06 липня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/1412/22
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023
за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:
1) Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації;
2) Харківської обласної державної адміністрації
до: 1) Харківської міської ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Терези"
про скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення ділянки,
12.06.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Харківська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 (повний текст складено 16.05.2023) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
З урахуванням того, що розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі, які у суді касаційної інстанції відсутні, виникла необхідність перевірки матеріалів справи, для з?ясування факту направлення судом апеляційної інстанції Харківській міській раді оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, у зв'язку із чим колегія суддів витребувала матеріали справи №922/1412/22, які надійшли до Суду 03.07.2023.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2статті 4 України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є 3 вимоги: 2 немайнового характеру - скасування рішення та визнання недійсним договору; 1 майнового характеру - зобов'язання повернути земельну ділянку вартістю 325 500 грн.
На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.
Судом установлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 у позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2023.
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 20 499,00 грн (2 вимоги немайнового характеру х 2 481,00 грн х 200% = 9 924,00 грн) + (325 500,00 грн х 1,5% х 200% = 10 575,00 грн).
До касаційної скарги скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Натомість до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що скаржник є бюджетною організацією та має змогу сплатити судовий збір за подання касаційної скарги лише при надходженні відповідних коштів на дані потреби.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм цієї статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
З огляду на те, що скаржник є юридичною особою та предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Втім, у клопотанні не наведено умови передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі ?Креуз проти Польщі? (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60)).
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 20 499,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Відмовити Харківській міській раді у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху до 07.08.2023.
2. Встановити Харківській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Харківській міській раді надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський