Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/299/23
Провадження № 3/382/268/23
05 липня 2023 року м. Яготин
Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції у місті Борисполі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 379857 від 18.02.2023 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 18.02.2023 року о 14 год. 01 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків 98 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 21074" д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину заперечив, пояснивши, що 18.02.2023 року він з колегою ( ОСОБА_2 ) їхали з м. Переяслав у м. Ніжин. Їхали по трасі Київ-Харків та його зупинили працівники поліції за те що не працював показник повороту. Зазначив, що працівники поліції перевірили його по базі та виявили, що у 2016 році відносно нього складався протокол за ст. 130 КУпАП. Спочатку хотіли відпустили їх, але потім вирішили провести поверхневий огляд на заборонені речі. Пояснив, що в нього в кармані знайшли згорток із речовиною, але в ньому був тютюн та він викинув його. Після цього працівники поліції запропонували проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (м. Бориспіль) та називали йому ознаки стану наркотичного сп'яніння, але він не відмовлявся проходити огляд, а лише посилався на брак часу і пропонував поїхати в м. Яготин або м. Березань. Захисник в судовому засіданні 18.05.2023 року просив закрити справу про адміністративне правопорушення. Пояснив, що дійсно ОСОБА_1 18.02.2023 року був зупинений працівниками поліції за те, що в автомобіля не працювала фара, проте постанову вони не склали, однак виявили, що відносно останнього складався протокол за ст. 130 КУпАП. Після чого поліцейські почали проводити поверхневий огляд ОСОБА_1 , під час якого останній висипав тютюн на дорогу; вже після цього назвали йому ознаки на стан наркотичного сп'яніння; ОСОБА_1 в протоколі зазначив, що не відмовляється від проходження та з протоколом не згоден. Також зазначив, що ОСОБА_1 пропонували пройти огляд тільки в м. Бориспіль, проте останній не відмовлявся від проходження огляду, однак пропонував поїхати в найближчу лікарню (м. Березань або м. Яготин), оскільки ОСОБА_1 з товаришем поспішали до військової частини. Тож факту відмови пройти огляд не було, а тому сторона захисту вважає, що справу відносно ОСОБА_1 необхідно закрити.
Допитаний в судовому засіданні 18.05.2023 року свідок ОСОБА_3 показав, що приблизно півтора місяця назад ОСОБА_1 відвозив його із госпіталя до військової частини в м. Ніжин та їх зупинили працівники поліції за те що не працював поворот. Зазначив, що потім працівники поліції перевірили ОСОБА_1 по базі, виявили, що відносно останнього складався протокол за ст. 130 КУпАП. Потім поліцейські проводили поверхневий огляд ОСОБА_1 та в цей час останній висипав тютюн на дорогу. Після цього поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі м. Бориспіль, але він просив пройти його в найближчому закладу в м. Яготин, проте вони відмовили, сказали, що м. Яготин не проводить огляд. Зазначив, що оскільки вони поспішали до військової частини, то ОСОБА_1 не погодився їхати лише до м. Бориспіль.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 18.02.2023 року о 14 год. 01 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків 98 км керував транспортним засобом "ВАЗ 21074" д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заперечення ОСОБА_1 та доводи сторони захисту суд відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.
У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом "ВАЗ 21074" д.н.з. НОМЕР_2 , що підтвердили ОСОБА_1 та свідок в судовому засіданні, а також підтверджується відеозаписом.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР України встановлюють обов'язок водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія, тощо) - ПДР не містять.
Вимоги вказаного пункту ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а також вказано, що огляд на стан наркотичного сп'яніння він пройти відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується у своїй сукупності:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 379857 від 18.02.2023 року;
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 18.02.2023 року;
- рапортом інспектора взводу № 2 роти № 3 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції О. Панасюка від 18.02.2023 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.02.2023 року;
- розпискою ОСОБА_3 про отримання транспортного засобу "ВАЗ 21074" д.н.з. НОМЕР_2 ;
- довідкою про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом від 19.02.2023 року;
- відеозаписом.
Окремо суд звертає увагу на досліджені в судовому засіданні відеозаписи події, долучені поліцейськими на ДВД-диску, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем "ВАЗ 21074" д.н.з. НОМЕР_2 , встановлення працівниками поліції ознак наркотичного сп'яніння, їх неодноразова пропозиція/вимога до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Як вбачається з відеофайлу "130 Товстий" поліцейський під час спілкування з ОСОБА_1 озвучує йому виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та неодноразово пропонує пройти огляд в найближчому медичному закладі (не називаючи на цей момент місцезнаходження цього закладу), на що ОСОБА_1 на відрізку часу з 14:15:05 відповідає "Якщо в мене зараз немає времені проїхать, напрімер?", на що поліцейський роз'яснює, що він може відмовитися, однак за відмову буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На що ОСОБА_1 на відрізку часу 14:15:22 відповідає "Я не відмовляюся, в мене просто щас времені немає, немає такої возможності". Вже після того, як ОСОБА_1 зазначив, що у він зараз не має часу їхати до медичного закладу в принципі (тобто до будь-якого закладу) він поцікавився куди потрібно їхати, на що працівники поліції запропонували до м. Бориспіль. Після цього, ОСОБА_1 сказав, що до м. Бориспіль він не поїде, зазначив що є ближче заклад в м. Яготин. Безпосередньо після цього, на відрізку часу з 14:16:18, поліцейській прямо пропонує проїхати "до найближчої ЦРЛ", на що ОСОБА_1 відповідає "не згідний", поліцейський запитує "чому?" ОСОБА_1 відповідає "ну того шо в мене немає времені їхать".
З урахуванням викладеного, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що ОСОБА_1 не відмовився пройти відповідний огляд, а погодився.
Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обставини, які зазначені в протоколі, повністю узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами із нагрудних камер поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 18.02.2023 року за участю ОСОБА_1 .
Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксована подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами захисника та поясненнями ОСОБА_1 , які заперечують його вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та спростовуються дослідженими доказами по справі.
Оскільки в даному випадку ОСОБА_1 першочергово відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я в принципі, суд оцінює його таку відмову як безумовну відмову від проходження огляду у будь-якому закладі охорони здоров'я (як у найближчому, так і у будь-якому іншому). Тож у даному випадку підлягають відхиленню доводи сторони захисту в тій частині, що водію транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння було запрпоновано пройти огляд не у найближчому медичному закладі.
При цьому, суд також зазначає, що матеріалами справи доведений факт неодноразової пропозиції працівниками поліції водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння як у найближчому медичному закладі так і у медичному закладі в м. Бориспіль, від чого ОСОБА_1 відмовився.
Також суд враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням. Дії вчинені особою, яка притягається до відповідальності, характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними факти керування особою транспортним засобом, встановлення ознак наркотичного сп'яніння, неодноразових пропозицій/вимог пройти огляд на стан такого сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях особи елементів правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.
Наведені стороною захисту аргументи ніяким чином не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вони не спростовують дані, а саме відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 свідомо відмовився від проходження медичного освідування в медичному закладі, та відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка, як вже зазначалося, встановлює відповідальність не лише за керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння безпосередньо, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду.
Тож суд відхиляє клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Даючи оцінку доводам, викладеним стороною, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 30, 40-1, ч. 1 ст. 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнути з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001,код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. М. Нарольський