Ухвала від 05.07.2023 по справі 914/1353/16

УХВАЛА

05 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/1353/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Мегабанк"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023

та рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022

у справі № 914/1353/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"

до Акціонерного товариства "Мегабанк",

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діадема Батерфляй",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВЕЕМ-Будсервіс", Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум", Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Приватне підприємство "Львівдах", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Елітон-2011", Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксіна С. Ю., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

у межах справи про банкрутство ТОВ "Мальви-Маркет",-

ВСТАНОВИВ:

09.05.2023 Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № № 914/1353/16.

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2023 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження оригіналів матеріалів справи № 914/1353/16 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, витребувано з Господарського суду Львівської області, Західного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 914/1353/16.

28.06.2023 матеріали справи № 914/1353/16 надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Правовий висновок щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.04.2021 у справі № 905/1818/19.

Так, предметом позову у справі № 914/1353/16 є вимога витребування майна із чужого незаконного володіння. В п. 91 постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 914/1353/16 зазначено, що при розгляді цієї позовної заяви було встановлено судом апеляційної інстанції, що вартість спірного майна визначена в сумі 9 918 700 грн. (як встановлено у межах розгляду господарської справи № 53/321-10 - висновок Українського експертно-оціночного бюро від 09.12.2010 р.), то саме з цієї вартості слід виходити суду при обчисленні сум судового збору за розгляд позовної заяви у цій справі.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі (9 918 700 х 1,5 % * 200%) 297 561,00 грн.

Проте до матеріалів касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 222 070,88 грн. Таким чином недоплачена сума судового збору становить 75 490,12 грн.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: подати до Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додати документ про доплату (зарахування) судового збору у розмірі 75 490,12 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та на рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2022 у справі № 914/1353/16 залишити без руху.

2. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Суддя О.В. Васьковський