ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9629/23
провадження № 4-с/753/110/23
"26" червня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2 ,
особа, бездіяльність якої оскаржуються - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислав Андрійович,
представник органу державної виконавчої служби - Колесник А. С.,
заінтересована особа (стягувач) - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
представник заінтересованої особи - Щербина О. Ю.,
розглянувши у відкритому в судовому засіданні в залі суду м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2023 частково задоволено скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В. А. (далі також - державний виконавець) у виконавчому провадженні № 71824238 з примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва у цивільній справі № 753/2965/20-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 26 502 632,50 дол. США.
Вказаною ухвалою визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Яковенка В. А. щодо незняття арешту з карткових рахунків боржника ОСОБА_1 не пізніше наступного робочого дня після отримання документального підтвердження, що вказані рахунки призначені для зарахування на них заробітної плати та пенсії, та зобов'язано державного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня набрання ухвалою законної сили винести постанову про зняття арешту з карткових рахунків боржника № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) та № НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк» (МФО 300335).
При вирішенні скарги суд встановив порушення законодавства державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Так, відповідно до положень статей 124, 129 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню(стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження», далі також - Закон № 1404-VIII).
За приписами статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов'язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об'єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця, надання додаткових матеріалів, заявлення клопотань, надання усних та письмових пояснень і заперечень проти клопотань інших учасників виконавчого провадження тощо передбачене нормою частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII, а стаття 18 цього Закону зобов'язує виконавця розглядати такі заяви та клопотання в установлені законом строки.
Статтею 18 Закону № 1404-VIII виконавцю надано право отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника.
За приписами статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно з положеннями частини другої цієї норми забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
За змістом статті 70 Закону № 1404-VIII до таких рахунків відносяться, зокрема, рахунки, на які надходить заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи боржника, розмір відрахувань з яких не може перевищувати 20 відсотків.
Відповідно до статті 56Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Підстави та порядок зняття арешту з майна (коштів) боржника регламентовані статтею 59 Закону № 1404-VIII.
Однією з підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (пункт 1 частини четвертої цієї статті).
Відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Як установив суд, боржником ОСОБА_1 вже оскаржувалась бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо незняття арешту з грошових коштів на тих же карткових рахунках ( НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк»; НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк»; НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк»), що були арештовані в рамках виконавчого провадження № 63718729 (цивільна справа № 753/9581/22).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2022, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24.05.2023, було визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Мурихіна С. В. щодо незняття арешту з вказаних карткових рахунків та зобов'язано винести постанову про зняття з них арешту у дводенний строк з дня набрання ухвалою законної сили.
При прийнятті цього рішення суд виходив із того, що на вказані рахунки боржника надходить заробітна плата та пенсія, а боржник, звернувшись до державного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів на рахунках та надавши документальне підтвердження підстав для такого зняття, реалізував свої права, передбачені Законом № 1404-VIII.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що державний виконавець, діючи у відповідності з вимогами Закону № 1404-VIII, зобов'язаний був зняти арешт з коштів на рахунках боржника у строк, встановлений частиною другою статті 59 цього Закону, а у разі недостатності наданих боржником документів для підтвердження підстав для зняття арешту з коштів - витребувати відповідну інформацію від банківських установ.
08.05.2023 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повторно пред'явив виконавчий документ до примусового виконання, у зв'язку з чим державний виконавець Яковенко В. А. відкрив виконавче провадження № 71824238.
В рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 24 502 632,50 дол. США.
На виконання цієї постанови було повторно було накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в АТ «УкрСиббанк», АТ КБ «Приватбанк» та в АТ «Райффайзен Банк», призначених для отримання заробітної плати та пенсії.
Дізнавшись про повторний арешт коштів на рахунках, накладення арешту на які заборонено законом, 02.06.2023 боржник звернувся до державного виконавця Яковенка В. А. із заявою про зняття з них арешту, до якої додав копії судових рішень у цивільній справі № 753/9581/22, довідок про доходи та виписок по картковим рахункам.
Ігноруючи висновки суду, викладені у чинному судовому рішенні, державний виконавець Яковенко В. А. не прийняв рішення про зняття арешту з коштів на рахунках боржника у строк, визначений Законом № 1404-VIII та пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), і тим самим допустив неправомірну бездіяльність.
Неправомірна бездіяльність державного виконавця призвела до порушення прав боржника ОСОБА_1 на отримання винагороди за працю та пенсії, за захистом яких він змушений був повторно звертатись до суду.
Окрім того в судовому засіданні представник стягувача посилався на неналежне виконання винесених в рамках виконавчого провадження № 63718729 постанов державного виконавця про звернення стягнення на пенсію та доходи боржника в розмірі 20 відсотків, що свідчить про порушення державним виконавцем пункту 4 розділу X Інструкції, згідно з яким саме на виконавця покладено здійснення контролю за правильним та своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника.
Судом також установлено, що при підготовці розрахункових документів про перерахування коштів з рахунків боржника в банківських установах (платіжних інструкцій) було допущено помилку у написання прізвища боржника (замість ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_1 ), а тому такі платіжні інструкції за будь-яких умов не можуть бути прийняті до виконання.
Ураховуючи, що державними виконавцями органів державної виконавчої служби і раніше неодноразово допускались випадки порушення та довільного трактування положень Закону України «Про виконавче провадження», повного ігнорування вимог Цивільного процесуального кодексу щодо виконання судових рішень у цивільних справах, суд вважає за необхідне повідомити про допущені порушення Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Як структурний підрозділ Міністерства юстиції України, який здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, надає державним виконавцям роз'яснення та рекомендації з питань примусового виконання рішень, забезпечує контроль за роботою структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують здійснення повноважень у сфері примусового виконання рішень, Департамент виконавчої служби повинен вжити заходів для усунення порушень причин і умов, що сприяли вчиненню державними виконавцями відділу примусового виконання рішень порушень законодавства та прав учасників виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 262 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» державними виконавцями відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Про вжиті заходи повідомити суд протягом двох місяців з дня надходження окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала складена та підписана суддею 06.07.2023.