05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 160/19323/22
адміністративне провадження № К/990/23626/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №160/19323/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 16.08.2022 №7210189/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №34 від 31.05.2022; від 16.08.2022 №7210206/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №14 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210186/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №15 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210185/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №22 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210184/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №18 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210213/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №17 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210207/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №9 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210212/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №23 від 26.05.2022;від 16.08.2022 №7210211/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №21 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210210/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №24 від 26.05.2022 від 16.08.2022 №7210209/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №16 від 26.05.2022; від 16.08.2022 №7210208/42950233, яким відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної №25 від 26.05.2022 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №34 від 31.05.2022 та №№ 14, 15, 22, 18, 17, 9, 23, 21, 24, 16, 25 від 26.05.2022, подані позивачем, датою їх фактичного отримання податковим органом.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2023 позовні вимоги задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 24.01.2023 у справі №160/19323/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 28.06.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 24.01.2023 (в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні)) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 20.02.2023 звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.03.2023 подану заявником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2023 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала з підстав невиконання вимог ухвали від 14.03.2023 про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).
Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 12.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 24.01.2023 у справі №160/19323/22 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю/недостатністю коштів необхідних для проведення такої сплати, раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Також контролюючий орган просив врахувати наявність у скаржника процесуального права на повторне подання апеляційної скарги після її повернення.
24.05.2023 Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу скаржника залишив без руху, як таку, що подана без дотримання вимог статті 295 КАС України. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання даної ухвали, впродовж якого особа має право звернутися до суду та надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Зокрема, суд звернув увагу скаржника, що причини пропуску строку можна вважати поважними, якщо вони одночасно відповідають таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Натомість, як встановив суд, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не підпадають під зазначений вище критерій, і такі підстави не можуть бути визнані судом поважними, оскільки ухвалу про повернення попередньої апеляційної скарги від 12.04.2023 скаржник отримав 13.04.2023, у той час як з повторною апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 12.05.2023, що на думку суду, є невиправдано тривалим строком для повторно звернення.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
У цій справі повернення апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати контролюючим органом судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Тобто, встановивши факт подання контролюючим органом апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
Одночасно суд роз'яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали від 24.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 25.05.2023, що підтверджується відповідною довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України 13.06.2023 до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів необхідних для його сплати.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, апелянтом не було виконано вимоги ухвали від 24.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, не подано обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 24.05.2023 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доказами на їх підтвердження.
Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку для його поновлення з доказами на їх підтвердження, зокрема будь-яких доказів на виконання вимог ухвали суду від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Таким чином, оскільки апелянтом, у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 24.05.2023 заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 24.05.2023 визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 24.01.2023 у справі №160/19323/22.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Жодних обставин відносно того, що скаржником вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали суду від 24.05.2023 про залишення апеляційної скарги без руху щодо подання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження у касаційній скарзі Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наведено.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №160/19323/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургсервіс Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник