 160 КАС України.
Водночас, за своєю правовою природою, вимоги статей 160, 169 КАС України направлені на допомогу позивачу якісно підготувати позовну заяву та сприянню суду у подальшому розгляді справи відповідно до вимог процесуального закону.
Отже заява про відвід не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості з матеріалів позовної заяви та доводів заяви про відвід не вбачається.
На переконання Суду не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, мотиви заявника фактично свідчать про його незгоду з рішенням суду під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що за правилами статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчить про неупередженість або об'єктивність колегії суддів.
Отже, заява про відвід є необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного вище, Суд передає заяву для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П., у справі № 990/122/23.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чиркіна С.М., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Кравчука В.М., Стародуба О.П., у справі № 990/122/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.Ю. Бучик
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук
О.П. Стародуб