Справа № 359/2209/23
Провадження № 2/359/1308/2023
13 червня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,
встановив:
1. Короткий зміст доводів пред'явленого позову.
В березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_1 , якому належала земельна ділянка. Спадкування після його смерті здійснюється за законом. ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження №12243688 від 5 березня 2012 року, зі змісту якого вбачається, що на все майно ОСОБА_1 під час примусового виконання Бориспільським ВДВС виконавчого провадження №31503873 був накладений арешт. Ця обставина перешкоджає позивачу здійснити його спадкове право. Тому ОСОБА_1 просить скасувати арешт майна ОСОБА_1 , накладений під час примусового виконання Бориспільським ВДВС виконавчого провадження №31503873, відомості про який міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
2. Інформація про рух цивільної справи.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 березня 2023 року (а.с.12) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ОСОБА_1 , була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 березня 2023 року (а.с.14) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи до судового засідання.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 12 квітня 2023 року (а.с.19) було витребувано у Другої бориспільської державної нотаріальної контори копію спадкової справи №230/2019, заведеної після смерті ОСОБА_1 .
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 15 травня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання (а.с.19), було залучено до участі у розгляді цивільної справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
3. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.
ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позову та посилається на те, що ОСОБА_1 був її рідним братом. Після його смерті спадщину за законом прийняли позивач та батько спадкодавця - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, не оформивши належним чином свої спадкові права. ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 , і тому їй належить право на прийняття належної ОСОБА_4 частки спадщини. Тому ОСОБА_2 також зацікавлена в знятті арешту на належне ОСОБА_1 майно.
Представник Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) не з'явився у судове засідання. Він подав клопотання №50392 від 9 червня 2023 року (а.с.115), в якому просить розглянути цивільну справу в його відсутність.
ОСОБА_3 не з'явилась у судове засідання, її представник ОСОБА_5 був повідомлений про час та місце розгляду справи особисто, про що свідчить його підпис в розписці від 2 червня 2023 року (а.с.113).
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
14 січня 2005 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_6 шлюб, зареєстрований у Бориспільському МВ ДРАЦС ГТУЮ у Київській області, про що був складений актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». Ці обставини підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21 березня 2019 року (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19 лютого 2019 року (а.с.10).
Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №317194199 від 9 грудня 2022 року (а.с.5) вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження №12243688, відповідно до якого був накладений арешт на все майно ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько спадкодавця ОСОБА_4 . Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 жовтня 2007 року (а.с.37) та копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 7 липня 2021 року (а.с.93 зворот).
Спірні правовідносини є комплексними та регулюються одночасно книгою шостою «Спадкове право» ЦК України та розділом VII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Закону України «Про виконавче провадження».
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно зч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Зі змісту інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №56516558 від 13 червня 2019 року (а.с.53) вбачається, що за час свого життя ОСОБА_1 не склав заповіт. Ця обставина свідчить про те, що на підставі ч.2 ст.1223 ЦК України після його смерті спадкування здійснюється за законом. 13 червня 2019 року ОСОБА_1 подала до Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області заяву про прийняття спадщини (а.с.31). 23 липня 2019 року з аналогічною заявою до вказаної нотаріальної контори звернувся батько спадкодавця ОСОБА_4 (а.с.32, 40-41). Ці обставини свідчать про те, що на підставі ч.1 ст.1269 ЦК України позивач у встановленому порядку прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 .
Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №317194199 від 9 грудня 2022 року (а.с.5) вбачається, що запис про обтяження №12243688 був внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бориспільського МРУЮ Салівон А.В. від 1 березня 2012 року у виконавчому провадженні №31503873. Крім того, зазначено, що в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду відсутній ідентифікаційний код ОСОБА_1 . З метою встановлення виконавчого документа, на підставі якого був накладений арешт, судом була оглянута цивільна справа №359/10610/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по несплаті аліментів та пені. Встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 22 лютого 2012 року (а.с.117) був накладений арешт на все майно ОСОБА_1 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 3 травня 2012 року був частково задоволений позов ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по несплаті аліментів та пені в загальному розмірі 17243 гривень 18 копійок. На виконання вказаного рішення був виданий виконавчий лист №2/1005/544/2012, однак стягувач ОСОБА_3 так і не пред'явила його на виконання. Крім того, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 7 грудня 2015 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Київської області від 3 лютого 2016 року та ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року, було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строків для пред'явлення означеного виконавчого документа до виконання.
Зі змісту листа в.о. начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) №98960 від 9 грудня 2022 року (а.с.6) вбачається, що дійсно у відділі перебувало виконавче провадження №31503873, в межах якого було зареєстровано обтяження №12243688. Однак вказане виконавче провадження знищено за строком його зберігання, а тому здійснити будь-які дії по ньому, в тому числі і зняття арешту, неможливо. Ці обставини переконливо свідчать про те, що потреба у продовженні дії арешту нерухомого майна ОСОБА_1 припинилась. Обтяження унеможливлює здійснення позивачем спадкового права, а знищення виконавчого провадження не дає права скасувати вказане обтяження державним виконавцем Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ). Відтак єдиним способом захисту порушеного права позивача є скасування арешту судом.
Відмова у скасуванні вказаного обтяження сприятиме продовженню втручання держави у право позивача на мирне володіння його майном. Таке втручання є невиправданим, оскільки воно не ґрунтується на законі. Ця обставина свідчить про порушення речового права ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст.319 ЦК України та гарантованого п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на це суд висновує, що належить скасувати арешт майна ОСОБА_1 , відомості про який міститься в записі про обтяження №12243688 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт майна ОСОБА_1 , відомості про який міститься в записі про обтяження №12243688 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Повний текст рішення складений 19 червня 2023 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Ю. Семенюта