Справа № 362/6014/16-ц
Провадження № 2/362/504/23
"29" травня 2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
прокурора - Ламшиної О.О.,
представника відповідача - Дулі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Васильківської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсними розпоряджень органу державної влади та державного акту про право власності на земельну ділянку, -
У провадженні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Васильківської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсними розпоряджень органу державної влади та державного акту про право власності на земельну ділянку.
07.03.2023 р. до суду з Київської обласної прокуратури надійшла заява, в якій заступник керівника Київської обласної прокуратури просить замінити Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію, залучити до участі у справі державне підприємство «Київське лісове господарство», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву від 07.03.2023 р.
Представник відповідача Дуля Т.В. в судовому засіданні щодо замінити Кабінету Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію поклалась на розсуд суду, а щодо залучення до участі у справі ДП «Київське лісове господарство», як третю особу, заперечила, оскільки на стадії судового розгляду дана процесуальна дія не передбачена, якщо це не правонаступництво.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану заяву та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до редакції ч. 8 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (на момент звернення до суду з позовом) повноваження щодо вилучення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб належали до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. № І423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021 р., змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.
Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в новій редакції Закону України від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ) Кабінет Міністрів України передає лише земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування, які не входять до складу адміністративного-територіальних одиниць, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, Земельний кодекс України (в ред. від 22.06.2023 р.) Кабінет Міністрів України не може здійснювати вилучення земельних ділянок державної власності, у тому числі які є обмеженими в обороті.
За Земельним кодексом України (в ред. від 22.06.2023 р.) такі землі вилучаються за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження землями відповідно до ст. 122 цього Кодексу, та лише виключно для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 28.04.2021 р. № 1423-ІХ) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Таким чином, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) компетенції, визначеної Конституцією України та законами України, одного суб'єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.
У такому випадку також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами чинного законодавства.
Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб'єкта владних повноважень як юридичної особи.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а, від 29.04.2021 у справі № 160/6782/19 та використана Північно-Західним апеляційним господарським судом в постанові від 31.08.2021 у справі № 903/225/19 при заміні у подібних правовідносинах Кабінету Міністрів України за клопотанням прокурора на Волинську обласну державну адміністрацію.
Крім того, слід враховувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.04.2022 р. по справі №910/8252/21.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1)фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2)процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом [на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)] сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб'єктом.
Таким чином, заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про заміну Кабінету Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію підлягає до задоволення.
Оскільки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін (ст. 53 ЦПК України), тому в задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури про залучення до участі у справі державне підприємство «Київське лісове господарство», як третьої особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, слід відмовити.
Крім того, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 р. №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 р. № № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів”, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, зокрема Васильківську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Обухівської районної державної адміністрації.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги також зміни, пов'язані з реформою адміністративно-територіального устрою держави та відповідні зміни в сфері компетенції та в повноваженнях державних органів і органів місцевого самоврядування, правонаступником Васильківської районної державної адміністрації наразі є Обухівська районна державна адміністрація, яку слід залучити як правонаступника відповідача до участі у цій справі.
Враховуючи, що судом замінено позивача, відповідача, з метою подальшого їх виклику до суду, суд приходить до висновку, що судове засідання слід відкласти на інший день та час.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11 ЦК України, статтями 4, 13, 46, 47, 53, 55,211, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про заміну позивача на його правонаступника, - задовольнити частково.
Замінити у цивільній справі Кабінет Міністрів України на його процесуального правонаступника - Київську обласну державну адміністрацію (юридична адреса - 01196,
м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 000225333).
В іншій частині заяви, - відмовити.
Замінити у цивільній справі Васильківську районну державну адміністрацію на її процесуального правонаступника - Обухівську районну державну адміністрацію (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 10, ЄДРПОУ 04054725).
Судове засідання у справі відкласти на 18.09.2023 р. на 10 год. 00 хв.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Відповідач протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати до суду свій відзив на позов та посилання на докази, якими він обґрунтовується. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Позивач не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив.
Роз'яснити учасникам справи право на подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву),які мають відповідати вимогам, встановленим ч.3-6 ст. 178 ЦПК України. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Кравченко